Реакції в Україні на зміни до Конституції в частині судової реформи сприйняли неоднозначно. Пропрезидентські депутати кажуть, що йдеться про деполітизацію суддівської влади, депутат від «Батьківщини» Надія Савченко порівняла ці зміни з чекою до гранати, лідер фракції «Самопоміч» Олег Березюк каже, що олігархат може скористатися цими красивими сентенціями, щоб зцементувати свій режим», а правозахисники кажуть, що у цьому проекті є величезна кількість таких норм, які перетворюють майбутні положення Конституції на «кота в мішку». Радіо Свобода попросило правозахисницю Олександру Матвійчук, голову правління Центру громадянських свобод, прокоментувати, які ж підводні камені цього рішення?
– Перше – це сам підхід до судової реформи. Правозахисні організації вважають ці зміни «котом у мішку», тому що ця Конституція не дає гарантії закріплення права на справедливий суд. Замість цього вона містить велику кількість бланкетних норм, тобто норм, які відсилають до якихось майбутніх законів, які мають бути прийняті на її виконання.
Ми вже давно знаємо з огляду на традиції законотворчості, з якою швидкістю ухвалюються найважливіші державні рішення і не хочемо стати заручниками політичних торгів
І це створює можливість, коли те, що означає те чи інше положення Конституції, насправді буде вирішувати парламент і ми вже давно знаємо з огляду на традиції законотворчості, з якою швидкістю ухвалюються найважливіші державні рішення і не хочемо стати заручниками політичних торгів.
Тепер в будь-яких справах – чи то цивільних, чи то адміністративних – людина обмежена в своєму праві на спільний вибір захисника і має платити виключно адвокатам
Це такий підхід до Конституції – він є абсолютно небезпечним і він не відповідає ні очікуванням суспільства, ні тим загрозам, які зараз Україна долає. Крім того, самі зміни до Конституції мають цілу низку недоліків. Ну, наприклад – такий найбільш зрозумілий – це введення монополії адвокатів. Тепер в будь-яких справах – чи то цивільних, чи то адміністративних – людина обмежена в своєму праві на спільний вибір захисника і має платити виключно адвокатам. Що це значить? Будь-яка монополія приводить до зростання цін і до зменшення кількості тих, хто зможе скористатися цією правовою допомогою. І тому жодна країна в світі – жодна!!! – не закріпила монополію адвокатури на рівні Конституції. Насправді Україна стала першою країною в світі, яка на рівні основного закону держави закріпила привілеї цехової корпорації. А тим самим обмежила своїх власних громадян у праві на вільний вибір захисника.
Ще як один приклад можна навести інститут конституційної скарги. Правозахисні організації говорили про те, що має бути можливість людям захищатися від тиранічних законів в обхід політиків – тобто назбирати підписи кількох десятків народних депутатів для того, щоб визнати закони 16 січня неконституційними. Механізм, який у змінах закріплений, на жаль, не дає такої можливості.
Щоби було зрозуміло: якби ця Конституція діяла на момент ухвалення законів 16 січня, то мали б негативні наслідки для людини настати, тобто, грубо кажучи, вас мали посадити за ґрати, після цього ви мали використати всі можливі існуючі засоби правового захисту – саме так записано в Конституції як умова подання до Конституційного суду. Тобто Конституційний суд вважав би, що ви перед зверненням до нього мали би пройти апеляції, касацію, можливо ще якісь інші правові заходи, і тільки після цього звернутися до Конституційного суду.
Це нездоланні бар’єри для звичайної людини і, таким чином, ми не маємо можливості як громадяни України захищатися від авторитарних законів
Тобто це нездоланні бар’єри для звичайної людини і, таким чином, ми не маємо можливості як громадяни України захищатися від авторитарних законів. Ну і є ціла низка інших недоліків – «Правозахисний порядок денний» та об’єднання правозахисних організацій виписало їх у своїй заяві.
– Так, ми опублікували уривки тексту листа платформи «Правозахисний порядок денний» на нашій вебсторінці, отож наші читачі мають можливість ознайомитись із деталями його. Але ось ми маємо, з одного боку, критику правозахисних організацій, а з іншого – підтримку західних країн, фахову оцінку Венеційської комісії, вони очікують від України реформ і розглядають нинішні зміни як велику реформу – зокрема ось є цитата посла США в Україні Джеффрі Пайєтта, який назвав це рішення «історичним днем». Що ж вони вбачають важливого в цьому, на Вашу думку, якщо це розходиться з потребами пересічних громадян?
Коли ми зважували всі позитивні новели, які закріплює законопроект, і недоліки та ризики – ми зробили висновок, що навіть всі в купі позитивні новели не переважують недоліки ризиків
– Звичайно, що в цьому проекті були позитивні зміни. І, загалом сам рух на противагу дворічному простоюванню у провадженні будь-яких змін у судовій системі – вони вважають самим по собі позитивним. Але наш підхід як правозахисних організацій наступний – що якість є надзвичайно важливою. І коли ми зважували всі позитивні новели, які закріплює цей законопроект, і недоліки та ризики – ми для себе зробили висновок, що навіть всі в купі позитивні новели не переважують недоліки ризиків, які там закріплені.
Насправді ця Конституція є таким «кіндерсюрпризом», тому що вже те, що вона буде означати – ми вже зараз знаємо по тому, як проголосований сьогодні ж Закон про судоустрій. Через півроку, якщо влада зміниться, уявімо собі гіпотетично, і прийдуть в результаті реваншу старі політичні сили – вони змінять Закон про судоустрій і Конституція буде означати абсолютно інше. І ось цей «історичний день», я боюся, ми ще про нього будемо багато згадувати. Він дійсно історичний, хоча би з тієї точки зору, що будь-які зміни до Конституції, для того, щоб удосконалити ці положення, або прибрати якісь недоліки – вони будуть можливі не раніше, ніж запрацює Верховна Рада нового скликання, а це через 3 роки.
