Поважне французьке видання Le Monde, розглядаючи можливість створення нової коаліції з Росією для боротьби з «Ісламською державою», закликає не приносити у жертву заради цієї ідеї підтримку України. Швейцарський часопис Neue Zurcher Zeitung розмірковує над результатами виборів до місцевих органів влади в Україні, прогнозуючи зміну складу правлячої коаліції президента Порошенка. Британське видання ділових кіл Financial Times пише, що події в Україні стали наслідком порушення президентом Росії Путіним повоєнного стану безпеки у Європі.
Провідний французький часопис Le Monde у статті «Російський поворот Франсуа Олланда» риторично вигукує: «О, яка швидкість ухвалення рішень!». Президент Франції Франсуа Олланд оголосив перед парламентом свої наміри створити міжнародну коаліцію проти «Ісламської держави», наполягаючи, що зближення з Москвою пояснюється тим, що, буцімто, Москва змінює свою поведінку.
А, власне, на думку часописа, вся ота «зміна поведінки» полягала у тому, що президент Путін, який попередньо наполегливо відмовлявся повідомити власному народові про те, що російський пасажирський літак з 224 пасажирами на борту, який летів над Єгиптом, став ціллю терористичного нападу, таки визнав факт того, що його країна стала жертвою. І зараз уже Москва, так само як і Париж, висуває аргументи щодо самозахисту проти «Ісламської держави». Ба більше, кремлівський керівник, як пише Le Mondе, віддав наказ своїм збройним силам розглядати французьке військо як союзників у театрі воєнних дій у Сирії. І на додаток, уже далеко від Сирії, Росія погодилась реструктуризувати виплату Україною 3 мільярдів доларів боргу.
Французький часопис пише, що Росія опинилась у ролі одного з ключових гравців сирійської кризи. Перед тим президент Олланд відмовився передати Москві два авіаносці «Містраль», які продав росіянам попередній президент Ніколя Саркозі. Також Франсуа Олланд доволі підозріло поставився до намірів Росії на Близькому Сході. Власне, як підозріло до тих намірів ставились і Сполучені Штати Америки. Проте, як пише видання, події 13 листопада змінили цей підхід. На думку часопису, співпраця з Росією – краще, ніж конкуренція у розв’язанні сирійської кризи, вона нібито надає Франції більше шансів для ефективної боротьби з ворогом.
Водночас французька газета зазначає, що подальша доля сирійського президента Ассада стоятиме на порядку денному цієї нової коаліції з Росією, якщо подібну коаліцію таки буде створено. Захід тоді побачить, чи Москва справді має якісь сентименти до сирійського керівника, якого вона вважає лише васалом і якого у цій ситуації цілком можна замінити на іншого. Проте Le Monde робить висновок: якою б не була ота можлива нова коаліція з Росією на сирійському фронті, Захід не має приносити у жертву цьому свою об’єднану позицію підтримки України.
Найповажніше видання Швейцарі Neue Zurcher Zeitung надрукувало статю, яка називається «Переможці і переможені одночасно». Аналізуючи нещодавні вибори до місцевих органів влади в Україні, часопис пише, що для президента України Петра Порошенка ситуація виглядає доволі зрозумілою. У більшості населених пунктів як на сході, так і на заході, його демократична коаліція здобула перемогу. Проте, як зазначає видання, справжній прорив Порошенка ще попереду. У першу чергу, на думку швейцарського видання, перед президентом України постає проблема так званої «старої еліти». Також часопис наголошує на катастрофічному падінні популярності головного партнера з президентської коаліції – партії «Народний фронт» прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, яка навіть не висувала кандидатів на місцевих виборах.
Також помітним складним моментом, на думку часопису, є те, що населення України почало негативніше сприймати кроки президента. Втім, із позитивних моментів у зміні політичного ландшафту України швейцарське видання виділяє більшу розмаїтість політичних сил, яка, у свою чергу, може помітно ускладнювати проведення реформ в Україні. Далі часопис розглядає перспективи Юлії Тимошенко та її партії «Батьківщина», яка здобула помітний успіх на виборах завдяки голосам із сільської місцевості. Тому видання визначає партію Тимошенко як «партію селян». Принагідно додається, що політична сила Тимошенко виступила гострим критиком прем’єр-міністра Арсенія Яценюка.
Разом з тим переможці на місцевих виборах в Україні не спромоглися мобілізуватися і відкинути на виборах реорганізовану Партію регіонів. Вона перейменувала себе в «Опозиційний блок», згуртувавшись навколо старої еліти екс-президента Януковича (який втік до Росії), а також поєднавшись з антиреформістськими місцевими керівниками. На місцях, пише Neue Zurcher Zeitung, і надалі діють старі зв’язки та олігархічні структури. У великих містах на зразок Харкова та Одеси представники попереднього режиму зберегли посади мерів.
Швейцарський часопис завершує, додаючи, що існує ще одна велика проблема для уряду України. Йдеться про підтримуваних Росією сепаратистів із Донецька та Луганська. Останнім часом почастішали випадки порушення угоди про припинення вогню. Крім того, президент Порошенко має здобути підтримку двох третин парламенту, щоб ухвалити зміни до Конституції щодо дентралізації. Neue Zurcher Zeitung, наголошуючи на надзвичайно складних завданнях, що стоять перед президентом України, передрікає можливість того, що Порошенко змушений буде домагатися змінити склад правлячої коаліції.
Британське видання ділових кіл Financial Times у матеріалі «Напади у Парижі мусять змінити самозаспокоєність Європи» зазначає, що поміж європейської лівиці вже певний час побутує думка, що все погане, що відбувається у світі є у якійсь мірі провиною Заходу загалом і США зокрема. Саме у цьому зв’язку Саддама Хусейна визначають як «жертву», венесуельського диктатора Уго Чавеса як «героя», а президента Росії Путіна як такого, що протистоїть розширенню НАТО на схід. За словами нового суперечливого лідера британських лейбористів Джеремі Корбина, масові вбивства у Парижі також, до певної міри, стали наслідком втручання Заходу у справи Близького Сходу.
Проте, як пише видання, тут варто розглядати речі крізь реалістичну перспективу подій, які призводять до дестабілізації у ширшому контектсті. Наприклад, останні події в Україні стали наслідком порушення Володимиром Путіним повоєнного стану безпеки у Європі, коли кремлівський керівник наказав російському війську вдертися на терени України. Але, знов таки, і в цій ситуації на Заході почали лунати голоси, що, мовляв, причиною цього стало рішення НАТО привітати у свої лавах нові демократичні країни Східної Європи.
На додаток, як пише часопис, дехто також вважав оприлюднення Едвардом Сноуденом таємної інформації головною і більшою загрозою європейським свободам, ніж діяльність джихадистів, які мають зброю і вибухові пояси. Financial Times висловлює сподівання, що цей баланс дещо зміниться після кривавих нападів у Парижі.
Загалом, як пише британський часопис, Європа жила у ситому і спокійному світі розвинутої демократії, вважаючи Холодну війну назавжди закінченою, а добробут таким, що постійно розвиватиметься і зростатиме. Першим ударом у цьому підході, на думку видання, стала фінасова криза 2008 року, хоча й після того європейські уряди та електорат вважали, що демократія і надалі є природним напрямком політики. Коли ж відбувалися терористичні напади «Аль-Каїди» та «Ісламської держави», а також почав проявлятися російський реваншизм, все те також істинктивно сприймалося в Європі, швидше, як винятки.
Видання підсумовує, що попри все для європейців настав час шанувати те, що було ними зведено, і також визнати, що весь цей здобуток нині перебуває під загрозою. Якщо Європа не стане на захист своїх чеснот та принципів, ніхто за неї це не зробить.
