Знищення України: «ноу-хау» від комуністів та олігархів

Київ – Зломити, підкорити, поневолити – Радянський Союз використовував для цього не лише воєнні методи. Після того, як в Західній Європі запанував мир, на Сході тривала війна проти поневолених народів. Її результатом і стала економічна, соціальна та гуманітарна катастрофа в Україні, як і в інших республіках РСР. Наслідки радянської політики упокорення колишні радянські республіки і соціалістичні країни відчувають досі.

Україна тяжко пережила радянські «індустріалізацію» й «розкуркулення», котрі перетворили колишню «житницю Європи» на індустріальний додаток до радянської економічної системи. Колонізація України у радянському стилі призвела до Голодоморів – голодом знищено по два-три покоління селян, а у спорожнілі хати були заселені етнічні росіяни і білоруси. І це лише поодинокі приклади дії політики Москви, визнають фахівці.

«Спадок» впровадження її коштував Україні десятки мільйонів життів, тисячі знищених індивідуальних господарств у містах і селах, насадження ідеології колективізму, яка пізніше трансформувалась у безвідповідальність.

Румунський публіцист Робін Мольнар, який досліджує злочини нацизму і комунізму, у статті для видання Euromaidanpress​ зауважив, що проблема сучасної України, з її активним громадянським суспільством, полягає в існуванні старої, радянського «замісу» державної системи. На його думку, на Заході погано розуміють, що нинішні проблеми України сягають корінням у сталінські часи.

Українські фахівці визнають: в економіці України фактично нічого не змінилось після відновлення незалежності держави. Ба більше: радянський спосіб керівництва, який в Росії продовжують пропагувати, як «ефективний менеджмент», помножений на бюрократизм і корупцію чиновництва, створили альянс, небезпечний для існування України.

Колоніальна українська економіка з видобутком та експортом сировини і морально застарілі виробництва – результат радянської колоніальної моделі економіки, пояснив журналістам доктор економічних наук, колишній міністр економіки України Володимир Лановий. За його словами, олігархічний капіталізм, який панує в Україні – це один з наслідків колонізації України, яку розпочали, як не дивно, якраз борці проти капіталістів – представники пролетаріату, «могильщики буржуазії».

«Обезкровлене виробництво, наші традиційні галузі та великі підприємства застаріли… На жаль, олігархічний капіталізм залишає нам у спадок економічно зруйновані й морально застарілі підприємства, які тепер втрачають ринки і ми відтак отримуємо менше, скажімо, валюти від експортних продажів», – охарактеризував Лановий під час телевізійних дискусій економічний «спадок» СРСР та олігархів, які захопили владу у комуністів.

Корупція: від привілеїв партійної номенклатури – до формування олігархічної економічної системи

Ще за життя одного з фундаторів Радянського Союзу, ідеолога соціалістичної революції Володимира Ульянова (Леніна) партійні керівники та управлінці отримали особливий статус і привілеї. А з часом покоління цих «керманичів» перетворили бюрократичну державну машину в потужний корумпований апарат. Ця машина демонструє живучість, принаймні в Україні – як визнають урядовці та незалежні експерти, цю потужну машину живлять сучасні чиновники й управлінці.

Більш як через рік після перемоги Революції гідності більшості українців зрозуміло, що присутні у владі «старі кадри» цього зробити не можуть і не хочуть, оскільки саме ця система є джерелом їхнього добробуту і впливу, зазначають фахівці. І навіть пролита кров і смерті українців на Майдані, а нині на сході України у воєнному протистоянні з Росією, не знищили стару громіздку систему управління державою, розбухлий апарат корумпованих чиновників, систему бюджетних «відкатів».

Корупціонер – правоохоронець або суддя, політик або чиновник – здатен не знищувати, а навпаки примножувати «ракову пухлину» української державної системи. Корупціонера не обходить, наскільки небезпечною є корупція для існування української державності, вважає народний депутат, член парламентського комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією​ Єгор Соболєв.

«Про боротьбу з корупцією мають припинити говорити люди, які на всю країну відомі, як корупціонери. Єдиний шанс для нас зараз побудувати справді ефективну державу, в якій захочеться жити та якою ми будемо пишатись, – це відсторонити від влади людей, які багато років будували цю клептократичну державу. У законі про люстрацію ідеться про три типи людей, яких обов’язково треба відсторонити. Перший – представники режиму Януковича (від команди екс-президента до районного прокурора чи міліціонера), другий тип – це всі люди, які брали участь у репресіях, починаючи від суддів і закінчуючи слідчими та організаторами «тітушок». Нарешті третя категорія людей – це всі, хто у країні хоч раз притягався за корупцію, має отримати табу на входження до державної влади», – відзначив Соболєв на одному з телевізійних ток-шоу.

Як зазначає народний депутат, голова парламентського комітету з питань освіти Лілія Гриневич, подолати радянську спадщину повинна розпочата в Україні освітня реформа, але вона ще не почала працювати в повному обсязі.

«Система освіти має слугувати соціальним ліфтом для кожного громадянина – незалежно від місця проживання, соціального походження, матеріального достатку та стану здоров'я… Повинна бути створена система наскрізного виховання через зміст освіти та діяльність дітей для формування їх як відповідальних патріотичних громадян, здатних критично мислити та ставитися з повагою до гідності кожної людини», – зазначила Гриневич в дописі для «Української правди».

Координатор платформи стратегічних ініціатив «Культура-2025» Микола Скиба говорить, що в Україні є величезний суспільний запит на докорінні зміни у всіх сферах життя, які потрібні і для декомунізації, і для дерадянізації України, завдяки яким вона зможе надолужити ті країни Європи, для яких Друга світова дійсно завершилася 2 вересня 1945 року.