Чому Межигір’я не змінило власника за два роки?

Київ – Межигір’я так і не змінило свого власника і не стало державним. Майно, отримане незаконним шляхом колишнім президентом Віктором Януковичем, було викрите два роки тому. За цей час з будинків в Межигір’ї лише зникають коштовні предмети, хоча об’єкт і перебуває під арештом, а в Генеральній прокуратурі ведеться слідство з приводу його незаконного привласнення. Тим часом у результаті розслідувань корупційних злочинів за минулий рік в спеціальний фонд конфіскованих активів надійшло близько 5 тисяч доларів з очікуваних 1,5 мільярда. Чому досі не вдалося повернуте награбоване майно державі та чи допоможуть в цьому нові закони?

«Неналежне, невчасне, неповне розслідування джерел походження активів Януковича» - основна причина затягування процесу, вважають громадські борці із корупцією. В першу чергу – це гальмування процесів на політичному рівні, переконані у громадській організації Центр протидії корупції. Щодо недосконалості системи – були прогалини , але це не заважало організувати ефективний процес розслідування, тим більше, що долучаються громадські активісти та незалежні розслідувачі, стверджує Дарія Каленюк, виконавчий директор Центру протидії корупції.

За її словами, справа дійсно ускладнюється тим, що Віктора Януковича немає в країні, але є механізм заочного розслідування і суду, який дозволяє отримати вирок і конфіскувати майно. Розслідування і судові процеси можна було весь цей час вести і проти третіх осіб, зокрема щодо компанії «Танталіт», якій за документами належить більша частина об’єктів у Межигір’ї. Наразі жодна справа щодо осіб із санкційного списку не дійшла до суду. А нерухомість в Межигір’ї була заарештована через рік після відкриття доступу для широкого загалу, пояснюють у Центрі протидії корупції.

«В нас може робити провадження щодо юридичних осіб кримінальне слідство, довести цю справу до суду і швиденько конфісковувати це майно. Насправді нічого не було зроблено. Через рік тільки після того, як Межигір’я було відкрите, воно було арештоване. Майно втрачає свою вартість, з’являється якимось чином на аукціонах в Лондоні. Це все має вирішуватись системно. Нинішня прокуратура не хотіла і не хоче цього вирішувати», – відзначає Дарія Каленюк.

Інтерпол та європейські країни не відповідають на запити - ГПУ

У ГПУ на критику відповідають, що не виключають, що «щось могли не охопити, не доробити», проте роблять все від них залежне в межах повноважень.

«Питання в тому, що ми залежимо від Інтерполу і виконання міжнародно-правових доручень за кордоном», – пояснює Сергій Горбатюк, начальник управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України.

Земля, на якій розташоване Межигір’я, була повернена у державну власність, а всі об’єкти, які там розташовані – заарештовані, зауважує прокурор. За кордоном не встановлено і, відповідно, не заблоковано коштів Віктора Януковича. Проте віднайдені та заблоковані кошти сина колишнього президента – Олександра Януковича, зазначає Сергій Горбатюк. Слідчі вживають заходів аби їх заарештувати, відправляють запити, але не отримують відповіді з європейських країн, зокрема це стосується Кіпру та Австрії, зазначив Сергій Горбатюк.

Для того, щоб розпочати заочне розслідування, за яким слідує судовий процес, слідчим органам необхідний дозвіл Інтерполу на здійснення міжнародного розшуку, інакше процес буде вважатися нелегітимним, пояснюють в прокуратурі. Відповіді з Інтерполу в ГПУ також не можуть дочекатися.

«Як тільки нам буде надано дозвіл Інтерполу на здійснення міжнародного розшуку, що є однією з підстав для початку процедури заочного розслідування, ми відразу звернемося до суду за дозволом. Сподіваємося отримати, і після того, в стислі терміни, бо вже практично слідство завершене, передамо справу для ознайомлення захисникам. А далі в суд. Чітко не можна сказати коли, тому що ми чекаємо вже сім місяців, і незрозуміло скільки ще чекати, надсилаємо нагадування – «швидше, швидше», але поки немає реакції», – зауважує Сергій Горбатюк в коментарі Радіо Свобода.

Українськи правоохоронці ще не мали справи з такими масштабами

Масштаб завдань, які стоять перед правоохоронними органами, не відповідає рівню їхньої компетенції та організаційних спроможностей, наголошує Євген Черняк, аналітик Transparency International.

Організація Transparency International провела дослідження структури бізнес-імперії Януковича, в якій за їхніми підрахунками фігурує близько 75 українських компаній, 51 компанія іноземної юрисдикції, в тому числі офшори: Панама, Великобританія, Австрія, Швейцарія, Кіпр, а також близько 20 ключових фізичних осіб.

«Масштаб схеми настільки великий, що не так просто осягнути і опрацювати, тим паче нашим правоохоронцям. Були повернені деякі земельні ділянки, наприклад Межигір’я, Сухолуччя – це прокуратура вміє робити насправді. Але такі більш складні речі, як арешт активів, як проведення складних комплексних розслідувань – з цим поки що є проблеми», - зазначає аналітик.

Євген Черняк вважає, що зараз набагато важливіше зосередитися на поверненні активів іноземних компаній, через які виводилися гроші з країни, аніж на об’єктах, які залишились в Україні від Януковича чи інших політиків і можновладців санкційного списку.

Чи допоможуть нові закони повернути награбоване?

18 лютого Верховна Рада ухвалила низку антикорупційних законів. Дарія Каленюк зазначає, що це було зроблено «під тиском ЄС та громадськості» і також підкреслює, що один із законів дозволяє створити і запустити окреме агентство з питань розшуку та управління конфіскованим та арештованим майном. В ньому прописані механізми залучення оцінювачів такого майна, третіх осіб зберігачів цього майна, контролю за продажом і конфіскацією. Документ, на її думку, прискорить роботу у напрямку повернення активів, здобутих незаконним шляхом. Але станеться це лише за півроку, коли закон набуде чинності.

Поруч з цим, точаться суперечки навколо законопроекту, який не був прийнятий. Його запропонував парламентський комітет з питань національної безпеки та оборони, головою якого є Сергій Пашинський. Нормативний акт стосується саме повернення арештованих активів на території України до державного бюджету. Кошти вже передбачені у державному бюджеті, тому ініціатори прийняття цього закону будуть ставити ультиматум, наголошує Сергій Пашинський, депутат «Народного фронту». І додає, що цю ініціативу підтримують і президент, і прем’єр, але голосів в Раді для прийняття закону не вистачило. Вважає, що закон необхідно терміново ухвалювати попри «політичний піар» тих, хто проти.

«Всередині країни знаходиться арештованих активів Януковича та його оточення на близько 1,5 мільярда доларів. Члени нашого комітету одноголосно проголосували і підписали закон № 4057, який дозволяє ці кошти повернути в державний бюджет. Частина з них вже передбачена в діючому бюджеті на потреби Збройних сил України, а інша частина – на соціальні виплати. На жаль, це питання блокується на всіх рівнях. Фракція «Народного фронту» і комітет, який я очолюю, будуть ультимативно вимагати почати сесію якраз із ухвалення цього закону. Ми прийняли рішення, що не будемо давати можливість демагогам і популістам піаритися, а просто поставимо питання жорстко: спочатку приймаємо закон, а потім будемо вислуховувати те, як вони турбуються за рідний український народ», – наголошує Сергій Пашинський в коментарі Радіо Свобода.

Аргумент проти: «Якщо вже конфісковувати, то раз і назавжди»

Противниками цього закону виступають, зокрема, експерти Центру протидії корупції – зазначають, що за цим документом конфіскувати активи дозволяється без вироку суду, що є неприйнятним за міжнародними нормами. «Це не вирішить проблему. Покаже якийсь результат з самого початку – те, що арештовано в Януковичів зараз заберуть в бюджет, але через рік воно буде повертатися з бюджету тим самим Януковичам через міжнародні судові рішення. Якщо вже конфісковувати, то раз і назавжди, по правилам, по закону. А не так, щоб потім це рішення було використане проти нас воюючою стороною», – зауважує виконавчий директор Центру.

Негативної думки про закон від «Народного фронту» і нардеп Борислав Береза, член комітету з питань запобігання і протидії корупції. Вважає, що закон потрібен, але цей має бути доопрацьований.

«Мене лякає, що багато хто намагається використати конфіскацію активів Януковича у власних інтересах. Намагаються або отримати політичні дивіденди, або очолити наступний «дерибан» цих активів. Закон нам необхідний, але такий, який не створював би нам проблеми на міжнародному рівні та дистанціював всіх політичних лідерів від цього питання», – зазначає Борислав Береза в коментарі Радіо Свобода.

Депутати та активісти єдині в одному – в незадоволенні затягуванням процесу повернення державі викрадених коштів. Тим часом співвласник скандальних активів замислюється над поверненням додому. Віктор Янукович після втечі з України перебуває в Росії, свою причетність до корупційних оборудок відкидає, про що періодично розповідає в російських ЗМІ. В одному з інтерв’ю в грудні 2015 року він висловив намір повернутися в Україну, зокрема в політику і зазначив, що підтримує зв’язки з деякими українськими політиками.