Київ – З 1 жовтня цього року має розпочати роботу Національне антикорупційне бюро. Але проводити повноцінні розслідування корупції на вищих щаблях влади воно наразі не зможе. Головна причина – зволікання з боку Верховної Ради та ГПУ із формуванням конкурсної комісії для обрання антикорупційного прокурора та його підлеглих. Наприкінці серпня генпрокурор Віктор Шокін призначив, за своєю квотою, чотирьох членів конкурсної комісії. Але це проблеми не вирішило – натомість створило потенційні нові, стверджують експерти.
Директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник визнав, що відбуваються «якісь незрозумілі процеси» навколо обрання антикорупційного прокурора. Це має здійснити спеціальна конкурсна комісія, яку формують ГПУ та парламент. Перша делегує туди чотирьох своїх представників, другий – сімох.
Відбуваються не досить зрозумілі для мене процеси в частині призначення антикорупційного прокурора.Артем Ситник
«Після того, як ми впритул підійшли до початку роботи, на жаль, відбуваються не досить зрозумілі для мене процеси в частині призначення антикорупційного прокурора. Тому, я ще раз наголошую і сподіваюсь, що і Генеральна прокуратура України, і Верховна Рада зроблять все для того, щоб якнайскоріше дати нам антикорупційного прокурора, і ми отримали можливість проводити ці розслідування», – сказав Ситник.
Без антикорупційного прокурора розслідування не можливе – експерт
Голова правління Центру протидії корупції, експерт антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ Віталій Шабунін пояснює, що саме антикорупційний спецпрокурор є тією людиною, яка або даватиме «зелене світло» конкретному розслідуванню, або ні. Фактично, за чинним Кримінально-процесуальним кодексом, слідчий не може зробити жодного важливого кроку в розслідуванні без його санкції.
Яким буде спецпрокурор і його підлеглі є сьогодні визначальним для всієї реформиВіталій Шабунін
«Наприклад, вам треба прослухати телефон міністра – санкцію на це дає прокурор. Або вам треба провести виїмку документів і зняття електронної пошти – санкцію на це дає прокурор. Або ви прослухали розмову, отримали докази, людину потрібно арештувати – дозвіл на це теж дає прокурор, – або не дає. Тому те, яким буде спецпрокурор і його підлеглі, є сьогодні визначальним для всієї реформи», – наголошує експерт.
Але вже очевидно, що запускатимуть НАБ 1 жовтня без антикорупційного прокурора, визнають фахівці з антикорупційної політики.
Якщо парламент візьметься таки до роботи й визначиться зі своїми сімома кандидатурами вже наступного тижня, то після того для обрання керівника спеціалізованої антикорупційної прокуратури знадобиться щонайменше ще місяць. За цим потрібно сформувати всю вертикаль його підрозділу з нуля. Це ще щонайменше місяць. Отже, хоч Артем Ситник і анонсує початок роботи НАБ з 1 жовтня, реальні перші розслідування його детективи зможуть почати не раніше кінця листопада. Це за найоптимістичнішого сценарію.
Борців з корупцією обиратимуть «одіозні прокурори» – експерти
За процесом формування антикорупційної прокуратури в України пильно стежить і ЄС. Так, за словами виконавчого директора Центру протидії корупції Дар’ї Каленюк, члени оціночної місії Євросоюзу щодо лібералізації візового режиму висловлювали в розмовах з українськими експертами занепокоєння щодо складу конкурсної комісії, призначеного за квотою Генпрокуратури. За європейськими стандартами, членами таких комісій мають бути люди з бездоганною репутацією, моральним авторитетом та високим професіоналізмом.
Експерти Центру протидії корупції вважають, що четвірка, призначена Віктором Шокіним від Генпрокуратури, таким критеріям не відповідає. У кожного в біографії є сторінки, що не узгоджуються ні з бездоганністю репутації, ні з моральністю авторитету, стверджують ці фахівці.
Так, до цієї комісії генпрокурор делегував Юрія Грищенка, начальника головного слідчого управління ГПУ, тобто колишнього безпосереднього керівника Володимира Шапакіна. Останнього затримала СБУ в липні цього року за підозрою у вимаганні хабаря в особливо великих розмірах. В кабінетах Володимира Шлапака та затриманого тоді ж заступника прокурора Київської області Олександра Корнійця знайшли 500 тисяч доларів, діаманти та зброю.
Ще одна обрана Шокіним кандидатура – Роман Балита, перший заступник начальника нагляду у кримінальному провадженні ГПУ. Працював першим заступником та виконуючим обов’язків прокурора Закарпатської області у 2014 році. У 2015 році, як було визнано і владою, й експертами, зокрема, і через бездіяльність правоохоронних органів у Закарпатській області спалахнув збройний конфлікт через контрабанду на митниці. Тоді через стрілянину загинуло двоє людей. Громадські активісти неодноразово виступали з публічними протестами щодо бездіяльності Романа Балити в часи його роботи на Закарпатті. В інтернеті є відео його спілкування з активістами. Під час цієї розмови він не може дати конкретної відповіді на запитання щодо розслідувань фактів корупції та інформації про існування єдиного державного реєстру корупціонерів.
Не менш неоднозначними є і два інших призначення Віктора Шокіна. До комісії увійде Микола Садовий, заступник начальника відділу по роботі з кадрами. За часів генпрокурорства Віталія Яреми він був заступником Анатолія Даниленка, тодішнього заступника Генпрокурора. Екс-голова СБУ Валентин Наливайченко звинуватив Анатолія Даниленка в «кришуванні» мережі заправок «БРСМ-Нафта», яку пов’язують з міністром енергетики часів Віктора Януковича Едуардом Ставицьким.
І, нарешті, чертвертий член конкурсної комісії від ГПУ – Юрій Севрук, перший заступник Генпрокурора. Той самий заступник, який публічно виступив з критикою системи підготовки незалежного тестування прокурорів та роботи заступника генпрокурора Давида Сакварелідзе, який відповідає за реформування прокуратури. З грудня 2012 по липень 2014 року Юрій Севрук був заступником начальника управління нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ головного управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні ГПУ. Іншими словами, саме він у ГПУ під час Революції гідності мав контролювати законність дій спецпідрозділів МВС, зокрема затримання майданівців, автомайданівців.
Отже, ці люди обиратимуть антикорупційного прокурора. За словами Дар’ї Каленюк, сьогодні ГПУ та парламент «змагаються в саботажі» справи антикорупційної прокуратури – тільки методи обирають різні.
Верховна Рада просто не призначає членів конкурсної комісії. Якщо вони затягнуть цей процес ще на кілька тижнів, то, за законом, обирати спецпрокурора зможе четвірка ШокінаДар’я Каленюк
«Верховна Рада просто не призначає членів конкурсної комісії. Якщо вони затягнуть цей процес ще на кілька тижнів, то, за законом, обирати спецпрокурора зможе четвірка Шокіна», – каже Дар’я Каленюк.
Згідно із законом про прокуратуру, якщо протягом трьох місяців з дня призначення до складу комісії представників Генпрокурором Верховна Рада не призначить в установленому порядку жодної особи, комісія вважається повноважною за умови входження до її складу чотирьох осіб.
Гройсман перешкод не бачить
Спікер Верховної Ради Володимир Гройсман у коментарі Радіо Свобода сказав, що він особисто сподівається на те, що вже наступного тижня парламент зможе призначити своїх сімох членів комісії, без якої в Україні не запрацює не лише антикорупційна прокуратура, але й буде неможливим жодне розслідування НАБ.
На запитання про те, що заважало парламентарям зробити це раніше для того, щоб детективи змогли почати перші розслідування вже з 1 жовтня цього року, а не чекати ще місяць, два, три, а то й довше, голова Верховної Ради відповів, що перешкод він не бачить. На його думку, справа за поданнями кандидатур від фракцій. І ті це незабаром мають зробити.
Але, як пояснює Віталій Шабунін, немає гарантій, що обрана парламентом сімка створить дієву більшість і зможе протидіяти впливу призначених Шокіним прокурорів.
«Ці чотири будуть виконувати будь-яку волю Шокіна, тобто президента. Якщо ще хоча б двоє з цих семи від парламенту будуть людьми, афільованими з президентом, це означає, що буде шість від президента на п’ять усіх інших», – зауважує очільник Центру протидії корупції.
Після візиту оціночної місії з Брюсселя про важливість прозорості в призначеннях членів конкурсної комісії заговорив і прем’єр Арсеній Яценюк. Він заявив, що «призначення антикорупційних прокурорів і повна прозорість у призначенні членів комісії» були основним питанням на переговорах з єврочиновниками.
Громадські активісти, експертне середовище передали антикорупційному комітету Верховної Ради та представникам фракцій свої пропозиції щодо кандидатур до конкурсної комісії, які б могли врівноважити вплив «старої гвардії» Генпрокуратури. Наразі – слово за народними депутатами.
