Глава президентської адміністрації Петра Порошенка Борис Ложкін дав інтерв’ю впливовому часопису The Wall Street Journal, в якому вкрай негативно висловився про можливість проведення дострокових виборів в Україні на тлі політичного тертя, яке з’явилось у правлячій коаліції. Також пишуть про рішення Росії зупинити дію зони вільної торгівлі з Україною з 1 січня – у той день, як має запрацювати зона вільної торгівлі між Україною та ЄС. І є коментарі щодо рішення МВФ визнати борг України Росії у три мільярди доларів державним, а також рішення МВФ, що державні борги не є відтепер перешкодою для отримання країнами фінансування від Фонду.
Газета The Wall Street Journal пише про спільну заяву президента, прем’єра та спікера українського парламенту, які цього тижня намагались цим кроком підвести риску під внутрішньою боротьбою всередині правлячої коаліції.
І хоча дехто з союзників президента Петра Порошенка закликав до відставки прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, однак заява чітко вказала, що це питання не на порядку денному, зазначає часопис.
Голова президентської адміністрації Борис Ложкін дав інтерв’ю виданню, в якому сказав, що вихід із ситуації має бути знайдений в рамках існуючої коаліції. «Якщо будуть нові вибори і політична дестабілізація, то ми не матимемо жодних реформ під час цього періоду», – сказав Ложкін.
У разі дострокових виборів, додав Ложкін, «ми не змінимо країну, ми змінимо лише обличчя».
Заява трьох керівників України з’явилась після візиту минулого тижня віце-президента США Джо Байдена до України, який закликав лідерів «відкласти в бік містечкові розбіжності (інтереси)» і уникати політичної нестабільності, які були причиною невдач попередніх прозахідних урядів у Києві.
«Пан Ложкін, рафінований бізнесмен, який говорить гарною англійською, визнав, що боротьба з роздутою державною бюрократією та прогрес у подоланні корупції є повільнішими, аніж сподівався президент, але він сказав, що нині уряд «перегруповується», – пише газета.
Ложкін похвалив недавнє призначення антикорупційного прокурора та створення Національного антикорупційного бюро, яке буде діяти за аналогією з американським Федеральним бюро розслідувань (ФБР). Вони мають запрацювати, за його словами, на початку наступного року.
«Ми маємо продемонструвати суспільству та західному світові, що ми готові і можемо наступально проводити реформи», сказав Ложкін в інтерв’ю The Wall Street Journal.
Сайт британської телерадіомовної корпорації «Бі-Бі-Сі» пише про рішення Росії зупинити дію Угоди про вільну торгівлю з Україною.
У статі зазначається, що президент Росії Володимир Путін уже підписав указ, який зупиняє дії зони вільної торгівлі з Україною з 1 січня.
Україна ж планує, що з цього самого дня запрацює глибока та всеосяжна зона вільної торгівлі між нею і Європейським союзом.
«Бі-Бі-Сі» зазначає, що Путін у своєму указі вказав на «надзвичайні обставини, які зачіпають інтереси економічної безпеки» Росії.
Напруга між двома країнами наростала від часу анексії Росією українського Кримського півострова минулого року, зазначається в статті.
Київ та Захід також звинувачують Росію в наданні допомоги промосковським сепаратистам на Донбасі.
Указ російського президента анулює угоду, яка діяла між Україною та Росією з 2011 року.
Росія стверджує, що зона вільної торгівлі між Україною та ЄС може призвести до того, що імпортні європейські товари будуть надходити до Росії через Україну, зазначає «Бі-Бі-Сі».
Президент Петро Порошенко каже, що буде певний негативний момент від кроку Росії, але «ми готові заплатити ціну за нашу свободу і європейський вибір».
Російські представники стверджують, що готові до нових переговорів у форматі ЄС-Україна-Росія, які мають відбутися за зачиненими дверима. Російська сторона пропонує механізм контролю за товарами, щоб бачити місце виготовлення продукції, яка йтиме з України.
«МВФ постановив, що Україна має сплатити по російських бондах» – це заголовок статті в брюссельському виданні Politico.
У публікації говориться, що рішення МВФ створює тиск на Україну,щоб вона розпочала переговори з Росією щодо кредиту, який, згідно з рішенням МВФ, Київ має сплатити. Йдеться про бонди розміром у три мільярди доларів, які були куплені Росією наприкінці 2013 року.
Київ намагався змусити Москву погодитись з реструктуризацією боргу так, як це зробили приватні кредитори на чолі з американською інвестиційною компанією Franklin Templeton, але Росія наполягала, що борг, сплата якого припадає на цю неділю, 20 грудня, має бути повернений повністю.
МВФ вирішив, що борг є державним, а не комерційним, що змушує Україну сісти за стіл перегорів з Росією з цього питання.
Але раніше цього місяця, веде далі Politico, МВФ змінив умови кредитування за надзвичайних обставин і відтепер країни, які мають державні (суверенні) борги таки зможуть отримувати фінансову допомогу з боку Фонду.
«Для того аби отримувати кошти від МВФ, Україна має лишень продемонструвати, що таки веде переговори з Росією», – пише видання.
Міністр фінансів України Наталія Яресько сказала, що країна готова до перегорів із добрими намірами щодо взаємоприйнятної реструктуризації і що Київ не збирається повністю погашати борг Росії 20 грудня.
