Верховна Рада ухвалила постанову про створення заповідника в Чорнобильській зоні – через 29 років після аварії на ЧАЕС. Екологи констатують: через мінімальну кількість людей у зоні, її природа стрімко відновлюється. Тому вони закликають зонувати майбутній заповідник, щоб найцінніші території не постраждали від людської діяльності. Загалом фахівці, як державні, так і неурядові, не виключають обмеженого використання природних ресурсів зони, аж до вивезення деревини.
Рудий ліс – поруч із покинутим містом Прип’ять. Це територія, через яку пройшла радіоактивна хмара 26 квітня 1986 року, в перший день аварії на Чорнобильській АЕС. Дерева, які тут росли, загинули одразу. Але нині на пустирищі розпускають бруньки молоді верби та берізки. Під ногами – трава, у небі чути переспів пташок. Рудий ліс – це одне зі сховищ радіоактивних відходів, які утворилися після аварії:тут закопали під землю численні стовбури дерев, та різні конструкції, найбільше заражені радіацією. Нині це територія з найвищим радіаційним фоном у Європі, окрім, власне, саркофагу на 4-му енергоблоці ЧАЕС, стверджують експерти і працівники зони відчуження. Чотири роки тому автор на околиці Рудого лісу побачив на персональному дозиметрі радіаційний фон понад 3 мілірентгена на годину, тобто в 200-300 разів вище, ніж у Києві. Цієї весни, коли тут побувало Радіо Свобода, фон сягав одного мілірентгена на годину.
Однак після аварії в Рудому лісі, і взагалі в околицях міста Прип’ять оселяється дедалі більше диких тварин. Одну з них Радіо Свобода побачило на вулицях покинутого міста. Молодий лис, побачивши журналістів, підійшов до них на відстань простягнутої руки. Коли вони почали годувати лиса, той з дивовижною спритністю склав хліб та ковбасу стосиком, взяв цього величезного «сендвіча» до пащі й поніс його у зарості.
Чорнобильська зона. Вулицями Прип’яті
Спеціаліст Чорнобильської зони відчуження Юрій Татарчук визнає, що фауна зони стає різноманітнішою. Зокрема, до радіаційно заражених місць повертаються різноманітні хижаки: від лисів і до вовків. Нещодавно фотопастки в Чорнобильській зоні відчуження задокументували появу бурого ведмедя, який в останні десятиріччя рідко заходив на українське Полісся.
Тут є майже всі види тварин характерні для Полісся. Це кабани, козулі, зайці, яких дуже багато. Рідко, але можна побачити рисей. Ми бачили сліди перебування бурого ведмедяЮрій Татарчук
«Тут є майже всі види тварин характерні для Полісся. Це кабани, козулі, зайці, яких дуже багато. Рідко, але можна побачити рисей: в околицях міста Прип’ять вже є кілька їхніх сімейств. Ми бачили сліди перебування бурого ведмедя, але нещодавно вдалося зробити його фото. Що ж до вовків, то їх частіше можна зустріти взимку: їм важче полювати, і вони підходять близько до людини», – розповів Юрій Татарчук.
Він упевнений: Чорнобильську зону треба зберегти у первозданному вигляді, і найкраще це зробити у формі радіологічного заповідника, подібного тому, який є в Білорусі. Однак українське законодавство для створення такої заповідної території ще не готове, підсумовує спеціаліст Чорнобильської зони відчуження.
Вже після цієї розмови, 22 квітня Верховна Рада ухвалила постанову про розвиток Чорнобильської зони. Вона містить, зокрема, норму про необхідність якнайшвидше створити Чорнобильський біосферний заповідник, і рекомендують Кабміну включити фінансування цієї природоохоронної території до програми подолання наслідків Чорнобильської аварії, яку уряд має розробити.
Чи створювати заповідник у Чорнобилі – вирішить Порошенко. Текст указу – готовий
Як саме розбудовуватимуть чорнобильський біосферний заповідник – на запит Радіо Свобода відповіла головний спеціаліст департаменту заповідної справи Міністерства екології та природних ресурсів Анастасія Драпалюк. За її словами, заповідник своїм указом створює президент України, проект цього указу вже готовий.
«До складу біосферного заповідника пропонується включити близько 23 тисяч гектарів земель Чорнобильської зони відчуження … Розроблено (За участі Мінприроди) проект Указу президента України «Про створення Чорнобильського біосферного заповідника»… Чорнобильський біосферний заповідник разом з природним заповідником «Древлянський» (Житомирська область) та Поліським державним радіаційно-екологічним заповідником (Республіка Білорусь) стануть унікальною та однією із найбільших природоохоронних територій Європи», – вважають у Мінприроди.
Як пояснила Анастасія Драпалюк, адміністрація новоствореного заповідника увійде до складу Державного агентства з управління зоною відчуження. Частина територій зони, на яких розташована ЧАЕС та інші промислові споруди, до заповідника не увійдуть.
Ініціативу створення біосферного заповідника довкола Чорнобиля багато років лобіювали екологічні та інші громадські організації. Тому нині чимало екологів виступили з підтримкою ініціативи парламенту щодо заповідного статусу зони відчуження. Серед них – і голова правління Національного екологічного центру України Ярослав Мовчан, який пояснив свою позицію Радіо Свобода.
«Наскільки я розумію, біосферний заповідник матиме зонування, і можна буде встановити трохи різний режим на різних територіях. Десь буде дозволена певна обмежена господарська діяльність, десь можна буде перебувати відвідувачам, десь ні. Штат заповідника наберуть на основі відкритого конкурсу. Ця ідея є дуже симпатичною, і дай Боже, щоб вона втілилася, бо насправді їй вже багато років», – каже Мовчан, посилаючись на численні заяви екологів до влади упродовж останніх двох десятиліть.
З часу аварії на ЧАЕС в багатьох місцях Чорнобильської зони радіаційний фон зменшився до відносно безпечного. Тому і екологи, і фахівці Адміністрації зони відчуження неодноразово пропонували проекти певної господарської діяльності в зоні відчуження, оскільки це дало б змогу окупити її утримання, охорону та ліквідацію наслідків аварії, стверджували автори.
Частина з таких проектів базується на використанні біомаси, яка виростає в зоні відчуження, на відносно чистих її територіях. Ідеться про енергетичні види сорго та верби). Поблизу зони вже діють котельні, які можуть використовувати чорнобильські дрова чи іншу біомасу, якщо вона пройшла радіологічний контроль. Однак досі цей напрямок діяльності в Чорнобильській зоні не отримував розвитку.
Тим часом гуртожитки зони відчуження опалює котельня не на дровах, а на газі. Через дефіцит коштів опалювальний сезон в зоні тривав на два місяці менше, але навіть під час нього в гуртожитках було не дуже тепло, неофіційно заявляють працівники зони відчуження.
Водночас, в умовах, коли зберігається ризик лісових пожеж і винесення з димом радіоактивних речовин з деревини і ґрунту, лісове господарство зони проводить санітарні вирубки хворих дерев та подекуди створює протипожежні просіки.Те, що такі вирубки в зоні дозволяє українське законодавство, і навіть правовий статус майбутнього заповідника, підтверджує і представник Мінприроди Анастасія Драпалюк.
Деревина з Чорнобиля мала йти на ТЕЦ, але йде на продаж?
Деревина використовується переважно на будівельні та ремонтні потреби всередині зони, повідомляють Радіо Свобода в зоні відчуження. Неофіційно від працівників зони ми дізналися, що частину деревини, яка не є радіоактивною, вивозять за межі зони відчуження, і там перепродують. Зрубані та складені стовбури великого діаметру Радіо Свобода бачило у зоні відчуження в районі колишнього села Лелів, а власне вирубку зі слідами вивезення деревини – на північ від відселеного села Дитятки.
Підтвердити цю інформацію в адміністрації Чорнобильської зони Радіо Свобода не змогло: керівника та всіх заступників Агентства Чорнобильської зони цього року звільнили, нових– ще не призначили, відтак отримати коментар від офіційної особи найближчим часом не реально, так пояснили Радіо Свобода в зоні відчуження.
Неофіційно ж працівники зони, які просили не розголошувати їхніх імен, повідомляють: до того,як звільнили попередніх керівників Держагентства з управління зоною відчуження, значна частина лісу, зрубаного під час санітарних чи протипожежних вирубок, використовувалася за межами зони. І після перепродажу в документах на деревину вже не вказували, що вона походить з Чорнобиля, стверджують джерела Радіо Свобода.
Між тим, журналісти в кількох кілометрах від КПП зони відчуження зафіксували лісовози, які рухаються в напрямку Києва. Однак не вдалося встановити, чи зрубана ця деревина в Чорнобильській зоні, чи у лісових масивах біля неї.
Тим часом, голова правління НЕЦУ Ярослав Мовчан наголошує: помірковане лісокористування допустиме, якщо за ним буде здійснюватися державний контроль, і якщо це не призведе до поширення радіації.
Чорнобильська зона нині є найбільш безлюдною та залісненою великою територією Європи. Лісом вкрита більш ніж половина зонги, і його частка зростає: колишні поля і села заростають самосівом. Не стало винятком навіть місто Прип’ять, де молодий ліс пробивається крізь асфальт.Для збереження та розвитку біорізноманіття головне – правильно зонувати майбутній заповідник, з урахуванням природної цінності земель та різних рівнів радіоактивного забруднення, із цим погоджуються і науковці, й громадські активісти-екологи. На їхню думку, десь можуть з’являтися туристи, десь – лише дослідники та працівники зони, десь в обмеженій кількості – можна вирощувати та заготовляти біомасу для енергетичних потреб.
