Київ – Поки в Європі обговорюють, як організувати співжиття різних релігійних громад, як спрямувати і скоординувати їхню діяльність, особливо у кризові моменти, такі як ситуація з прийомом біженців, – в Україні ще від часів Майдану релігійні громади вийшли на передову і надають допомогу тим, хто її найбільше потребує. Серед волонтерів, які нині користуються найбільшою довірою і повагою в суспільстві, є багато представників християнських, мусульманських, юдейських громад, які співпрацюють не лише у межах своїх громад, але й між громадами, будуючи тісні людські та міжконфесійні зв’язки.
У перші дні Революції гідності київські храми відкрили двері для майданівців, а в інших містах до храмів люди приносили харчі, теплі речі, медикаменти для протестувальників на столичному Майдані. З анексією Росією Кримського півострова і початком кремлівської воєнної агресії на Донбасі, українці – вірні різних релігійних конфесій – ідуть до храмів за словом Божим і не з порожніми руками: потік допомоги вимушеним переселенцям та українським бійцям не припиняється.
При київському Михайлівському золотоверхому монастирі більше року працює пункт збору гуманітарної допомоги для бійців, які перебувають на передовій, і для жителів тих районів Донеччини і Луганщині, які перебувають під контролем України. Одна з постійних адрес – Донецька єпархія УПЦ (Київського патріархату), яка нині розташована у Маріуполі. Там зібрану допомогу роздають волонтери, серед яких і владика Сергій (Горобцов).
«Горе єднає людей. Наприклад, телефонує мені римо-католик, отець Леонардо, і питає, чи немає у мене можливості через відділ соціального служіння (працює при УПЦ КП – ред.) придбати орган. Я пообіцяв запитати, а через день зателефонував отець Сергій (Дмитрієв) і поцікавився, чи нікому у нас орган не потрібен. Або телефонують протестанти і кажуть, що потрібна допомога пораненим, бо немає перев’язочного матеріалу, немає перекису водню. Телефонує до святішого, і через два дні мені все прислали», – розповів владика Сергій у розмові з Радіо Свобода.
Владика Сергій – також переселенець, більш як рік тому був змушений виїхати з Донецька. Відтоді він живе у Маріуполі, де допомагає усім, хто звертається. Також УПЦ (Київського патріархату) у Маріуполі ініціювала спільні міжконфесійні молебні за Україну і за мир, каже отець Сергій.
Парафії Української греко-католицької церкви по всій Україні активно підтримують і український бійців, і родини переселенців, і сім’ї загиблих військових. Цими волонтерськими і благодійними акціями керують у синоді церкви, де створені відповідні департаменти.
Серед найважливіших завдань, які стоять перед УГКЦ і кожною церковною парафією, його керівники називають духовну підтримку захисників України та їхніх рідних, моральну і матеріальну допомогу тим, хто постраждав унаслідок воєнної агресії Росії проти України. Крім того, під патронатом папи Римського з українськими римо- і греко-католиками працюють міжнародні благодійні організації, такі як «Карітас».
З військовими, які постраждали в АТО і мають посттравматичний синдром, наша комісія з питань здоров’я працюєотець Андрій
«Карітас-Україна» працює у Києві і по всій Україні, вони з нами працюють у соціальній сфері, допомагають родинам. У нас у церкві є, наприклад, наглядова комісія, яка робить багато для військовослужбовців та їхніх родин. А ще працюють з військовими, які постраждали в АТО і мають посттравматичний синдром, – з ними наша комісія з питань здоров’я працює окремо, у нас таких проектів чимало», – розповів Радіо Свобода отець Андрій з інформаційного центру УГКЦ.
Не стоять осторонь і представники інших християнських конфесій, серед них і окремі парафії УПЦ Московського патріархату, які допомагають переселенцям. Свою підтримку жителям Донеччини і Луганщини, які опинились у зоні бойових дій, надають вірні лютеранської і протестантської церков.
Мусульманки готують їжу для поранених, євреї будують містечка для переселенців
Не залишається осторонь благодійності і мусульманська громада України. Так, у Києві організація жінок-мусульманок «Арраід» надає допомогу Центральному клінічному військовому госпіталю. Жінки збираються разом і готують домашні ласощі, які потім привозять до госпіталю і роздають бійцям.
Знайомство українських бійців з традиційною мусульманською кухнею відбувається у рамках акції «Домашня їжа – військовому госпіталю».
Мусульманські лідери України взяли під опіку подібні акції, як і допомогу родинам переселенців. Так, перед початком нового шкільного року мусульманські родини зібрали і передали дітям-переселенцям речі, необхідні у школі, про що Радіо Свобода розповіла координатор «Арраїду» Тетяна Євлоєва.
«Збір різних товарів для дітей-переселенців – це була ідея жіночої громадської організації «Мар’ям», вони просили приносити, хто що може. А хто не може ні рюкзака, ні зошита купити – приносьте гроші, а ми самі придбаємо, казали жінки. Оскільки я часто контактую у Києві з волонтерами з вулиці Фролівської (пункт волонтерської допомоги переселенцям – ред.), мене попросили туди перевезти все, що ми зібрали. Я завезла, та і сама придбала деякі зошити», – розповіла Євлоєва.
А цієї п’ятниці в Ісламському культурному центрі у Києві працюватиме пункт із збору донорської крові. Мусульмани запрошують до участі в акції усіх небайдужих українців, незалежно від релігійних поглядів чи національної належності, повідомила Євлоєва.
Юдейська спільнота України за підтримки міжнародних єврейських організацій допомагає родинам переселенців з Криму й окупованих територій Донбасу. Так, перші півтисячі євреїв-переселенців знайдуть нову домівку поблизу села Гнатівка на Київщині. Тут для них будують комфортне містечко, в якому з часом відкриють синагогу, школу, реабілітаційний і громадський центр тощо. Головний рабин України Моше Асман каже, що в цьому є Боже провидіння, бо євреї зможуть повернутися на місце, звідки їх було вигнано ще царським указом понад 100 років тому.
«З’ясувалось, що у куточку цієї землі, де ми будуємо селище для євреїв-переселенців, розташована могила святого праведника – рабина Мордехая з Чорнобиля. Він засновник чорнобильської хасидської династії. Коли я про це дізнався, то збагнув, що це не випадкове місце, це священне місце для юдеїв. А пізніше виявилось, що село, яке розташоване поруч, називається Гнатівка, яке у США знають як Натевка. Натевка – це всесвітньовідоме місце, тут мешкав герой повісті Шолом-Алейхема Тевьє-Молочник», – розповів рабин Асман.
Волонтери і релігійні громади діють разом
Як розповідає координатор благодійної організації «Кожен може» Марина Лисак, релігійні організації не лише надають, а й отримують допомогу від волонтерів і благодійних організацій, адже вони добре організовані і мають довіру населення.
Це центр взаємодопомоги, його волонтери були першими, хто почав вивозити людей з території військових дій. Насправді, це християнська релігійна громадаМарина Лисак
«У нас серед отримувачів допомоги є представники різних релігійних громад і національних меншин. Допомогу переселенцям ми починали з підтримки кримськотатарській громаді. Потім так сталось, що приєднались меншини вірменська, ромська, єврейська. Ці меншини отримують від нас постійну допомогу. Наразі існує і така організація, як «Врятуємо Україну» – це центр взаємодопомоги, його волонтери були першими, хто почав вивозити людей з території військових дій. Насправді, це християнська релігійна громада», – зазначила Лисак, якій вдалося, серед інших, спертися на допомогу єврейської громади у найскладніші дні Майдану.
Адже сам фонд «Кожен може», який нині допомагає забезпечити найнеобхіднішим 35 українських лікарень, виріс з «Волонтерської сотні» Майдану, з людей, які вірили і діяли.
Власне, це гасло, «Вірити і діяти», могло б стати мотто (афоризмом – ред.) усіх українських релігійних громад, що зуміли об’єднати навколо себе людей, які почули справжній голос своєї віри. Про це говоритимуть 16 вересня у Харкові учасники християнських, мусульманських та юдейських конфесій на конференції «Шляхи досягнення миру у досвіді релігій світу та український контекст».
