(Рубрика «Точка зору»)
За кілька днів після того, як стало відомо про плани московської влади знищити єдину в Росії Бібліотеку української літератури, в унікальної установи знайшовся «захисник» – Володимир Путін. На засіданні ради з культури при президенті Росії кремлівський правитель заявив, що бібліотека «не повинна бути втрачена в жодному разі», тим більше, що українці і росіяни – о, ця улюблена думка Путіна – «один народ».
Можна уявити собі, що це тепер буде за бібліотека. Мерзотники зі Слідчого комітету залишать потенційним читачам тільки ту літературу, яка не буде суперечити маревним ідеям Путіна та інших адептів «русского мира». Хіба не такими були українські бібліотеки в Україні в роки більшовицької окупації – українські за мовою (втім, все менше і менше), але шовіністичні – по суті?
Втім, цікаво навіть не це. Путін, як досвідчений чекіст, розуміє, що потрібно зберегти вивіску. Гітлер, між іншим, зберігав єврейські школи в Рейху мало не до кінця війни. А підлеглі Путіна вже не розрізняють таких півтонів. Вони готові знищувати українські книги. Вони полюють то за грузинами, то за турками – не за політиками, а за звичайними людьми. Вони забирають – і фактично вбивають – дитину таджицьких мігрантів – і не дуже журяться після її смерті. Це ж не російська дитина, подумаєш. Путін, може, ще не зробив нацистами всіх росіян – але точно створив фашистську державну машину.
Тому він може і не знати, закривають Бібліотеку української літератури чи ні. Він може і не знати, заарештували директора цієї бібліотеки чи ні. Найважливіше – він створив репресивну машину, яка знищує, заарештовує і засуджує.
І ненавидить все українське.
Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
