Доступність посилання

ТОП новини

Творчість рятувала в АТО бійця, художника Валерія Пузіка від депресії


Картина Валерія Пузіка
Картина Валерія Пузіка

Валерій Пузік у зоні АТО малював, писав щоденник, знімав відео і фотографував

Львів – Дизайнер, художник, боєць АТО Валерій Пузік з Хмельниччини представив у Львові виставку «Примарна зона». Він малював картини, писав щоденник, знімав відео і фотографував у перервах між боями. Мистецтво рятувало його у непростих умовах, не дозволило втягнути у рутину війни.

Валерій Пузік служив артилеристом у добровольчому корпусі «Правого сектору». Спершу в січні 2015 року пройшов вишкіл і потім сім місяців воював на Донбасі – був під Авдіївкою, Опитним, шахтою Бутовка, що намальована у кількох його роботах. Він пригадує дуже дружню атмосферу під час служби, досі товаришує зі своїми побратимами і пригадує, чому вирішив все покинути і воювати.

Валерій Пузік
Валерій Пузік
Важко було, коли гинув побратим, це змінювало, у мене була навіть депресія
Валерій Пузік

«Усі мої знайомі тоді збирались на фронт, шукали такі бригади, щоб їхати якнайшвидше. Бойового досвіду я не мав. ДУК (добровольчий український корпус – ред.) для мене став номером один, бо всі друзі добре відгукувались про нього. Там був мій товариш Максим Кривцов. Коли я їхав, то відкинув усі важливі справи у Хмельницькому, вирішив, що буде, як буде. Важко було, коли гинув побратим, це змінювало, у мене була навіть депресія. Але маєш готуватись до того, що коли над тобою літає артилерія, все вибухає, літають осколки, то від тебе нічого вже не залежить. До цього треба бути готовим», – розповідає Валерій Пузік.

Кауфман : кожна робота – це сильні переживання

Молодий чоловік, дизайнер за фахом, свідомо обрав у війську професію артилериста і освоїв навики. Митець назвав свою виставку «Примарна зона». Раніше він представляв уже експозицію «Відлуння», пояснивши, що емоційно переживає відлуння війни. На Донбасі, де розташовувався добровольчий корпус, на дверях кімнати бійців висіла табличка з назвою «Примарна зона».

Для мене «примарною зоною» було перебування на базі ДУК, бо їхатимеш на позиції, не знаєш, що там буде
Валерій Пузік

«Для мене «примарною зоною» було перебування на базі ДУК, бо їхатимеш на позиції, не знаєш, що там буде. Ось градація: тут готуєшся до виїзду, робиш все швидше, а там можеш їхати в машині і все може закінчитись, щось вибухне – і домовина, тебе нема. Тому і «примарна зона». Поїхали побратими, чекаєш і вже додому повертаються в домовинах…».

Найважчим, каже Валерій, був стан очікування, коли розумієш, що у будь-яку мить ситуація може змінитись і побратим поруч чи сам можеш загинути. Цей стан очікування заповнив творчістю. Чоловік відчув внутрішню потребу писати, малювати, знімати відео, фотографувати. Валерій показує картини, які намалював у Водяному Донецької області. Тут танки і їх багато. З полотен дивляться його побратими, але у кожну роботу вкладені емоції, які переживав. Кожен малюнок – це стан душі людини, яка воювала і знаходила у собі креативність на фронті. Кожна картина навіює сильні враження і відчуття.

Ми дуже обережно ставимось до проектів на тему війни, подій на Донбасі, бо багато хто нині спекулює. Коли Валерій Пузік надіслав фото своїх робіт, я був вражений енергетикою, наскільки він зумів перенести свої емоції в малюнки
Влодко Кауфман

«Ми дуже обережно ставимось до проектів на тему війни, подій на Донбасі, бо цією темою, «АТОшними проектами», багато хто нині спекулює. Коли Валерій Пузік надіслав фото своїх робіт, я був вражений енергетикою, наскільки він зумів перенести свої емоції в малюнки. Ми побачили, де ніби нічого не відбувається, а атмосфера напружена. Він зачепив тему очікування на фронті. Навіть не втручався у процес виставки. Мене просто вразило, як людина, яка воює, може креативно мислити, він робить те, що може в цей момент здійснитись, то бере фарби і полотно, то камеру, то пише. Це просто вражає»,– каже працівник мистецького об’єднання «Дзиґа» Влодко Кауфман.

«Очікування – важкий стан»

Валерій Пузік на фронті спершу малював на дошках з-під ящиків боєприпасів, використовував олівці, фломастери, потім йому передали акрилові фарби. Є картини намальовані кавою, морилкою, лаком, гуашшю. На одній з робіт намалював гранату. Валерій розповідає, що бійці говорили поміж собою, що як братимуть їх у полон, то краще підірватись. Цей символізм і глибину вклав у малюнок. Малював, бо відчував у цьому потребу між боями чи коли перебував на базі, відчував, що народжуються у голові ідеї і це викладав на полотно чи на папір у блокноті. Творчість рятувала від депресії, говорить художник.

Щоб якось не впадати в депресію, то краще займатись творчістю
Валерій Пузік

«Різне на війні, різні емоції переживаєш, це був стан очікування і щоб якось не впадати в депресію, в крайнощі, то краще займатись творчістю, тоді відбувається вилив твоїх емоцій», – говорить Пузік.

Коли боєць повернувся додому, перші два місяці ні з ким не хотів спілкуватись. Однак поступово цей стан відійшов, але спогади залишились і забути просто не неможливо. Він розуміє тих, кому важко адаптуватись після зони бойових дій.

Я часто все згадую
Валерій Пузік

«Я часто все згадую. Ось написав дві сторінки новели, що не стосується війни, зупинився, бо в текст входять спогади про війну. І виходить історія хлопця, який не може адаптуватись у суспільстві», – каже Валерій.

Більшість його побратимів перейшли служити до Збройних сил, хтось – у «Азов». Те, що у «Правому секторі» буде розкол, каже, було зрозуміло вже у зоні АТО. У зоні АТО Валерій разом з товаришами знімав все, що відбувалось довкола них. Планує зробити документальний фільм. Він розмірковує про нинішню ситуацію у зоні бойових дій, наголошує, що нині там цілком інша ситуація.

Найгірше – те, що кажуть, що нема артилерії, але вона там є. І будуть смерті. Там бійці – немов в очікуванні
Валерій Пузік

«Таке враження, що все покрилось куполом, що війна стає точковою, ніхто не рахується, працюють диверсійні групи. Вже є лінія, що та територія відділена від нас. Я вважаю, що це вже втрачена для нас територія. Найгірше – те, що кажуть, що нема артилерії, але вона там є. І будуть смерті, все якось там примарно, лінія зіткнення, стріляє артилерія, водночас немає серйозних наступів щодо звільнення території. Там бійці – немов в очікуванні. Ми теж так чекали наказів. Стояти і чекати, насправді, важко», – вважає Валерій Пузік.

Він переконаний, що частина Донбасу буде окупованою буферною зоною, куди їхатимуть за зброєю, наркотиками, де процвітатиме контрабанда. На сьогодні він не бачить смислу повертатись у зону бойових дій, бо немає активних боїв. Наразі планує реалізувати свої творчі задуми.

  • Зображення 16x9

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода – з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Маю досвід роботи на телебаченні і в газеті.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG