На початку нового року багато із нас думає про те, що можна було б зробити, щоб покращити наше життя. Високопоставлений співробітник видання Atlantic Council, відомий багатьма працями на тему України, Андерс Ослунд, опублікував такий «список» головних вимог і реформ, які слід провести в Україні у 2016 році, коли країна, незважаючи на окупацію Криму Росією і підтримуваний нею сепаратизм на Донбасі, крок за кроком встановлює дедалі тісніші відносини з Європейським союзом.
Андерс Ослунд недавно провів кілька днів у Києві. Це дало йому змогу ознайомитися зі змінами, які він однозначно оцінює як позитивні.
Верховна Рада прийняла бюджет на 2016 рік, прийнято зміни до податкового кодексу, схвалено чимало важливих економічних реформ. Ослунд однозначно заперечує твердження чималої кількості українців, що не проведено жодних реформ. Він каже, що реформи у галузі енергетики обмежили можливості корупції, скоротили державні субсидії, реструктуризовано заборгованість, закрито понад третину банків, після проведення девальвації курс гривні тепер стабільніший, ніж раніше.
Щоправда, за все це, визнає автор, довелося заплатити високу ціну: зменшилося виробництво, зросли ціни і знизився обмінний курс гривні. Що не змінилося, так це рівень корупції і громадських послуг. Тому перед країною на цей рік стоять дуже важливі завдання. Ослунд називає сім таких пріоритетних завдань.
Реформа прокуратури і судів. Незважаючи на прийняття нових законів, генеральний прокурор Віктор Шокін зумів зменшити до мінімуму ці зміни. Ослунд говорить недвозначно – Шокін мусить залишити посаду, а реформи слід розпочати заново під новим керівництвом. Десять тисяч суддів слід піддати процесу люстрації і в судовій системі призначити нових суддів.
Енергетика. Цього року слід закінчити розпочаті торік реформи в галузі енергетики. Ціни на газ і електроенергію повинні бути на ринковому рівні і передані під контроль незалежного регулятора. Слід розвинути ринок газу та електроенергії, оподаткування незалежних продуцентів нафти і газу повинно бути обґрунтованим. Третина населення отримує соціальні субсидії, але їх не повинні мати енергетичні компанії.
Державні установи і корупція. Цьому питанню експерт приділяє особливу увагу. Він вважає, що 1833 державні компанії є джерелом особливої корупції. Більшість із них повинна бути продана на регіональному рівні, а найважливіші 100 із них – переважно в галузі енергетики і транспорту – приватизовані з можливою участю міжнародних учасників. Компанії оборонної промисловості – це окреме питання, і російські покупці не можуть бути допущені до участі в торгах.
Закон про державну службу. Хоча закон був схвалений торік, він має бути запроваджений в життя навесні. Йдеться про те, щоб його відповідно втілити. Зарплати державних службовців мусять бути збільшені. Слід розмежувати політичні призначення від призначень на державні посади. Приймання на державну службу повинно відбуватися на основі іспитів; слід запровадити норми проти конфлікту інтересів. Андерс Ослунд закликає до надання державним службовцям конкретних повноважень, закликаючи до скасування практики, що кожне рішення вимагає від двадцяти до тридцяти підписів. Причому державний апарат повинен бути різко скорочений.
Бюджет. Хоча дефіцит бюджету в Україні вдалося взяти під контроль, а корупційні витрати скоротити, треба провести реформу прийняття бюджету, щоб процес був прозорим. Це, на думку Ослунда, вимагатиме допомоги від Заходу.
Дерегуляція. Торік цей процес не проведено до кінця, каже експерт. Слід закрити чимало контролюючих агентств. Він вважає, що після проведення дерегуляції Україна може досягти значно вищого рівня в індексі Світового банку – Ease of Doing Bussiness Index.
Освіта. Андерс Ослунд вважає, що колишній міністр освіти Дмитро Табачник спричинив хаос у шкільній системі. У цій галузі, продовжує він, слід встановити основний порядок. За приклад можна взяти шкільну систему Польщі.
Це, очевидно, не всі реформи, які, на думку експерта, слід провести в Україні. Є й інші, наприклад у галузі охорони здоров’я, але це вимагає більше часу. Шість перших проблем пов’язані з корупцією, а шкільна реформа порівняно дешева і може бути проведена протягом одного року, пише Андерc Ослунд у своєму блозі для аналітичного центру Atlantic Council.
