Правоохоронні органи Казахстану продовжують розшук людей, які вчинили в неділю напад на дві крамниці зі зброєю і військову частину в місті Актобе (колишньому Актюбінську) на північному заході цієї країни. В результаті нападу, за останніми даними, загинули 17 осіб (включно з 11 нападниками), десятки поранені. Влада країни називає подію «терактом, скоєним релігійними екстремістами». Прем’єр-міністр Казахстану Карім Масімов заявляє, що президент країни Нурсултан Назарбаєв «тримає на контролі» ситуацію в Актобе.
В інтернеті в понеділок опублікували повідомлення раніше не відомої «Армії визволення Казахстану» – угруповання, яке бере на себе відповідальність за те, що сталося. У соціальних мережах активно обговорюють версії, згідно з якими події в Актобе могли бути організовані Росією або інсценовані самою владою країни.
Казахстанський політолог Досим Сатпаєв розповів в інтерв’ю російській службі Радіо Свобода, що в Актюбінській області введено режим підвищеної терористичної загрози. По всій республіці до бойової готовності приведені правоохоронні структури і навіть військова техніка. За його словами, ситуація в Казахстані досить напружена – влада побоюється повторення аналогічних терактів і в інших регіонах країни.
– Наскільки розходиться офіційна інформація і повідомлення з місця подій від очевидців?
– Влада наступає на ті ж самі граблі, вона програє з точки зору оперативного інформаційного реагування. Першими реагують не ЗМІ, а соціальні мережі, очевидці, регіональні журналісти. Саме вони були джерелами інформації, яку потім влада підтверджувала. Це якоюсь мірою є доказом того, що, на жаль, із погляду інформаційної роботи наші держструктури так і не навчилися активно взаємодіяти з населенням, а це створює певні сприятливі умови для чуток і паніки. Зараз з’явилася велика кількість теорій змови. Наприклад, про те, що, можливо, тут не було терористичного нападу, що це було інсценування.
– Є припущення, що це дійсно інсценування, яке є частиною плану Росії дестабілізувати ситуацію в Північному Казахстані, в районах, населених російськомовними громадянами цієї країни. Як Ви гадаєте?
– Не тільки це. Є чимало людей, які припускають, що владі, можливо, це було необхідно для того, щоб запровадити надзвичайний стан і якоюсь мірою виправдати те закручування гайок, яке вони влаштували щодо організаторів та учасників мітингів наприкінці квітня і 21 травня проти змін до земельного кодексу. Прихильники цієї теорії змови виходять із того, що владі необхідно створити якусь ілюзію загрози, щоб відвернути увагу громадськості і прив’язати ці теракти до протестів, які нещодавно були у країні.
Я вважаю, що тут сталося зовсім інше. І це в першу чергу пов’язано зі зростанням реальних терористів на території Республіки Казахстан. Цією темою ми займаємося давно – з кінця 90-х років. Ще тоді ми активно закликали державні структури звертати увагу на цю проблему. Зараз же ситуація вийшла з-під контролю. І те, що було в Актобе, я вважаю проявом терористичних дій із боку громадян Казахстану.
Я сам є прихильником тієї точки зору, що Росія становить певну загрозу для Казахстану з погляду потенційної дестабілізації в майбутньому, знову ж таки з урахуванням українських подій
Щодо російського сліду – я, як експерт, більше оперую фактами. Але не є фактом, що до цього могли бути залучені російські спецслужби або силовики. Я сам є прихильником тієї точки зору, що Росія становить певну загрозу для Казахстану з погляду потенційної дестабілізації в майбутньому, знову ж таки з урахуванням українських подій. Але все ж я вважаю, що багато проблем, пов’язаних із активізацією радикальних організацій, мають коріння всередині Казахстану. Зовнішній чинник відіграє певну роль, але внутрішні корені зараз якраз і провокують ось ці всі дії, які ми спостерігаємо.
– А що кажуть у казахстанському суспільстві, в казахстанському сегменті інтернету? Наскільки там ця версія розглядається як реальна?
– Треба зазначити, що ця версія в Казахстані активно не обговорюється. Тут є власна, місцева варіація цієї версії в тому плані, що навіть якщо це й інсценування, то це в першу чергу пов’язано з діяльністю органів влади Казахстану. Про зовнішні чинники тут практично ніхто не говорить. Участь Росії в цьому плані тут ніяк не розглядається. Тому ця версія насправді всередині Казахстану активно не обговорюється.
Над матеріалом працювали: Марк Крутов, Людмила Ваннек
