Київ – 14 жовтня 2015 року вперше на державному рівні українці відзначили День захисника України. Відтепер цей день став не лише святковим, а й вихідним. Президент України Петро Порошенко привітав співвітчизників із державним святом та продемонстрував зразки нової сучасної військової техніки, яку має на озброєнні українське військо. Українські ж націоналісти цього дня традиційно провели марш вулицями Києва з нагоди чергової річниці створення УПА і вимагали відпустити «політв’язнів». Організатори заявили про 10 тисяч учасників «Маршу героїв», а в МВС назвали у п’ятеро меншу кількість людей та повідомили, що затримали більш як 10 осіб із піротехнікою, ножами і кастетами. Побоюючись можливих провокацій, центр Києва патрулювало близько п'яти тисяч поліцейських.
За пропозицією президента Петра Порошенка, День захисника України цього року відзначили під девізом «Сила нескорених» – на знак поваги до українських воїнів, які відстоюють незалежність і суверенітет держави на сході України.
Глава держави привітав співвітчизників із державним святом, яке святкують українці вперше, в сучасний спосіб, розмістивши відеоролик у Youtube.
Відео розпочинається текстом «За рік ми побудували нову українську армію» і демонструє зразки нової сучасної військової техніки, яку має на озброєнні військо України.
«14 жовтня – свято всіх, хто любить Україну. Свято тих, хто тілом, серцем і душею відчув свою відповідальність і причетність до оборони України. З нами Господь і правда. Слава Україні!» – написав раніше президент на своїй сторінці у Facebook.
Також у цей день президент випробував у Запоріжжі модернізований Су-27. Про це повідомив прес-секретар глави держави Святослав Цеголко на своїй сторінці у Facebook.
Згодом Петро Порошенко відкрив виставку військової техніки «Сила нескорених» на Михайлівській площі в Києві, на якій, за його словами, представлені, зокрема, зразки військової техніки українського і не тільки військового виробництва.
Тим часом на Софійській площі до Дня захисника України організували культурно-мистецький захід «РокВійсько», де виступили відомі рок-гурти України.
«Україна більше не відзначатиме це свято за календарем сусідньої країни»
Спочатку День захисника Вітчизни запровадили замість успадкованого від СРСР Дня радянської армії та військово-морського флоту, який припадав на 23 лютого. Цій даті надали нову назву, але зміст залишився старим: 23 лютого було своєрідним чоловічим аналогом жіночого 8 березня.
Про доцільність відмовитися від неорадянського Дня захисника Вітчизни президент Петро Порошенко сказав ще в серпні минулого року.
«Словосполучення «захисник вітчизни» перестало бути абстрактним ритуальним висловом – воно наповнилося конкретним змістом… Я наголошую: Україна ніколи більше не відзначатиме це свято за військово-історичним календарем сусідньої країни. Ми будемо шанувати захисників своєї Батьківщини, а не чужої», – заявив глава держави.
Відтак 14 жовтня минулого року з’явився відповідний президентський указ про новий День захисника України. Днями Петро Порошенко, виступаючи на форумі учасників АТО, зазначив, що пропонує відзначати свято під гаслом «Сила нескорених».
«14 жовтня є святом Покрови Пресвятої Богородиці. Ще з козацьких часів цей день був святковим для захисників вітчизни. І тому минулого року, свідомо викреслюючи з українського календаря чуже штучно привнесене свято російської армії-окупанта, я свідомо зупинив свій вибір на дні 14 жовтня», – пояснив він.
14 жовтня, окрім нового свята – Дня захисника України, святкують також День українського козацтва, День створення Української повстанської армії, а також православні відзначають свято Покрови Пресвятої Богородиці.
«Перенесення на Покрову цілком логічне»
Українські історики кажуть, що ще з часів козацтва в цей день шанували українських вояків. На Січі козаки 14 жовтня проводили Раду, вибирали кошових отаманів і гетьманів. У минулому столітті цей день став датою офіційного створення Української повстанської армії, хоча фактично УПА в період Другої світової війни і окупації України німцями виникла на кілька місяців пізніше. За словами автора численних праць з історії України ХIX-XX століть, доктора історичних наук Станіслава Кульчицького, 14 жовтня вже багато років неофіційно вважалося Днем захисника України, а от 23 лютого, хоч і було офіційно святковою датою, але ніколи не мало історичного приводу.
«23 лютого – суто радянська дата, розгром німців під Псковом і Нарвою в 1918 році, хоча насправді там не було ніякого битви. Це така історична легенда, в яку всі вірили, а через десятиліття цей день став просто чоловічим святом. Чоловіче свято, еквівалентний 8 березня. Якщо ж говорити про Українську повстанську армію, то українськими націоналістами її заснуванням вважалося на Покрову. І коли Україна стала незалежною, були пропозиції цю дату зробити датою народженням національних Збройних сил. Оскільки Червона армія, радянська армія національною вважатися не могла, цю дату і зробили днем українського війська, але потім запротестували ветерани Другої світової війни, і 23 лютого повернули, але багато хто не відмовилися і від 14 жовтня. Ну, а після всіх тих подій, які почалися на Майдані в кінці 2013 року, стало абсолютно очевидно, що у нас залишається тільки одна історична дата – 14 жовтня. А свого часу, коли визначали, коли ж утворилося УПА, вирішили поєднати цю дату з релігійним святом Покрови Святої Богородиці. Це пов'язано з тим, що козаки ХV і вже точно XVII століття Богородицю вважали своєю захисницею».
Свято Покрови пов'язане з ідеєю захисту від ворогів. Ще київський князь Ярослав Мудрий віддав Київ і всю Землю Руську під Покров Божої Матері, як свідчить «Літопис Руський».
Якщо в Росії залишили 23 лютого, щоб показати спадкоємність радянських традицій, то українці, опиняючись від цієї дати, остаточно прощаються з комуністичним і радянським минулим, констатує політолог Олександр Палій.
«Що стосується відмови від радянських свят, то звичайно ж, більшість з них неприйнятні для України через те, що весь радянський досвід переважно негативний. Там були окремі позитивні речі, які можна було взяти, але як виняток. В основному цей досвід пов'язаний із розквітом доносів, найгірших людських пристрастей, з відмовою від батьківщини, від своєї справжньої, з асиміляцією. Тому, звичайно, радянська спадщина для України не є привабливою, думаю, що і для будь-якої іншої країни теж. Радянський режим збанкрутував, виявився абсолютно неконкурентоспроможний із Заходом в будь-якому сенсі, і в ідеологічному в тому числі», – каже Палій.
На «Марші героїв» праві сили вимагали звільнити «політв'язнів»
Відначили День створення УПА і праві сили. Щоправда, по-своєму. Цього року організатори акції, серед яких Всеукраїнське об’єднання «Свобода», «Правий сектор», Організація українських націоналістів, Конгрес українських націоналістів, зібралися на «Марш героїв» і вимагали від влади звільнення «політв’язнів».
«Політв’язнями», зокрема, вони називають затриманих свободівців біля Верховної Ради 31 серпня та затриманих у справі вбитого журналіста Олеся Бузини.
Перед цим голова політичної партії «Свобода», яка була одним із організаторів акції, Олег Тягнибок закликав правоохоронців не допустити провокацій під час маршу. За його словами, до «Маршу героїв» правоохоронці підготувалися «набагато краще», ніж до 31 серпня, коли внаслідок сутичок біля парламенту України загинули четверо людей, ще близько 140 були поранені.
«Уперше за багато років на державному рівні відзначаємо День захисника. Це, без сумніву, наша перемога. Але боротьба за Україну триває, бо є зовнішній ворог на сході, і маємо внутрішнього ворога – олігархічну диктатуру, яка прагне реваншу. Як і раніше, першими репресують українців-патріотів, кидають за ґрати усіх, хто боровся і бореться за волю української держави. Нині ми підемо до СІЗО, аби підтримати наших політв'язнів та славити героїв УПА. Ми прийдемо і до в'язниці, куди кинули автора терміну Революція гідності Юрка Сиротюка, й підтримаємо його. А репресії, що зараз тривають, це агонія влади і демонстрація їхнього безсилля та страху», – сказав Тягнибок.
За даними одного з організаторів – Всеукраїнського об'єднання «Свобода» – в акції взяли участь 10 тисяч людей. Міліція ж повідомила про дві тисячі учасників.
Акція розпочалася з мітингу на Михайлівській площі. Потім учасники акції пройшли ходою до Лук’янівського СІЗО й ізолятора тимчасового тримання.
Більш як 10 людей прийшли на акцію з піротехнікою, ножами і кастетами – МВС
Управління Міністерства внутрішніх справ України в Києві повідомляє про вилучення піротехніки, ножів і кастетів у більше ніж десяти учасників акції «Марш героїв». За повідомленням, усі ці предмети вилучені. Після встановлення осіб, які їх зберігали, правоохоронці нікого не затримували, додали в міліції.
«Сьогодні треба забезпечити безпеку тих, хто хоче мирно провести акції. Міліція охороняє громадський порядок не лише в центральній частині міста. На цей момент правоохоронці вилучили у молодих людей кастети, ножі, піротехнічну продукцію та балаклави», – заявив начальник управління МВС України в місті Києві Олександр Терещук.
Головний міліціонер Києва відзначив, що з організаторами акцій є повне порозуміння, тож зусилля обох сторін спрямовані на виявлення небезпечних предметів і підозрілих осіб.
Окрім того, Терещук попросив киян та гостей міста із розумінням ставитися до посилених заходів безпеки й обмеження руху транспорту за маршрутом руху колони активістів.
14 жовтня – від давньої Руси до УПА
Як зазначають в Українському інституті національної пам’яті, особливий культ Богородиці-Покрови як захисниці від ворога прийшов на Русь із Візантії. Питомо українська традиція вшанування Покрови зародилася в козацьку добу. Відтак, якщо залишити суто релігійний контекст Дня Покрови Пресвятої Богородиці, то спочатку наголошували, що це день українського козацтва, а згодом – на тому, що це – день УПА. Хоча, як зазначають історики, така дата за день створення УПА була обрана радше символічно.
«Дата 14 жовтня за день заснування УПА була вибрана вже пізніше. У 1947 році на честь 5-річчя УПА Роман Шухевич видав наказ, і офіційно цей день був закріплений як дата створення УПА», – розповів Радіо Свобода дослідник українського національного-визвольного руху історик Іван Патриляк.
Отже, досі цей день відзначали переважно активісти націонал-патріотичних організацій та націоналістичних партій та рухів, влаштовуючи «Марші героїв» та інші акції на честь УПА.
Відтепер 14 жовтня набуває загальнонаціонального характеру. Вперше цього року 14 жовтня стало вихідним днем. Відповідне рішення Верховна Рада ухвалила ще на початку березня.
Як ставляться до цього свята українці?
Незважаючи на те, що дата Дня захисника України з наукової точки зору може бути і не зовсім обґрунтована, залишати в календарі 23 лютого після того, що Росія зробила з Донбасом, неприпустимо, переконана директор фонду «Демократичні ініціативи», соціолог Ірина Бекешкіна.
«Очевидно, що це перенесення дати логічне. Загалом раніше у нас нормально святкували, скажімо, просто день армії. Коли Україна відокремилася від Радянського Союзу, це було логічно, але святкувати день радянської армії, з якою йдуть бойові дії, яка стріляє по Україні, було б дивно. Чому перенесли саме на цю дату? Думаю, що якби дата була іншою, то також запитували б: чому? Перенесення на Покрову цілком логічне. Як ставляться до цього свята українці? Чесно кажучи, не впевнена, що всі українці про це знають, по-перше, а по-друге, ті, хто знають, думаю, ставляться позитивно, тому що армія – зараз єдиний державний інститут, якому довіряє переважна більшість українців».
Як свідчать опитування громадської думки, 74% українців довіряють національній армії, і це найвищий показник довіри до державних інститутів за всю історію України.
«День захисника не став Днем перемоги» – Касьянов
«Ми мріяли про перемогу з першого дня війни. Ми поїхали на схід за покликом серця і з обов'язку служби. Ми – живі і мертві. Нагороджені і забуті. Зниклі без вісти назавжди... Рік тому перемога, здавалося, так близько... Замість перемоги нам дарували свято. Стомлюючі церемонії, президентські запізнення, нагородження нагороджених, забуття забутих ... День захисника не став Днем перемоги», – написав на своїй сторінці у Facebook волонтер Юрій Касьянов.
«Мій вже покійний дід-фронтовик казав, що в совку було так: весь святковий офіціоз був не про справжніх героїв, влада вшановувала лизоблюдів, чекістів, смерш, парторгів та інших активістів цього жанру. Дід дивився парад, плювався, насміхався з «медалістів», багато яких у війну були дітьми, говорив з пошаною про західних воїнів, із презирством про радянських. Типовим таким був представником диванної сотні, за визначенням нашої влади. Хоча закінчив війну на Далекому Сході. Тобто не в 45-му, а пізніше. Словом, єдине, чого сьогодні хочеться – щоб офіціоз якомога менше розривався з реальністю. І свято було народним. Бо на захист України стали в першу чергу люди, а не державні інститути. Зі святом усіх, кого воно стосується. Героям слава!» – написала на своїй сторінці у Facebook журналістка «5-го каналу» Тетяна Даниленко.
«З дванадцяти дванадесятих свят 4 – присвячено Діві Марії. Покрова до їхнього числа не входить (Різдво Богородиці, Благовіщення, Введення у Храм, Успіння). Проте в Україні його святкують навіть більше, ніж, наприклад Введення. Гадаю, це пов'язано, як з дохристиянським сільськогосподарським циклом, та військовим значенням Покрови для українців, – пише у Facebook експерт корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика» Костянтин Матвієнко.
Національний банк України з нагоди Дня захисника України випустив пам'ятну монету. Її номінал – 5 гривень, тираж – 50 тисяч. На одному боці зображена Пресвята Богородиця з козаками і сучасними воїнами-захисниками, а на іншому – тризуб з написом «За честь! За славу! За народ!».
