Іспанський часопис El Pais містить інтерв'ю з Юлією Тимошенко, у якому обговорюються шляхи виходу з кризи на сході України, а також те, як протидіяти політиці Путіна. Швейцарське видання Neue Zurcher Zeitung пише про лекцію, яку читав у Цюриху провідник кримських татар Рефат Чубаров, який визначив російську окупацію Криму як «жахливе приниження». Американська газета Los Angeles Times повідомляє про побоювання українців, що російські бомби в Сирії – погані новини для України.
Іспанське видання El Pais вміщує статтю з назвою «Путін хоче створити і очолити антизахідну коаліцію». У підзаголовку зазначається: «Юлія Тимошенко, лідер Помаранчевої революції, розмірковує над політичними та військовими ходами Кремля». Власне, цілий матеріал одного з найвпливовіших іспанських часописів обертається навколо нещодавнього мадридського інтерв'ю Юлії Тимошенко. Іспанський часопис запитує у Тимошенко її думку про можливі задачі, які ставить перед собою Путін.
Юлія Тимошенко відповідає, що замороження воєнного конфлікту на сході України з метою постійної дестабілізації України і підриву плану покращення добробуту України і є головною метою Путіна. Водночас Тимошенко додає, що розглядання українського конфлікту як суто внутрішнього – головна помилка у цій ситуації. Плани Путіна, вважає Тимошенко, простягаються далі за географічні кордони України. Він, на її думку, бажає відтворити двополярний світ, створивши антизахідну коаліцію, яку він і хоче очолити. Кремлівський керівник випробовує можливості міжнародних інституцій дати відповідь на його виклики.
На запитання щодо сприйняття в Україні кроків Заходу у ситуації Юлія Тимошенко відповідає, що тут панує спільне бачення того, що Захід не виконав своїх обіцянок за Будапештським меморандумом 1994 року, коли Україна відмовилась від свого ядерного арсеналу в обмін на гарантії її територіальної цілісності. Тимошенко додає, що особисто поділяє цю точку зору. Бо ж, коли не поважаються міжнародні угоди, ніхто не може почувати себе у безпеці.
Іспанський часопис запитує далі, чи Юлія Тимошенко вважає можливим повернення Україною Криму. Тимошенко каже, що повернення Криму Україні обов'язкове не лише для України, а й для майбутнього сучасного світу. Якщо цього не відбудеться, це продемонструє цілому світу, що міжнародні гарантії не мають жодної ваги і не варті навіть того паперу, на якому вони написані.
Насамкінець El Pais запитує Юлію Тимошенко про шляхи подолання кризи на сході України. З цього приводу Тимошенко зазначає, що для досягнення миру, у першу чергу, потрібне виведення російського війська з теренів України і відновлення контролю над державним кордоном із залученням міжнародних спостерігачів. Юлія Тимошенко додає, що на її думку, Путін погодився на мінські угоди, аби лише виграти час. Він використав укладення цих угод для нейтралізації можливого посилення санкцій проти Росії і для того, аби стати на заваді надсилання до України летальної зброї з-за кордону.
Юлія Тимошенко на завершення заявляє, що дії Путіна в Україні є символом розгойдування європейської єдності і завдання удару по відносинах між Європою та США. Відтак, за словами Тимошенко, у цьому випадку варто запроваджувати запасний план, згідно з яким на Кремль чинитиметься додатковий тиск з перспективами подальших санкцій та ізоляції.
Поважний швейцарський часопис Neue Zurcher Zeitung друкує матеріал «Боротьба проти приниження Росією». Підзаголовок промовляє: «Рефат Чубаров зростав у Криму, але не може більше там жити. На зборах лідерів кримськотатарського народу він пояснює, чому його народ житиме у демократичній Україні». У статті повідомляється про лекцію, з якою виступив у Цюриху провідник кримських татар. Часопис додає, що Чубаров не може повернутися до Криму, бо російські загарбники заборонили йому в'їзд на окупований ними півострів. Цю ситуацію сам Чубаров визначає як «жахливе приниження».
Швейцарське видання пише, що Чубаров почувається так, ніби злочинці просто викинули його з рідної домівки, де жили цілі покоління його родини. У матеріалі нагадується, що рік тому російські окупанти виселили Меджліс кримськотатарського народу з його кримської штаб-квартири, а кримськотатарський канал ATR змушений вести свої програми з Києва. Часопис додає, що кримські татари від самого початку відкинули можливість підлаштуватися під росіян. Кримські татари вбачали вирішення своїх проблем лише у демократизації держави, у якій вони жили, – України. Але ці надії кримських татар нещадно розбила російська анексія Криму.
Рефат Чубаров визначає нинішнє життя у Криму як «страх». Точно так, як і у радянські часи, люди не можуть відверто говорити про політику. Neue Zurcher Zeitung додає, що сфабрикований референдум у Криму 16 березня 2014 року переважно бойкотувався кримськими татарами. Після референдуму Москва, як пише швейцарське видання, намагалася схилити кримських татар на свій бік. Коли цього не сталося, Кремль почав купувати деяких татар посадами і привілеями. Проти тих, хто був не згоден іти під російське ярмо, стали застосовувати репресії. Десятки молодих кримських татар раптом почали зникати. Деяких з них знайшли мертвими.
Швейцарська газета пише про акцію блокади руху товарів до Криму на українських дорогах, що ведуть до півострова, у якій взяли участь українські активісти. Рефат Чубаров вбачає у цій акції можливість привернути увагу до Криму не лише на українському рівні, а й на рівні міжнародному. На додаток Чубаров вважає, що це є нагодою здійснити тиск не лише на російських окупантів українського півострова, а й на українську владу, яка, вважає він, має визначитись, чи вона боротиметься з Росією, чи торгуватиме з агресором.
Американський часопис Los Angeles Times у статті з назвою «Українці побоюються, що російські бомби у Сирії є для них поганими новинами» пише, що на тлі останніх російських бомбардувань цілей у Сирії, багато хто в Україні вважає, що, попри все, першою ціллю росіян і надалі залишається Україна. Пояснення цього видаються дещо заплутаними, але, як пише кореспондент цього видання у Києві Меттью Скоуфілд, українці вважають, що, не будучи у змозі виграти війну у Південно-Східній Україні, росіяни концентрують зусилля на здобутті контролю над регіоном, виграючи мир. Скоуфілд посилається на слова директора інформаційно-консалтингової компанії Defence Express Сергія Згурця.
«Впродовж останніх двох років ми просунулись від війни до геополітичного конфлікту. І Сирія є частиною цього конфлікту. Росія торгується із Заходом. Путін використовує Сирію, аби показати, що йому можна вірити, що він може бути другом і партнером», – каже Сергій Згурець.
Часопис зазначає, що українські фахівці та оглядачі не єдині у своєму баченні мотивів кроків Путіна на Близькому Сході. Російська економіка потерпає від глобальних економічних санкцій і втрати європейських партнерів. У той самий час Європа потерпає від напливу сотень тисяч сирійських біженців, які висаджуються на берегах континенту. Відтак, дії Кремля з підтримки режиму Асада можуть розглядатися як такі, що стримують потік біженців.
Los Angeles Times додає, що українські військові експерти та офіційні представники влади погоджуються, що все це відбувається за умов, коли російські воєнні дії у Східній Україні загальмували і подекуди заглухли. Часопис також пише, що в українських колах також сходяться на думці, що нинішня строката суміш проросійських сепаратистів, яку зазвичай змальовують як натовп п'яних та непрофесійних бандитів, а також російських військових, які тренують той натовп, надаючи йому зброю і контролюючи його, не так легко буде вигнати з України, хоча вони і нездатні просуватися у наступ.
Американське видання завершує, зазначаючи, що в Україні усвідомлюють, що Путін і надалі планує контролювати вісім районів Сходу України, аби пробити наземний коридор з Росії до окупованого українського Криму.
