Популярний американський тижневик Newsweek розповідає про ініціативу молодої українки щодо реабілітації українських вояків, які повертаються до цивільного життя після участі у бойових діях на сході. Канадський часопис National Post розмірковує над тактикою кроків Путіна в Україні. Геополітичний тижневик Stratfor пише про одвічне протистояння Заходу та Росії, зазначаючи, що нині центр цього протистояння – в Україні.
Американський тижневик Newsweek опублікував статтю «Україна готується до повернення поранених ветеранів війни» У статті розповідається про 19-річну Івону Костину, яка була волонтером, яка постачала провізію для українських вояків на передовій під Дебальцевом. Часопис пише, що Івона розуміє жахи війни і свідомо ризикувала життям, щоб відвідувати підрозділи українських Збройних сил на передовій. З часом вона познайомилась з багатьма з тих, хто брав участь у бойових діях проти проросійських сепаратистів. Проте саме ті 6 днів під Дебальцевом відкрили їй дещо іншу картину війни і того, як війна впливає на особисте життя вояків. Івона, враховуючи власний досвід, розробила спеціальну програму для боротьби із посттравматичним стресом, щоб полегшити перехід від воєнного життя до життя цивільного.
На передовій Івона зрозуміла,, як пише американський тижневик, що багато солдатів потребуватимуть допомоги, щоб повернутися до мирного життя. Вона також говорить про брак офіційних ресурсів та програм в Україні, які б допомагали загоювати душевні рани ветеранів бойових дій. Саме досвід Івони підживив її амбітну ідею заснувати реабілітаційний центр для ветеранів бойових дій українського війська. І вже з весни 2015 року Івона Костина повністю присвятила себе цьому проектові. Її підтримала кілька спонсорів, і зараз Івона подає клопотання про надання грантів для оренду приміщення і оплату праці персоналу, який там працюватиме. Костина сподівається, що до липня цього року вона зможе розпочати 45-денний курс терапії для 60 вояків.
Newsweek додає, що на додаток до лікування посттравматичного стресу, відповідно до програми, колишніх вояків навчатимуть професійним навичкам, щоб вони могли працевлаштуватися. Також родинам будуть радити, як себе поводити з близькими, які прийшли з війни у мирне життя. Згідно з даними Міністерства оборони України, за 2 роки у країні буде до 250 тисяч ветеранів бойових дій на сході. Івона Костина вважає, що за 2 роки це може стати головною проблемою для України. Якщо Україна не подбає про своїх солдатів, додає вона, українці просто не матимуть гармонійного і доброго майбутнього.
«Україна готується до повернення ветеранів з війни»
Канадський часопис National Post опублікував статтю «Чому Путін зупинився у Криму?». У матеріалі йдеться про те, що президент Росії Путін хизувався тим, що Крим було взято під російський контроль без жодного пострілу. У Росії навіть існує пропагандистський фільм, який подає операцію, як результат чудового кремлівського планування та виконавської майстерності росіян. Тим часом додається, що в Україні були оприлюднені документи, які проливають світло на те, чому анексія Криму була безкровною. Йдеться про протокол засідання РНБО України 28 лютого 2014 року. Часопис пише, що учасники того засідання, яких привела до влади Революція гідності, намагалися перешкодити втраті Криму, проте, зрештою, вирішили віддати Крим Росії, вважаючи, що альтернатива цьому була б значно гіршою. Канадське видання пише, що Олександр Турчинов, тодішній виконувач обов’язків президента та спікера парламенту, підняв питання здійснення українського контрнаступу. Проте Арсеній Яценюк виступив проти цього, наголосивши, що скарбниця Міністерства фінансів порожня, а українське військо у тому стані, у якому воно перебувало на той час, не здатне захистити Київ.
Іншими учасниками засідання, які виступили проти військової відповіді на агресивні кроки Путіна у Криму, стали виконувач обов’язків голови Нацбанку Степан Кубів та щойно звільнена з ув’язнення Юлія Тимошенко. Саме Тимошенко наголошувала, що Путін розігрує той самий сценарій, що і 2008 року у конфлікті з Грузією. Видання пише, що український уряд віддав Крим без бою, бо боявся втратити решту країни. Часопис додає, що важко уявити, що Путін не знав, наскільки слабкою була тоді Україна. Ніщо не стало на заваді агресії Росії.
Видання додає, що Путін не хотів захоплювати решту України і мати справу з міжнародними наслідками цього кроку. Він лише хотів Крим, який був місцем базування російського Військово-морського флоту на Чорному морі. Уже згодом, коли Росія підтримала сепаратистський заколот на сході України, надавши військових радників, озброєння та військову силу, Путін був доволі обережним, аби уникнути повномасштабного військового вторгнення.
«Путін лише чекає, щоб ми дали йому привід»
Геополітичний тижневик Stratfor у статті «М'якша «залізна завіса» падає перед Україною» пише про те, що впродовж Холодної війни символічним центром протистояння між росіянами та Заходом була Німеччина, розділена на дві частини, як і решта Європи. Розділяла два табори «залізна завіса». Проте нині в Україні формується новий центр протистояння між Заходом і Сходом, який буде розділяти країну на довгі роки, як і колись було розділено Німеччину. Тижневик пише, що впродовж останніх двох років багато змінилося в Україні: у Києві був сформований прозахідний уряд, Росія анексувала український Крим, а заколот проросійських сепаратистів на сході України переріс у повномасштабну війну. Видання наголошує, що саме розуміння ролі України у протистоянні Росії та Заходу, з усіма подібностями до Німеччини під час Холодної війни, є надзвичайно важливим для передбачення майбутнього Європи.
Тижневик пише, що Україна завжди була місцем протистояння між Росією і Заходом. Це не змінилося і після проголошення Україною незалежності у 1991 році. Тоді як Україна вже не керується ззовні, вона і надалі підпадає під вплив Росії, з одного боку, а з іншого боку, Європи та США. Політична орієнтація України також, на думку тижневика, збігається з історичними кордонами. Захід і центр України тяжіють до Європи, тоді як схід і південь тягнуться до Росії. Кожні важливі вибори в Україні відображали цю тенденцію. Прозахідні партії в Україні завжди конкурували з проросійськими за контроль уряду.
З поваленням проросійського режиму Януковича і утворенням прозахідного керівництва у Києві Росія втратила Україну як стратегічну буферну зону. Відтак Кремль почав шукати шляхи послаблення нового українського уряду. Росія анексувала Крим, підтримала проросійських сепаратистів на сході України, використовуючи своїх кадрових військових. Спосіб та інтенсивність протистояння Заходу і Росії щодо України має зазнати певних змін з часом. Але, беручи до уваги, що суперництво щодо Євразії існувало між Росією та Заходом стільки ж, скільки, власне, існувала Україна, тут не йдеться про те, чи це суперництво триватиме чи не триватиме довше. Питання в тому, в яких саме формах існуватиме далі це суперництво.
