Брюссель – В союзі НАТО обговорили українську корупцію, зокрема, в сфері національної безпеки та оборони. На засіданні спільної робочої групи Україна-НАТО, голова Національного антикорупційного бюро Артем Ситник поділився інформацією та звернувся з проханням до держав альянсу обладнати й навчити його елітний підрозділ, так званий «антикорупційний спецназ».
У Північноатлантичному союзі переконані: друга війна України – це війна з корупцією. Багаторічні розкрадання, олігархічна система управління та корупція відкинули за межу бідності понад 15 мільйонів українців, а більше шістдесяти відсотків економіки України перебуває «у тіні», – констатують фахівці.
Впоратися з цими проблемами покликане, зокрема, новостворене Національне антикорупційне бюро, яким керує Артем Ситник. Відвідавши штаб-квартиру НАТО, він пояснює, що поінформував країни-союзниці щодо ситуації та планів, а також попросив допомогти обладнанням і досвідом для його елітного підрозділу – так званого «антикорупційного спецназу».
«У нас є тісна співпраця з міноборони щодо надання нам зброї, боєприпасів та полігонної форми. Але що стосується саме «спецназу», то у міністерства немає можливості нам надати нелетальне обладнання. Це каски, бронежилети, літня й зимова форми, берці й інше обладнання для сприяння виконання наших функцій», – каже Артем Ситник, додаючи, що після того, як НАТО допоможе обладнанням, «спецназ» мають намір також «підключити до натовських навчальних програм.
За дев’ять місяців до відповідальності притягнули 1973 корупціонери – Коваль
Про українську корупцію в НАТО говорять віддавна, а нині, в рамках засідання спільної робочої групи Україна-НАТО Михайло Коваль, перший заступник секретаря РНБО, каже, що з корупцією, зокрема, в секторі національної безпеки та оборони боряться, про що свідчать результати останніх дев’яти місяців.
«Притягнуто до адміністративної відповідальності тисяча дев’ятсот сімдесят три особи, – каже він. – З них чотириста сімдесят чотири корупціонери працювали в правоохоронних органах».
В тому числі, 35 – в прокуратурі, 36 – у внутрішніх органах, 38 – у податковій службі, 44 – на митниці, 40 – в СБУ, 42 – в державній прикордонній службі та 41 – в Збройних силах України, – перелічує генерал-полковник Коваль.
Втім, каже він, нині, коли триває агресія на сході України, саме корупція в тилу залишається однією з найбільших загроз існуванню держави. Тож, всі закупівлі на оборону відбуваються під контролем військової прокуратури та на електронних торгах.
Відсутність прокурорів гальмує антикорупційні розслідування
Держави НАТО зобов’язуються обмінюватися інформацією з Україною, адже там усвідомлюють, що боротися з корупцією у вищих ешелонах влади, насамперед, із розкраданням бюджетних коштів, – це крайня необхідність. Втім, велетенські обсяги цієї проблеми Артема Ситника не лякають, бо, каже він, «не поборовши корупції, буде ще страшніше».
«Якщо ми з корупцією протягом року-півтора нічого не зробимо, то в державі буде хаос, який може зачепити кожного, в тому числі й мене. Потрібно згуртуватись і щось робити, до того ж, робити дуже швидко», – каже Ситник.
І хоча для початку розслідувань випадків корупції в широких масштабах та серед високих чиновників у його майже сформованої команди детективів вже є все необхідне, розпочати роботу вони не можуть через відсутність процесуального керівництва, тобто, антикорупційної прокуратури.
Водночас, за затримку створення цього органу, власне й покарати нікого, бо, як виявляється, точної дати початку роботи Національного антикорупційного бюро, в законі про його створення вказано не було.
