Доступність посилання

ТОП новини

Із архіву Радіо Свобода: поради для уражених радіацією (1986)


Члени підрозділу, що займається дезактивацією території Чорнобильської АЕС прямують на об'єкт. 26 квітня 1986 року
Члени підрозділу, що займається дезактивацією території Чорнобильської АЕС прямують на об'єкт. 26 квітня 1986 року

«Головною небезпекою для людей є зовнішнє опромінення»

Після повідомлення про аварію на Чорнобильській АЕС Українська редакція Радіо Свобода оперативно почала збирати інформацію про те, як людина, що перебуває у зоні радіоактивного ураження, може уберегти себе від шкідливого впливу радіації. Нижче наводимо витяги з двох програм – за 30 квітня і 1 травня 1986 року.

30 квітня в ефірі української програми Радіо Свобода прозвучав «перелік найосновніших заходів із метою індивідуального захисту на випадок атомної катастрофи».

«Унаслідок витоку радіоактивності та викидання в атмосферу радіоактивних речовин створюються зони радіоактивного забруднення. Форма радіоактивного зараження залежить від напряму пересування потоків повітря, метеорологічних умов та рельєфу місцевості.

Головна небезпека для людей в забрудненій радіацією місцевості – це зовнішнє гама-опромінення. Ступінь ураження людей, які перебувають на радіоактивно забрудненій території, залежить від отриманої ними дози радіації, а це, зі свого боку, визначається ступенем отруєння місцевості та часом перебування в забрудненій місцевості. Внаслідок ураження радіацією може виникнути променева хвороба.

Як ми вже сказали, головною небезпекою для людей є зовнішнє опромінення. Проникаючи до живої тканини, до людського організму, гама-випромінювання й нейтрони порушують біологічні процеси й фізіологічні функції організму.

Для захисту від дії радіації можна використати сховища та укриття. Дія частини радіації слабне, якщо використати для захисту легкі матеріали (наприклад, дерево, поліетилен), а дія гама-випромінювання зменшиться, якщо використати для захисту тяжкі матеріали (наприклад, свинець, бетон, землю, черепицю тощо). Легкі і тяжкі матеріали забезпечать надійний захист.

Перед тим, як наступає передбачене опромінення, з метою профілактики променевої хвороби треба вжити радіозахисний засіб «число 1», що міститься в індивідуальний аптечці (йдеться про препарат «Цистамін» – ред.). Радіозахисний засіб «число 1» треба приймати по 6 таблеток на раз. Якщо є небезпека нової загрози опромінення, то через 4-5 годин треба прийняти ще 6 таблеток. А при перших ознаках променевої хвороби враженого треба негайно відправити до найближчої лікарні.

Друга небезпека для людей, які перебувають у зоні значного підвищення рівня радіоактивності – це радіоактивне забруднення місцевості, тобто ґрунту, вод та різних предметів і, зокрема, питної води та харчових продуктів. Ураження людей може бути і внаслідок дії бета-випромінювання під час проникання радіоактивних речовин до організму та шкіри. Ураження шкіри радіоактивними променями може викликати радіаційні опіки.

Для захисту від радіоактивних опадів треба, крім сховищ і укрить, використовувати захисні властивості різних будинків і споруд. Наприклад, одноповерховий дерев’яний будинок зменшує дозу опромінення удвічі, підвал дерев’яного будинку – в сім разів, а підвал кам’яного дому – в десять разів. Для захисту органів дихання треба використовувати різного роду респіратори і, якщо є під рукою, протигази.

Одне з перших фото ЧАЕС після вибуху. 26 квітня 1986 року
Одне з перших фото ЧАЕС після вибуху. 26 квітня 1986 року

До речі, якщо під рукою немає індивідуальної аптечки, то фахівці радять купити в аптеці радіозахисні таблетки калієвого йодиду й прийняти їх.

Для ефіру 1 травня Українська редакція Радіо Свобода звернулася за порадами до англійського експерта у справах ядерної енергії, керівника Північного відділу Британського управління атомної енергії, доктора Томаса Маршама.

«Він наголосив на тому, що радянські органи влади повинні докладно поінформувати населення про те, що сталося на Чорнобильській атомній електростанції, щоб, таким чином, люди могли завчасно вжити відповідних індивідуальних засобів захисту.

Населенню в районі отруєння радіацією, яку викинула в атмосферу ушкоджена Чорнобильська атомна електростанція, Маршам рекомендує таке:

По-перше, люди повинні уникати того, щоб готувати їжу зі свіжих продуктів харчування в районі кількох десятків кілометрів довкола атомної електростанції. Зокрема ризиковано вживати молоко, бо радіоактивні опади спричиняють накопичення радіоактивного йоду в молоці. Капусту, салат та іншу городину з листям, що має велику поверхню, не слід уживати також, бо на цій городині збирається особливо багато радіоактивних опадів.

По-друге, мабуть, потрібно, щоб населення залишалося у своїх домах доти, доки не зменшиться кількість радіації в загроженій зоні.

І, по-третє, таблетки калієвого йодиду треба вживати перед опроміненням радіоактивними променями та вдиханням радіоактивного пилу».

Текст підготовлений на основі матеріалів із архіву Інституту Гувера (Стенфорд, США)

XS
SM
MD
LG