Із терміновим адвокаційним візитом до Києва приїхали генеральний секретар міжнародної організації «Парламентарії за глобальні дії» Девід Донат-Каттін та посол Королівства Нідерландів в Міжнародному кримінальному суді Ян-Лукас ван Хоорн. Ціль візиту: недопущення відтермінування ратифікації Римського статуту, що закладено в проекті Конституції України щодо правосуддя. Радіо Свобода поспілкувалося з міжнародними гостями і розпитало про причину такого термінового візиту і результати перемовин в Адміністрації президента.
– У проекті змін до Конституції ратифікація Римського статуту відкладена на три роки. Сьогодні з цього приводу Ви мали зустріч у Адміністрації президента. Які пояснення вдалося отримати?
– Донат-Каттін: На жаль, ми не можемо розголошувати всі деталі, адже зустріч була приватною. Але схожу позицію ваші політики вже висловлювати у публічному просторі і полягає вона у тому, що очільники Адміністрації президента бачать конституційну реформу в судовій галузі як пакет ініціатив, який голосується увесь повністю, і норма про відкладення ратифікації закладена нібито для того, щоб захистити українську армію.
– Представники президента раніше також пояснювали, що ратифікація може бути вигідна Росії, тому що Росія буде подавати заяви до Міжнародного кримінального суду (МКС), збирати докази можливих злочинів українських бійців. А питання добровольців в Україні досі не врегульовано. Знаємо, що для цього Росія вже створила «Білу книгу пам’яті» щодо подій на Донбасі…
– Але таке пояснення насправді не має стосунку до ратифікації Римського статуту! Тут є хіба якийсь психологічний момент. Крім того, мова має йти не так про армію, як про цивільних. Про великі групи людей, яких катують, ґвалтують чи викрадають. Мова йде про масові злочини. Тому всі ці ваші страхи повинні зникнути.
Вважаю, що зараз дуже необхідні публічні дебати із залученням депутатів і тих же працівників президентської адміністрації. Рішення про відкладення ратифікації Римського статуту має бути переглянуте. Зробити це буде важко, але ми бачимо, що у суспільства і експертів є готовність, підтримка і навіть вимога цього.
Не визнали юрисдикцію Міжнародного кримінального суду Росія, Азербайджан, Вірменія, Туреччина, Білорусь. То де Україна хоче бути?Донат-Каттін
Якщо ви подивитесь які країни ще не визнали юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, то побачите, що це Росія, Азербайджан, Вірменія, Туреччина, Білорусь. То де Україна хоче бути? На боці країн, які я перелічив, чи на боці країн, які вже приєднались до МКС і так чи інакше досягнули демократії? Тому чим більше ця тема буде на слуху, тим більше президент і парламент відчуватимуть необхідність негайної ратифікації, а не її відкладення у довгу шухляду. Ми ще маємо зустрічі з депутатами Верховної Ради, дізнаємося куди хочуть рухатися вони і радитимемо їм зменшити цей перехідний період із трьох років хоча б до одного.
– Ще одним аргументом, яким пояснюють необхідність відкладення ратифікації називають ситуацію з Грузією. Мовляв Росія, не ратифікувавши статут, завалює Грузію тисячами позовів, а грузини не можуть відповісти тим самим, бо Росія Римський статут не підписала і суду, відповідно, непідсудна. Наскільки такі побоювання в контексті українських реалій мають підставу?
– Донат-Каттін: Розумієте, всі ці російські позови не релевантні. Вони не мають реального впливу на суд. Він вирішує, базуючись на правдивих свідченнях свідків і в цьому ідея непідкупного, незалежного Міжнародного суду. Його рішення базуються виключно на законі. І це те, що так необхідно Україні. Якщо Росія так серйозно налаштована нести докази до суду, то хай би ратифікувала Римський статут, але вона цього не робить. На нашу думку, аргумент з прикладом Грузії, теж пропагандистський і використовується для залякування і виникнення сумнівів у суспільстві. Це дуже важливе питання і мова не йде про людей, що заробляють гроші на корупції, наголошую: мова по людей, які вбивають, калічать, піддають тортурам інших людей, знищують цілі села на вашій території і ходять не покарані.
Ратифікація Римського статуту буде гарантувати неможливість уникнення покарання за міжнародні злочини і, таким чином, стане новим початком для мирних переговорів, де лідери будуть прагнути до досягнення реального, тривалого і справедливого миру, незалежно від того, буде це відбуватися у форматі «Мінськ-3», або в будь-якому іншому.
Зараз ви у тій ситуації, що й Росія. Ви займаєте пасивну позицію і не можете діяти активно, як би це було після ратифікаціїВан Хоорн
– Ван Хоорн: Зрозумійте, зараз ви у тій ситуації, що й Росія. Ви займаєте пасивну позицію і не можете діяти активно, як би це було після ратифікації.
– А як щодо залучення на цей перехідний період у три роки іноземних суддів до розгляду лише окремих справ чи визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду лише на певний період? Так звана процедура «ad hoc».
– Донат-Каттін: Верховна Рада України вже визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС), застосувавши процедуру «ad hoc», тобто «для конкретного випадку». Але яка різниця між цим і ратифікацією? Різниця у тому, що у вас з’являються права, ви стаєте членом клубу, ви обираєте суддів, ви стейкхолдер і можете діяти у своїх інтересах. І звісно, суд набагато серйозніше сприйматиме те, про що повідомлятиме Україна. Хтось мені говорив, що Україна хотіла б користуватися процедурою «ad hoc» час від часу, коли буде потрібно. Але це прямо не передбачено. Я навіть скажу не дозволено.
Приєднавшись до системи МКС повністю, а не тільки шляхом визнання юрисдикції щодо окремих епізодів, Україна зможе розширити наявний правовий інструментарій захисту всіх осіб, які проживають на її території, від тяжких злочинів, згідно з міжнародним правом, у тому числі, від геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів.
– А як відкладення ратифікації Римського статуту може позначитись на вступі в ЄС?
– Донат-Каттін: Угода про асоціацію з ЄС дуже тісно пов’язана з ратифікацією. Кожна країна-член ЄС визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду. Тому відкладення Україною ратифікації може мати погані наслідки у довгостроковій перспективі.
– Ван Хоорн: А у короткій перспективі варто нагадати, що Нідерланди скоро голосуватимуть на референдумі щодо Угоди про асоціацію Україна-ЄС (відбудеться 6 квітня – ред.) Ратифікація Римського статуту була б дуже позитивним сигналом, адже у мешканців Нідерландів побутує думка, що Україна нічого не робить в законний спосіб.
Довідково:
Римський статут, ухвалений у 1998 році, встановлює чотири основних міжнародних злочини: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини і злочини агресії. Країни, які ратифікували його, стають учасниками Міжнародного кримінального суду і стають підсудними за злочини, скоєні їхніми громадянами або на їхній території.
Конституційний суд України у рішенні від 11 липня 2001 року (№ 3-в/2001) констатував, що Римський статут не відповідає Конституції України в частині, що стосується положень абзацу десятого преамбули та ст. 1 статуту, за якими «Міжнародний кримінальний суд... доповнює національні органи кримінальної юстиції».
Таким чином, Верховна Рада може ратифікувати Римський статут лише після внесення до ст.124 Конституції доповнення, що Україна визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах і в порядку, передбачених статутом.
Разом з тим, у вересні 2015 року Верховна Рада України визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС) у справі злочинів, скоєних на території держави з 20 лютого 2014 року.
Ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду депутатів Верховної Ради вже тривалий час закликають дипломати і правозахисники. Так, правозахисна організація «Amnesty International» в Україні навіть організувала Твіттер-шторм.
