Як тільки в Україні з’являється державна компанія із солідним грошовим обігом, навколо неї умить виникають такі собі риби-причепи, які годуються за її рахунок. Саме так сталося з Аграрним фондом, завданням якого є – регулювати ринок продуктів. Насправді ж цей фонд став по суті кишеньковим банком олігархів, які користуються ним на свій розсуд. Про це йдеться у сюжеті програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та Першого національного).
Чому важливий Аграрний фонд
Аграрний фонд створений для забезпечення продовольчої безпеки України. На ці цілі він отримав від держави 5 мільярдів гривень. За ці гроші фонд повинен кожного року закуповувати зерно у сільгоспвиробників за мінімальними цінами, переробляти його на борошно і потім продавати споживачам, коли ціни зростають до максимуму. А отримані гроші знову витрачати на закупівлю зерна нового врожаю. Таким чином держава намагається піклуватися про те, щоб кожен українець був забезпечений хлібом, незважаючи на те, яким буде рік – врожайним чи неврожайним.
«Аграрний фонд повинен закупити зерно, а потім реалізовувати певними частинами у вигляді зерна або у вигляді борошна для того, щоб забезпечувати під час нестабільної ситуації якийсь баланс на ринку», – розповідає голова правління ПАТ «Аграрний фонд» Андрій Радченко.
Але це суто теоретично. Насправді фонд став «годівницею» зовсім для інших. За часів президентства Віктора Януковича Аграрний фонд часто використовувався для збагачення наближених до влади осіб. Наприклад, зерно купувалося за завищеними цінами у посередників, а борошно навпаки продавалося за заниженою вартістю. Крім того фонд був змушений тримати гроші у комерційних банках, наближених до оточення Януковича, так званої «Сім’ї».
Так у лютому 2014-го, напередодні розстрілу активістів на Майдані, керівництво Аграрного фонду поклало понад 2 мільярди гривень на депозит у «Брокбізнесбанк», який у той час належав наближеному до «Сім’ї» бізнесмену Сергію Курченку. Після повалення режиму Генеральна прокуратура з’ясувала, що гроші з рахунку були виведені, а сам банк став банкрутом. Так державні 2 мільярди розчинилися.
Із приходом нової влади Аграрний фонд почав підгодовувати грошима нові банки вже інших олігархів. Хто ж ці везунчики?
Везунчики-олігархи
Згідно з документами, які отримала програма «Схеми», понад 1 мільярд гривень Аграрного фонду від кінця минулого року було розміщено на депозитних рахунках у трьох комерційних банках: «Банку інвестицій та заощаджень», «Радикал банку» і банку «Фінансова ініціатива».
Згідно з даними журналістських розслідувань, «Банк інвестицій та заощаджень» контролює фінансово-промислова група «Континіум», за якою стоять депутати Ігор Єремеєв та Степан Івахів, а також їхній бізнес-партнер Сергій Лагур.
Як встановили журналісти YanukovychLeaks, «Радикал банк» пов'язаний з колишнім президентом Януковичем, але кінцеві власники банку фактично засекречені. З документів, знайдених в Межигір'ї Януковича стало відомо, що майже 10 відсотків банку належадо Дмитру Сідляренку.
Сідляренко був заступником директора з фінансових питань «Танталіту», тобто компанії, яка формально володіла Межигір’ям Януковича. Підставним володарем «Танталіту» був Сергій Клюєв – депутат та брат колишнього голови адміністрації Януковича.
Третій банк, «Фінансова ініціатива», має одного власника – мільярдера Олега Бахматюка. За даними Нацбанку, саме він стоїть за двома компаніями-засновниками банку, «Інвест-Сервіс» та «Квікком Лімітед».
Проблеми фонду через нестачу грошей
По суті з Аграрного фонду вилучено понад 1 мільярд гривень на користь банків Єремеєва з Івахівим, «Сім’ї» Януковича, а також банку Бахматюка. І це вже призвело до негативних наслідків, кажуть у Міністерстві аграрної політики та продовольства.
«Де-факто ми зараз не можемо використовувати ці гроші і не можемо розвивати форвардну програму. При цьому ми розуміємо, що сільгоспвиробники потребують зараз фінансування», – каже заступник міністра аграрної політики та продовольства Володимир Лапа.
Тобто через те, що керівництво Аграрного фонду віддало гроші приватним банкам, тепер виконання основної його функції, а саме забезпечення продовольчої безпеки України, під запитанням, оскільки вільних обігових коштів фонд не має.
Фінансові рішення, які призвели до таких наслідків, ухвалювались попереднім головою фонду – Олександром Кірюком. Його призначили ще за часів Януковича, але звільнили лише у лютому 2015 року. Чиновники профільного міністерства кажуть, що діяли так швидко, як тільки могли – адже нове керівництво у міністерства з’явилося тільки наприкінці 2014 року. А попередній міністр-свободівець Ігор Швайка менеджера часів Януковича – Кірюка – тримав на посаді до останнього.
«Декілька тижнів пішло на те, щоб розібратися в ситуації. Потім відбувалася юридична тяганина щодо заміни керівництва. Звільнити до винесення рішення судом, до винесення рішення правоохоронними органами, треба, щоб була підстава для звільнення, – жаліється Володимир Лапа. – Питання зміни менеджменту – це класична проблема по державних підприємствах. Зробити кадрові зміни – це надзвичайна велика проблема».
Тим часом, новий керівник Аграрного фонду мусить зараз терміново шукати гроші на форвардні закупівлі зерна у фермерів. «Ми шукаємо гроші з різних джерел, щоб можна було спокійно виконати нашу виробничу програму», – заявляє Андрій Радченко. Тому що гроші на посівну потрібні фермерам уже зараз, а зняти їх із депозитів неможливо. За умовами договорів, забрати свої внески з банків Аграрний фонд зможе тільки у другому півріччі, коли вже треба збирати врожай, а не сіяти.
Як олігархи отримали гроші?
За яким принципом і чому саме банк Єремеєва з Івахівим, «сімейний» банк Януковича, а також банк Бахматюка були обрані для відкриття в них депозитних рахунків, Радченко не знає. Дізнатися це у колишнього керівника Аграрного фонду теж не вдалося – його місце перебування наразі не відоме, телефон не відповідає. Отже ми запитали у банкірів, як сталося, що в той час, коли у банківській сфері виникає відтік депозитів, вони якось «причарували» на депозитні рахунки сотні мільйонів Аграрного фонду. При цьому сам фонд залишився без оборотних коштів.
У банку Бахматюка кажуть, що для цього доклали максимально зусиль. «Я не можу на 100% пригадати, але наскільки я розумію, це була реакція на нашу активну діяльність у пропозиціях, які ми пропонували величезній низці клієнтів державних і приватних структур», – розповідає голова правління банку «Фінансова ініціатива» Андрій Циктор.
Іншими словами, колишній керівник Аграрного фонду просто начебто клюнув на рекламу банку «Фінансова ініціатива» і вирішив довірити йому понад 200 мільйонів, поставивши тим самим продовольчу безпеку під загрозу. У це не надто віриться. Це сталося на початку лютого, тобто якраз на початку посівної кампанії. За збігом обставин, власник банку – Бахматюк – має інший профільний бізнес – аграрний. Його компанія «Укрлендфармінг» – володар найбільшого земельного фонду в Україні, а отже потребує значних коштів під час посівної.
У «Радикал банку» і «Банку інвестицій та заощаджень» взагалі відмовились від коментарів, посилаючись на банківську таємницю.
Слід зазначити, що термін дії депозиту в банку «Фінансова ініціатива» закінчився минулого тижня, і Аграрному фонду повернули його гроші. Але в інших двох – «Радикал банку» і «Банку інвестицій та заощаджень» досі користуються майже мільярдом гривень Аграрного фонду.
Історія з фінансуванням приватних банків через Аграрний фонд дуже показова для України. Тому що схема перерозподілу державних коштів залишилась та сама, що і за часів Януковича. Прізвища тих, на чию користь працюють гроші дещо змінилися. Але потерпає та ж сама жертва – це українці, чия продовольча безпека опиняється під загрозою у час війни через інтереси купки олігархів.
