Хара: зняття санкцій з Лукашенка не зменшило ризиків для України, бо Білорусь – союзник Росії

Київ – 15 лютого Євросоюз ухвалив рішення про скасування санкцій щодо президента Білорусі Олександра Лукашенка та 169 білоруських чиновників. Отже, європейська сторона розблоковує активи і знімає візові заборони для президента Білорусі Олександра Лукашенка і його оточення, суддів і прокурорів, а також компаній наближених до Лукашенка. Але четверо колишніх силовиків таки залишаються у «чорному списку». Рішення Євросоюзу в Україні зустріли більш ніж стримано: українці розуміють, що Білорусь залишається союзницею Росії, котра здійснює військову агресію проти суверенної України. До того ж, у Києві не виключають, що наступним кроком ЄС може стати зняття санкцій з команди екс-президента Віктора Януковича, який втік до Росії.

Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки Федеріка Моґеріні заперечила, що причиною для зняття санкцій стала переорієнтація білоруського президента Олександра Лукашенка з Москви на Брюссель.

«Ми так само критичні до політики керівництва Білорусі, як і раніше, тож скасування санкцій не має нічого спільного з геополітикою. Рішення виходить з факту, що Білорусь – один із наших східних партнерів», – заявила верховний представник ЄС.

Вона зазначила, що рішення зняти санкції з Білорусі було обумовлено тим, що ЄС побачив у діях керівництва цієї країни значні, хоч і обмежені, кроки у напрямку, який вони вважають правильним.

За словами Моґеріні, як і раніше, Євросоюз вивчатиме ситуацію із захистом прав і свобод білорусів. Самі ж правозахисники вважають стан дотримання прав і свобод у Білорусі далеким від того, щоб його можна було назвати нормальним.

Зняття санкцій з очільників Білорусі українські експерти пов’язують із спробами Євросоюзу заохотити Білорусь до співпраці. Про це Радіо Свобода розповів виконавчий директор Інституту світової політики Сергій Солодкий.

«На тлі російської агресії чимало політиків у ЄС сприймають Лукашенка як менше зло. Звісно, не йдеться про повний відступ ЄС від жорсткої позиції щодо Білорусі. Євросоюз навряд повторить помилку семирічної давнини (тоді ЄС уже пом’якшував санкції, проте згодом знову посилив). Для Європейського союзу важлива співпраця з Білоруссю, але з демократизованою Білоруссю. У тому числі ця важливість продиктована і необхідністю стримувати агресивну політику Росії щодо Заходу. Як приклад, Білорусь не приєдналася до продуктового ембарго Росії на продукти з ЄС», – зазначив фахівець.

«Наша місія – посилити співпрацю з білоруськими правозахисниками й опозицією» – Курносова

У свою чергу правозахисники зазначають, що поліпшення взаємин між Брюсселем і Мінськом дасть змогу бодай мінімально, але посилити роботу з підтримки білоруської опозиції, неурядових ЗМІ та громадських активістів.

«Спрямованість проти імперської політики, спрямованість на демократичні сили, які демонструють білоруські опозиціонери і громадські активісти, додають наснаги тим, хто готовий поділитися з ними досвідом. Я – росіянка, мені відома ситуація у Білорусі у царині захисту прав. І мені добре відомо, наскільки складно у Мінську зібрати бодай сотню людей на мітинг для підтримки, наприклад, політв’язнів. І жодне скасування санкцій ситуацію не змінить, тож наша справа – допомогти пробудити політичну свідомість білорусів. Це така наша, я вважаю, місія», – зазначила у коментарі для Радіо Свобода експерт міжнародного аналітичного центру European Continental Club, співорганізатор «Маршу незгодних» у Росії Ольга Курносова.

Українські неурядові організації не перший рік співпрацюють і надають інформаційну підтримку білоруським громадським активістам і представникам опозиційних політичних сил. Так, «Майдан закордонних справ» співпрацює з білоруськими опозиціонерами, чиє становище – становище тих, хто не згоден з політикою Лукашенка – зі зняттям санкцій не змінилось. Так само зняття санкцій з Лукашенка не зменшило ризиків для України, оскільки Білорусь є союзником Росії, серед іншого, і у військовій сфері. Про це повідомив Радіо Свобода український політолог Олександр Хара.

«Ми підтримуємо в інформаційному сенсі білорусів – опозиційний сайт «Хартія–97». Ми проводили низку круглих столів, де якраз і розмірковували над тим, якою має і могла б стати Білорусь. Допоки там владарює останній диктатор, а з нього цього титулу не зняли, не буде безпеки і для України теж. Тобто на нинішню ситуацію у Білорусі, у її взаєминах з ЄС ми маємо дивитись не тільки з точки зору Білорусі як такої, але і з точки зору нашої безпеки. Білорусь – союзна держава Росії, наявне прохання президента Лукашенка розмістити на білоруській території ракетні елементи (російські – ред.), що загрожуватиме не лише Україні, а і європейській спільноті», – зазначив Хара.

Білорусь vs Україна: санкції мають різні мотиви

Також в Україні існують побоювання, що після скасування санкцій проти високопосадовців Білорусі Євросоюз скасує санкції, накладені у березні 2014 року на майно українських політиків і чиновників з команди президента Віктора Януковича. Тим більше, що наявний прецедент – минулого року Європейський суд ухвалив рішення у справі «Портнов проти Ради ЄС», яким повністю задовольнив позов Андрія Портнова, і визнав протиправними рішення Ради ЄС про введення санкцій проти колишнього заступника голови Адміністрації президента Януковича. Суд визнав, що запровадження санкцій лише за ознакою співпраці з колишнім режимом неприпустимо. Рішення про зняття санкцій набуло чинності на початку січня цього року, про це сам Портнов повідомляв у соціальних мережах.

До того ж, через місяць закінчуються терміни дії санкцій ЄС проти самого Віктора Януковича, а також членів його команди. Так, в ЄС не виключають, що з санкційного списку буде виключена екс-міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова. Натомість санкції проти інших фігурантів команди Януковича європейці обіцяють подовжити. Цю саму інформацію журналістам повідомив начальник управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Сергій Горбатюк. Він пояснив журналістам, що санкції, які були накладені Євросоюзом на 17 екс-посадовців режиму Віктора Януковича, діятимуть надалі.

«У березні 2015 року було ухвалено рішення про те, що санкції будуть діяти далі з березня 2015 року до березня 2016 року. Рішення щодо дії санкцій з березня минулого і до березня 2016 року не скасовувалось, а тому на теперішній час воно є чинним, воно діє», – заявив Горбатюк на брифінгу наприкінці січня цього року.

А 23 лютого міжнародна антикорупційна неурядова організація Transparency International закликала Євросоюз поновити й підсилити санкції проти колишніх українських чиновників.

Але це вже інша історія, яка не має стосунку до перспектив демократичного розвитку Білорусі та її співробітництва з Євросоюзом, вважають у Києві.