Райнін стверджує, що не зливає Харків Кернесу

Харків – Місцеві вибори на Харківщині можуть стати одними з найскандальніших в Україні. Так вважають політологи та експерти громадських організацій «Опора» та КВУ. Про зростання «політичного градусу» в регіоні вже свідчить той факт, що в місті розпочалася війна із псуванням білбордів, на яких зображені кандидати на посаду міського голови. А проукраїнські громадські активісти та волонтери обурюються, що демократичні політичні сили так і не змогли запропонувати спільноті потужну альтернативу чинному меру Геннадію Кернесу. Політологи припускають, що ситуація з запізнілим висуненням недостатньо потужного кандидата на посаду міського голови від «Блоку Петра Порошенка» на противагу Геннадію Кернесу – це результат таємних домовленостей президентської команди з самим Кернесом. Чи так це насправді, Радіо Свобода вирішило поцікавитися у голови харківської обласної адміністрації Ігоря Райніна, який очолює обласний осередок БПП.

– Пане Райнін, уже зараз відчувається, що напередодні виборів все більше зростає увага спостерігачів міжнародних організацій, експертів до передвиборчих баталій на Харківщині. Бо тут у попередні роки чиновники адміністрацій різного рівня майстерно використовували механізми адміністративного ресурсу, також можна згадати скандали з підрахунку голосів міською виборчою комісією Харкова за міського голову 2010 року. Коли люди стояли на Євромайдані, то вимагали покінчити з цими ганебними явищами назавжди. Чи готова влада гарантувати проведення місцевих виборів на Харківщині за чесними демократичними правилами?

– Я можу дати гарантію в тому, що ми будемо забезпечувати те, щоб вибори пройшли відповідно до законодавства України. Потрібно розуміти, чи ліберальне, чи жорстке законодавство в цьому питанні. Мені здається, що достатньо ліберальне і залишає можливості в певних моментах, які можуть бути, скажімо, безкарними. Моя позиція така, що має бути жорсткіше законодавство стосовно підкупу виборців, коли благими намірами нечесні на руку люди намагаються спекулювати і фактично купувати голоси виборців. Чи готове до цього суспільство? Треба розмовляти з суспільством. Ми про це говоримо постійно, що люди, які купують ваш голос, уже з нечистими думками і нічого хорошого від цього чекати не доводиться.

­– Змалюю ситуацію, яка трапилася вранці. До одного дідуся підходять на моєму подвір’ї хлопці й говорять: «Бачте, тут дорогу будуть вам ремонтувати». А він каже: «О, а що вибори?» І знаєте, хто буде ремонтувати? Я вже з’ясував. Члени партії , яку Ви представляєте – «Солідарність».

– Наприклад, де будуть ремонтувати?

– Це в центрі міста, у районі вулиці Клочківської. Я озвучую цей приклад, бо Ви казали, що будете жорстко реагувати і виступаєте за те, щоб навіть цих людей судили і саджали до в’язниць.

– Дивіться, ми маємо бути дуже точними і коректними в поданій інформації. Коли ми говоримо: «хтось, десь» – це не інформація. Якщо ви мені назвете прізвище хто і де, незалежно від політичної сили – ці люди будуть в рамках українського законодавства притягнуті до відповідальності. Абсолютно не сприймаю позицію: «все не так», абсолютно не сприймаю. Коли ми почали кампанію по боротьбі з корупцією, зокрема і роботи з суспільством: «не давайте хабарів». Я маю сказати, що було близько тисячі дзвінків на гарячу лінію і вони продовжуються. І я дуже вдячний харків’янам, що практично половина з них (можливо, трохи більше) – з конкретними фактами. І після чотирьохсот дзвінків – ті чи інші провадження відкриті. Це говорить про те, що суспільство дорослішає.

– Але це представник Вашої політичної сили, який визнає, що робить ремонт? А на запитання, чи не вважаєте Ви це підкупом, він говорить: ні, ми допомагаємо мешканцям.

– Ви назвіть прізвище. Мені важко давати оцінку, коли ви говорите: хтось десь, на якійсь вулиці. Назвіть прізвище і тоді буде зрозуміло, якщо інформація така, то тоді будемо вивчати. Якщо є факти, ми будемо на нього обов’язково реагувати. Але для того, щоб засвідчити факт, потрібно подавати заяву, вказавши адресу і прізвище тієї людини, якого ви в чомусь як громадянина звинувачуєте. Інакше це все некоректно і неправильно.

– Але правоохоронна система Харківщини, за Вашими відчуттями, готова сьогодні відкривати кримінальні провадження стосовно тих людей, які будуть займатися підкупом, незалежно від політичної сили?

– Я нашу розмову розпочав з того, що вважаю, що законодавство повинно стати жорсткішим, достатньо серйозно, бо, як правило, усі такі послуги надаються через благодійні фонди.

– Ми бачили це в Чернігові, так.

– І не тільки в Чернігові бачили, але і в Харківській області. Тому тут питань немає. І тут прямого порушення немає законодавчо. Благодійний фонд надає допомогу. Інша справа, дуже важливо, коли виник цей благодійний фонд. Якщо два місяці тому виник благодійний фонд, і які б послуги він не надавав (медичні, освітні, консультативні чи інші), то зрозуміло, що цей фонд створений під вибори і це звичайний обман. І, як правило, вони після виборів і зникають. Але законодавство не розмежовує цю ситуацію відносно того, коли виник цей фонд. І є законодавство, нормативно-правові акти, які регулюють діяльність благодійних організацій. Тут не так просто залучити до відповідальності в тому розумінні, яке ви вкладаєте в слово «посадити».

– Законним чином.

– Я і кажу, законним чином те, що вкладаєте в наш діалог – це не так просто. Але є інші види відповідальності. І ми не виключаємо й кримінальних, хоча це важко довести до вироку суду, тільки тоді правопорушник може отримати те покарання, про яке ми говоримо. Я можу сказати в цілому, що з лютого місяця СБУ, прокуратурою та МВС відкрито 600 кримінальних проваджень, які стосуються боротьби з корупцією. А це політична корупція.

– Але важливо, аби відкриті провадження були доведені до логічного фіналу з покаранням?

– Вони практично всі доведені до фіналу. Питання лише в тому, що ми розуміємо під фіналом. Якщо ми під фіналом розуміємо судовий вирок і я так розумію, то тут потрібна дуже серйозна судова реформа. Якщо ми розуміємо під фіналом те, що в компетенції органів влади несудової, то вони доведені.

– Людей цікавить результат остаточний.

– Людей цікавить результат – це абсолютно правильно і так і має бути. Але треба розуміти, що судова система ще з Радянського Союзу, де від початку в судах давали хабарі завжди, то її за день не зламаєш. Великий об’єм. І сьогодні президент України ініціював судову реформу. І мене цікавить результат. І моя позиція вкрай непримиренна до явних таких вироків. Але з іншого боку – питання повноважень законності. Ми що, маємо право викликати суддю і тиснути на нього? Це також правопорушення, цього також не може бути. Закон не може ж бути тут правильний, а тут неправильний. І ми з вами не можемо визначати позицію закону. Закон є і він має діяти.

– Переходимо до ще одного пережитку – адміністративного ресурсу. Багато хто з голів райдержадміністрацій є очільниками районних осередків «Блоку Петра Порошенка». Є ймовірність, що комусь закортить скористатися можливістю поговорити, провести бесіду у школах, дитячих садках, в медзакладах, як це раніше було. Тим самим Вам захочуть зробити приємніше, як очільнику обласного осередку БПП тощо. Скажіть, як Ви ламаєте систему адмінресурсу?

– Я можу сказати, що ми маємо розрізняти форму власності: садки, школи – це все комунальні форми власності, вищі навчальні заклади – державної форми власності. І незалежно від форми власності, для чого я все кажу, ми зорієнтували усіх ректорів, директорів шкіл, керівників дошкільних навчальних закладів відносно утриматися від політичних процесів в цих навчальних закладах чи в цих організаціях. Просто утриматися від якихось зайвих зустрічей. Інша справа, що кожен кандидат, депутат має право на зустріч з колективами – це визначено законодавством. В який час – це вже регламентується.

– Поза межами приміщення закладу?

– Так. Безперечно це не може бути в тому розумінні і не буде, коли ректор ВНЗ збирає студентів, приміром. Але, звичайно, ми маємо тут точно розрізняти, наприклад, приїзд народного депутата. Народний депутат має право зустрітися з будь-яким колективом. В узгоджений час. Ми не бачимо порушення закону, до того ж, ненадання такої можливості є законодавчим порушенням. Але моя позиція в наступному: приміщення – так, а який студент захотів чи не захотів прийти – це право студента, а не ректора визначити, кому зробити приємно, а кому неприємно.

– Я згадую події минулого року, кінець лютого, коли в обласній державній адміністрації стояли євромайданівці і одна з їхніх вимог була саме очищення влади, оновлення системи і усунення від керування містом Геннадія Кернеса. В цьому, здавалося б, місцеві вибори могли стати законним приводом. Але переглядаючи аналітику, переглядаючи інтернет-заголовки політологів і експертів, дедалі частіше зустрічаєш такі заголовки, що «Харків здали Кернесу», «Харків здали Коломойському», «Кернесу підігрує БПП» тощо. Чи можливо просто змінилися пріоритети?

– У мене це питання викликає усмішку, бо які заголовки інтернет-видань? У нас в заголовках інтернет-видань «Яценюк воював в Чечні». У нас в заголовках інтернет-видань «танки йдуть на Харків». І ми потім кілька діб витрачаємо для того, щоб заспокоїти людей. Тому я вам відповідаю на ваше запитання щодо того, хто що зливає. Давайте подивимося, хто що зливав, особливо подивимося хто зливав в другому турі голосування за кандидата в мери міста. Я знаю точно, що ми підтримаємо (якщо Давтян не вийде в другий тур) людину, яка вийде від демократичних сил.(Міська організація «Блоку Петра Порошенка» висунула в кандидати міського голови місцевого бізнесмена, власника місцевих теле- і радіоканалів, депутата обласної ради Олександра Давтяна – ред.). От, підтримаємо, не дивлячись.

А що стосується інших політичних сил, чи підтримають вони Давтяна, який, швидше за все, вийде у другий тур – то це велике питання, щоб ви знали.

– Але враження складається, спостерігаючи за Вашою риторикою, спостерігаючи за риторикою Кернеса, що є такий умовний акт про ненапад, він гарно, м’яко говорить про Вас, Ви про нього добре відгукуєтеся: «Так, ми з Кернесом ділові партнери». Немає ніякої передвиборчої критики. Така сама спостерігається і від кандидата у мери Олександра Давтяна.

– Суспільство має припинити жити, що новина – це скандал, що політична боротьба – це закидати один одного багнюкою і всім іншим. У мене немає риторики позитивної чи негативної на адресу будь-якого державного управлінця на території Харківської області. У мене є оцінка діяльності за результатами і я не маю ні з ким політичної діяльності. Я не кажу добре чи погано, в моїй риториці ці слова відсутні в оцінці роботи. У нас немає з Кернесом політичних розмов, а те, що є питання господарчого комплексу – у будь-якого губернатора чи мера вони зобов’язані бути. Бо правильно, треба бути чесним перед виборцем, а виборців хвилює не заголовок в інтернеті чи хто більше багнюки один на одного наллє. Це хвилює дуже вузький сегмент суспільства, це я вам гарантую, люди хочуть нормального життя. Іще раз повторюю, і можете перечитати, і я можу ще раз це офіційно для Радіо Свобода повторити: у нас немає політичних розмов, я не кажу вже про домовленість ні з Кернесом, ні з партією «Відродження», ні з «Опозиційним блоком», ні з іншими політичними силами, які не є членами парламентської коаліції.

– Гаразд, але не на мікрофон, розмовляючи з різними людьми, які так чи інакше мають причетність до політики Харківщини, вони розповідають, що списки БПП і «Відродження» складалися, так би мовити, узгоджуючи. Наприклад, представників БПП (це те, що розповідають учасники процесу), деяких кандидатів в районах області, узгоджували колишні регіонали, які перетікали до «Відродження». Ці факти люди розповідають, вони ж просто так на порожньому місці не з’явилися?

– Слухайте, люди багато говорять, зокрема і про чиновників, і про журналістів, і про всіх інших. Це нормально, бо люди мають щось обговорювати. Питання виникають, якщо як ви говорите: списки узгоджувалися, то хто про це може знати, щоб обговорювати, як ви сказали, в широкому загалі без мікрофону? Так? А другий момент виникає: «Навіщо?» Тобто сама ситуація, яка нічого спільного з істиною немає. Оскільки нинішнє законодавство не передбачає конкуренції людей від різних політичних сил в окрузі, вона передбачає конкуренцію однієї політичної сили серед свого списку, так би мовити, відкриті списки і шляхом рейтингу, набраного в округах, кандидати від однієї політичної сили стають депутатами того чи іншого рівня. Тому тут немає конкуренції всередині між БПП, «Відродження», «Опозиційного блоку», «Самопоміч», бо вони не боряться між собою. Це норма закону. Відповідно немає жодної необхідності узгоджувати якісь моменти. Я б ще зрозумів, якщо б ви говорили, що БПП, «Батьківщина» чи «Самопоміч» щось узгоджують, бо вони в одному електоральному полі.

«Відродження» і «Опозиційний блок» можуть між собою щось узгоджувати, бо вони – в одному електоральному полі, але БПП і «Відродження» перебувають в різних округах в різних електоральних полях в тому чи іншому окрузі. Тому тут неможливо, немає логіки, немає необхідності в цьому, навіть якщо б цього дуже хотілося, просто немає логіки.

– Щоб люди знали, коли будуть результати виборів і ми будемо розуміти всі розкладки, хто скільки чого набрав, ви можете створювати коаліцію, об’єднуватися в більшість з «Відродженням» в обласній раді депутатів і в міськраді?

– Більшість, якщо вона з ухвалення держбюджету і це відпрацьоване питання, вона може бути ухвалена усім складом обласної ради, як у нас було – 99 з 136 народних депутатів проголосували за «Росія-агресор». Дивлячись про що йдеться, якщо ви говорите про постійне формування більшості, то це малоймовірно.

– До речі, щодо питання з визнання Росії агресором. Ви пригадали, як ухвалювалося рішення депутатами обласної ради, потім міською радою за Вашою наполегливістю. А як Ви думаєте, оці люди, які проголосували, у них змінилася свідомість, у них змінилися погляди на стосунки з Росією? Бо, вибачайте, сам пан Кернес, тоді коли відбувалося голосування за визнання Росії агресором під час пленарної сесії промовчав. Але під час останньої міської партійної конференції «Відродження» деякі люди з «Відродження» неоднозначно висловлювалися з приводу дружби з «російським другом», як вони там говорили.

– Давайте, що стосується висловлювань Кернеса чи з’їзду «Відродження» – Ви у них запитаєте. Я не можу коментувати їхні думки і не планую, мені є чим займатися. Що стосується мого бачення, чи змінилися депутати обласної ради чинного скликання, то я можу сказати, що я дійсно вважаю, частково так і багато в чому завдяки громадянському суспільству. Змінилося багато чого за останній рік. Змінилася свідомість людей щодо ставлення до Росії, це факт. Не в усіх, не у 100%. Йдеться про те, що це змінюється, а на це також потрібен час, тому відповідаючи на ваше запитання, я думаю, що голосування в обласній раді було абсолютно логічним, правильним і інакше бути не може. Харківська область – це Україна. Харків – це складова частина Харківської області і місто не буде жити окремо від загальних змін, зокрема і політичних, і громадянських, і економічних. Ось і вся історія. Я розумію глибину питання стосовно того, що вони проголосували за Росію, бо вважають агресором чи тому що вони проголосували, бо у голови обласної адміністрації така позиція. Я можу сказати, що раніше вони цього не робили, хоча останній рік позиція попереднього голови обласної адміністрації також була проукраїнська, а зробили це 9 квітня. Тому я дійсно вважаю, що люди почали змінюватися. Ось моя позиція. Ми для цього багато робимо, а не лише фіксуємо і говоримо.

– Ви якраз заговорили про ставлення до Росії, як до агресора. Ми спостерігаємо, що РНБО, президент зараз вводять санкції. Чомусь так стається, що у Харкові останнім часом відкриваються все нові і нові автобусні маршрути до Російської Федерації. Як це все може бути, коли вводяться санкції? В цьому аспекті можна згадати харківські заводи, які продовжують працювати за замовленнями на Росію.

– На заводах працюють не фантоми. На заводах працюють люди. І у нас є повна заборона… І жодне харківське підприємство не виробляє продукцію подвійного призначення, щоб було зрозуміло. Але ми також маємо зрозуміти, що у нас з Російською Федерацією не розірвані дипломатичні відносини. Це ми також маємо розуміти.

– Але турбіни ми виробляємо для Росії, наприклад?

– Що ви бачите в цьому поганого? Те, що «Турбоатом» має контракт і платить людям заробітну плату?

– Це добре, що людям вчасно платять. Але Ви самі говорите, що Росія є ворогом, санкції вводяться, а Ви у мене питаєте, що у співпраці заводів з російськими партнерами є поганого.

– У вас яка освіта?

– У мене філологічна.

– Розумієте, в економіці так не буває, якщо так розмірковувати. І я можу вам сказати, що немає сенсу читати курс лекції світової економіки, а треба сказати, що є питання політичні, а питання економічні. І там, де Україні вигідно, і там, де це не суперечить військовим діям, і всьому іншому….

– То ми з Росією можемо дружити, так?

– Зовнішній обіг з Росією – він є в України в цілому. І не йдеться про те, дружити чи не дружити, давайте не користуватися журналістським сленгом, а мова йде про продукцію – експорт, імпорт. І ми маємо розуміти, що 50% зовнішнього торгового обігу припадало на долю Росії. Сьогодні цей відсоток набагато менший, як і рівень зовнішньоторгового обороту. Бо для того, щоб диверсифікувати ринки, треба пройти певний цикл. Ми цим дуже активно займаємося. І офіс, що відкритий у Вашингтоні, в Сполучених Штатах, прямо в лобістському кварталі, нормальний офіс, а не фантом якийсь. Якраз це і зроблено, в першу чергу, для диверсифікації ринків зі спробою виходу на ринки третіх країн. Тому над цим треба працювати, а ми діємо і всі підприємства, і держпідприємства: і завод Малишева, і «Турбоатом» – вони діють в рамках тих нормативних правових актів, які діють сьогодні в Україні. Жодне харківське підприємство не буде працювати з Російською Федерацією, порушуючи закон і випускати продукцію подвійного призначення. Це карається законом і Служба безпеки України у нас дуже уважно слідкує за цією ситуацією.

– Про патріотизм. Одна з його складових – це володіння українською мовою. Коли Ви заговорите Українською?

(На всі запитання Радіо Свобода голова Харківської ОДА Ігор Райнін відповідав російською мовою, також публічні виступи офіційних зборів та в ЗМІ Райніна теж російськомовні – ред.)

– (Починає говорити українською – ред.) Я добре володію державною мовою. Жодних питань немає. Але ми об’єднуємо країну. І це – Харків…

– І тому Ви розмовляєте повсякчас російською мовою?

– Державна мова для мене рідна.

– Державний службовець має розмовляти українською мовою.

– Заперечень немає, державною мовою можемо розмовляти, тут жодних питань немає.

(Продовжує російською мовою – ред.) Що стосується патріотизму, неважливо, якою мовою людина розмовляє, якщо це необхідно для виконання своїх обов’язків, як державного службовця, то жодних питань немає. Я – кандидат наук з державного управління, і я в жодному разі не мав би наукового ступеня, якщо б не знав державної мови.

– У Вас є внутрішня потреба говорити українською мовою?

– Зараз треба об’єднувати країну, об’єднувати країну, не роз’єднувати.

– Вибачте, Ви якось собі протирічите. Українська мова не об’єднує людей?

– (Говорить українською – ред.) Об’єднувати країну. Я не протирічу, тому й розмовляю з вами і російською, і державною мовою, і англійською, і ще іншими мовами. Жодних питань.

– Внутрішня потреба у Вас є у спілкуванні українською?

– Безумовно, бачите, ми звами розмовляємо і жодних питань немає.

– Просто Ви повсякчас розмовляєте російською мовою, чому я так і запитав.

​– Це помилкове питання, абсолютно помилкове з вашого боку. Що я завжди розмовляю російською або іншою мовою. Ні, ви не можете цього знати, тому що ви не спілкуєтесь зі мною постійно. І ви не знаєте, як я розмовляю.

– Але публічні виступи я Ваші бачу повсякчас.

– (Знову переходить на російську мову – ред.) Мої виступи, вони залежать від аудиторії і від тих людей, які перебувають у залі. В Харківській області абсолютно чітко, за всіма соціологічними дослідженнями, і над цим треба працювати: і російська мова, і українська мова. Це – та мова, якою говорять люди. Мови мають паритет, щоб було зрозуміло. Що стосується більшості, то багато політичних діячів розмовляють (Продовжує українською – ред.)і державною мовою, і російською. Не треба взагалі питання мови порушувати, не треба. От, не треба, не зараз. (Далі говорить російською мовою – ред.)І не працюйте на ці моменти, які можуть вносити дисбаланс. Ви пам’ятаєте, як ворог це використовував вкінці лютого – на початку лютого в 2014 році.

– А я не використовую це. Я тільки Вас запитав, коли заговорите українською?

– Війна почалася з цих іграшок, які були використані на 100% цими нікчемними людьми з Росії, політиками російськими, які чітко вчепилися за цю тему і зіштовхнули Донбас. Ви пам’ятаєте перший тезис?

– Але розмовляти українською мовою, я вважаю, що це за гідність!

– Безумовно, бо Донбас тоді використовували і ви пам’ятаєте, що перший тезис, що людей, які розмовляють російською мовою нова влада утискає. Пам’ятаєте? Хоча зрозуміло, що на Донбасі на той момент лише 10-15% у повсякденному житті використовували українську мову. Тобто за визначенням цього не могло бути. Швидше могло бути навпаки, але ворог це використав. (Продовжує українською – ред.) От, не треба навколо мови роз’єднувати людей.

– Я хочу, щоб мовне питання тільки об’єднувало і щоб ми в цій ситуації українською мовою теж говорили.

– В цьому питанні ми з вами солідарні.