Брюссель – Україна зробила необхідний прогрес і виконала всі умови для надання її громадянам безвізового режиму. Такий висновок зробила Європейська комісія у своєму останньому звіті про підготовчу роботу Києва на шляху скасування візових перешкод. Нині – справа за Європарламентом та європейськими столицями, які ще мають протягом кількох місяців розглянути й підтримати ініціативу ЄС додати Україну до безвізових держав.
І єврокомісар із внутрішніх питань та міграції Дімітріс Аврамопулос, і голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер вітають Україну та Грузію з цими досягненнями, які можна назвати невеликою перемогою на шляху до скасування віз. Тепер, так би мовити, м’яч на полі євродепутатів, які мають підтримати цю ініціативу, і – найголовніше – своє «зелене світло» мають дати 28 національних парламентів, тобто, країн-членів ЄС.
Водночас, хоча у Єврокомісії й зазначають, що Київ зробив величезну роботу для підведення своїх законів та стандартів до європейських, однак, є й деякі застереження: Дімітріс Аврамопулос закликає уряд України не почивати на лаврах.
Робота у сфері запобігання та боротьби з корупцією залишається ключовоюДімітріс Аврамопулос
«Прогрес у реформах та важлива законодавча робота у сфері запобігання та боротьби з корупцією залишається ключовою. Наш звіт підкреслює: потрібна подальша робота для консолідації зробленого прогресу в цій сфері», – заявив єврокомісар.
Тобто, наголошуючи на тому, що діалог, який із 2008 року веде Єврокомісія з Україною навколо скасування віз, виявився вирішальним чинником проведених реформ, вони ще далеко не завершені та потребують подальшого доопрацювання.
На початку наступного року Європарламент отримає від Єврокомісії законодавчу пропозицію долучити Україну до списку держав, для яких не потрібні візи. Після голосувань євродепутатів, цей документ повинні будуть ухвалити на Раді міністрів внутрішніх справ ЄС, а попередньо протягом періоду від 3 до 6 місяців його мають ухвалити в кожній зі столиць держав співдружності.
Коли українці зможуть подорожувати Європою без віз?
Тобто, як і передбачалося, десь на літо-осінь 2016-го, якщо цей процес не матиме затримок, українці з біометричними паспортами матимуть змогу відвідувати держави «шенгену» з короткотерміновими візитами.
Це стосується тільки коротких перебувань – до 90 днів протягомДімітріс Аврамопулос
«Це стосується тільки коротких перебувань – до 90 днів протягом так званого «візового коридору» (тривалістю до 180 днів), – пояснює Аврамопулос. – Це не стосується людей, що їдуть для оплачуваної роботи. Йдеться про приватні туристичні поїздки, короткі курси, навчання та ділові відрядження, участь у торговельних виставках і конференціях. Для цього дорога буде відкрита».
Мова йтиме про 26 держав Шенгенського простору та Болгарію, Румунію, Хорватію і Кіпр, куди без віз віднедавна їздять, скажімо, громадяни Молдови. Натомість, для тривалих туристичних поїздок чи мандрівок з метою заробітків візи українцям будуть потрібні далі й після впровадження безвізового режиму.
Для винесення пропозиції щодо візової лібералізації на голосування у Європарламенті та Раді ЄС Київ ухвалив низку законів. Зокрема, у сфері міграції, щодо конфіскації майна корупціонерів з’явилися закони: що передбачає створення державного бюро розслідувань, що дає дозвіл на арешт майна корупціонерів, про заборону дискримінації на місці роботи представників секс-меншин. Верховна Рада також проголосувала за створення Агентства з повернення і управління активами, нажитими незаконним шляхом, і за створення Антикорупційного бюро.
Водночас, джерела в Брюсселі заявляють, що в той час, як Європарламент проголосує за безвізовий режим для обох країн, серед держав Євросоюзу це рішення може дискутуватися, особливо щодо України. Як вважають, деякі члени ЄС, зокрема Німеччина, побоюються, що надання безвізового режиму збільшить потік мігрантів до Євросоюзу.
Звіт Єврокомісії щодо України і Грузії мав з’явитися ще 15 грудня, проте рішення вирішили перенести на період після зустрічі в Брюсселі 16 грудня президента України Петра Порошенка, президента Ради ЄС Дональда Туска і президента Єврокомісії Жана-Клода Юнкера.
