Росія не поверне Крим Україні у близькій перспективі, водночас мінські угоди дають надію сподіватися на краще щодо вирішення ситуації на сході. Про це в інтервʼю Радіо Свобода сказав колишній президент Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу. На його думку, наразі міжнародній спільноті треба сконцентруватися на досягненні реалістичної мети, а саме – на зміцненні України.
Нам треба дотримуватися принципової позиції, що ми ніколи не визнаємо анексію Криму. Це було дуже грубе порушення міжнародного права і не лише його
– Перш за все, я не думаю, що щось є невирішуваним – просто вирішення дечого займає часу більше, ніж решта, це правда. На мою думку, для Криму не буде швидкого рішення. Що нам треба робити – це дотримуватися принципової позиції, що ми ніколи не визнаємо анексію Криму. Цивілізовані країни світу ніколи не повинні це визнавати, адже це було дуже грубе порушення міжнародного права і не лише його – Росія взяла на себе певні зобовʼязання після розпаду Радянського Союзу, й узагалі це є порушенням балансу, який ми мали у Європі. Отже, ми ніколи не повинні визнавати анексію.
Наше завдання – мати незалежну, суверенну, демократичну, процвітаючу Україну. Це те, що ми повинні робити
Водночас на близьку перспективу треба поставити перед собою реальні завдання. На наших умовах, нашу стратегію. Наше завдання – мати незалежну, суверенну, демократичну, процвітаючу Україну. Це те, що ми повинні робити. Україна має віддано продовжувати реформи, а Захід (США, ЄС, інші країни) має активно підтримувати Україну. Я думаю, що ця мета – цілком реальна. Треба й далі працювати над виконанням положень мінської угоди. А росіянам треба чітко показати: є ціна, яку вони заплатять, якщо продовжать дестабілізувати схід України. Тож ми маємо втілювати цю стратегію впевнено, узгоджено, зі стратегічним терпінням. Не очікувати дива, а твердо відстоювати свою позицію. Я думаю, наша мета правильна і ми можемо її досягти.
– Тож коли ми говоримо про повернення Криму й відновлення контролю над частиною Донбасу – це питання того, наскільки сильною буде Україна, а не дії санкцій?
Я не бачу вирішення питання Криму у близькій перспективі. Росіяни його не віддадуть – принаймні найближчим часом. Ані американці, ані європейці не готові брати участь у повноцінній військовій конфронтації з Росією. Це – реальність
– Нам потрібна сильна Україна. Я хочу бути реалістом: я не бачу вирішення питання Криму у близькій перспективі. Росіяни його не віддадуть – принаймні найближчим часом. Військового вирішення цього питання немає: ані американці, ані європейці не готові брати участь у повноцінній військовій конфронтації з Росією. Це – реальність. Коли ми працюємо над стратегією, важливо розуміти, якою є реальність довкола.
Санкції, ухвалені через анексію Криму, мають зберігатися, якщо Росія не повертає півострів
Але це зовсім не значить, що ми здалися щодо Криму. Це для нас і далі актуально – так само, як і наша принципова позиція. Санкції, ухвалені через анексію Криму, мають зберігатися, якщо Росія не повертає півострів. Водночас нам треба зосередитися на тому, що ми можемо досягнути – а досягнути ми можемо багато чого. Україна може досягти багато чого, доводячи таким чином, що вона – не failed state, що вона – успішна, демократична, стабільна і процвітаюча.
Мінські угоди, на мій погляд, дають підстави сподіватися на краще щодо долі Донбасу
Мінські угоди, на мій погляд, дають підстави сподіватися на краще щодо долі Донбасу. Ми виводимо іноземні війська, закриваємо кордон під контролем спостерігачів, проводимо там вільні і чесні вибори. Так, це займе час. Нам потрібно мати стратегічне терпіння, бути послідовними. Не намагатися – я розумію, що інколи це здається, скажімо так, спокусливішим – змінити стратегію, вигадати щось нове. Треба триматися обраного курсу. Не визнавати анексію Криму, надавати потужну підтримку Україні.
Йдеться ж не лише про Україну – йдеться про майбутнє європейського порядку
Йдеться ж не лише про Україну – хоч Україна, безперечно, дуже важлива. Йдеться про майбутнє європейського порядку і, вочевидь, – порядку світового. Якщо світ беззаперечно прийме той факт, що найбільша (географічно) країна світу Росія відриває шматок іншої, меншої країни без будь-яких для себе втрат, без будь-якого дипломатичного обурення, без реакції, це проблема. Причому не лише для України, але й для усього світу. Тож ми повинні дотримуватися своєї принципової позиції, стратегії, що відповідала б ситуації.
– Як колишній президент Єврокомісії, чи бачите Ви, що Євросоюз у попередні роки у чомусь помилився щодо Росії, не зробив чогось, що могло б попередити події в Україні?
Україна прагнула бути ближчою до Євросоюзу. Ми не могли запропонувати членство, тож запропонували Угоду про асоціацію. Але в останню мить Москва застерегла Київ від її підписання. Не Україна чи Європа поводилися неналежно – це Росія поводилися неналежно
– Загалом ми все робили правильно. Дозвольте нагадати вам, що відбулося. Україна прагнула бути ближчою до Євросоюзу – зокрема, прагнула членства. Ми не могли запропонувати членство, Україна не була готова до членства, тож що ми зробили – ми запропонували Угоду про асоціацію й зону вільної торгівлі. Але в останню мить – після того, як Україна парафувала угоду – Москва застерегла Київ від її підписання. Уряд України хотів підписати угоду, Янукович хотів, але цього не хотіла Росія. Тож не Україна чи Європа поводилися неналежно – це Росія поводилися неналежно. Це Росія порушила баланс у Європі.
Ми все робили правильно: ми були послідовними і серйозними. Коли Росія анексувала Крим, навіть ті країни, які мали тісні звʼязки з Росією – зокрема щодо газу – погодилися на санкції. Тож в основному позиція Євросоюзу була правильною. Ми можемо сперечатися, чи мала б Європа бути сильнішою чи гнучкішою. Але в більшості своїй позиція була правильною. І нам треба і далі її дотримуватися.
