Київ – Український парламент офіційно озвучив найбільші військові злочини російських збройних сил в Україні, перерахував завдані збитки та висунув вимоги до агресора. Про це йдеться в ухваленій 21 квітня постанові Верховної Ради «Про протидію російській агресії». Експерти вважають таку заяву кроком у правильному напрямку, і закликають владу держави збирати докази названих злочинів. Частина ж депутатів парламенту говорить, що практичні дії уряду щодо зупинення російських військ відстають від заяв.
Верховна Рада ухвалила заяву про відсіч збройній агресії Росії. За це рішення проголосували 259 депутатів. Заява визначає військові злочини Росії в Україні та наслідки її агресії, щоб Україна могла офіційно висувати вимоги і претензії до Російської Федерації, спираючись на норми міжнародного права. Про це заявила, презентуючи в парламенті проект заяви, його співавтор, віце-спікер Оксана Сироїд.
Ця заява є юридичним підґрунтям для пред’явлення Росії претензії щодо військової агресії проти УкраїниОксана Сироїд
«На жаль, війна стала для України буденністю. Але це не звільняє нас від відповідальності шукати шляхів припинення війни. Ця заява є юридичним підґрунтям для пред’явлення Росії консолідованої претензії щодо військової агресії проти України. Український парламент вперше висловлює свою консолідовану позицію з цього питання», – підсумувала віце-спікер.
У заяві Верховної Ради перерахували всі випадки, коли на Донбасі за допомогою російської зброї та вояків збивали вертольоти й літаки, включно з малайзійським пасажирським літаком. У ній озвучили обсяги руйнувань і кількість вимушених переселенців та загиблих у конфлікті дітей. Сама постанова є «продовженням» ухваленої минулого року постанови Верховної Ради, якою Росію визнали країною-агресором, оскільки вона конкретизує шкоду і наслідки від агресії Російської Федерації та містить українські вимоги до агресора, вважають депутати коаліції, які підтримали останню заяву. На їхню думку, таке рішення парламенту дає юридичне підґрунтя для пред’явлення Україною консолідованої претензії Російській Федерації щодо збройної агресії проти України.
Заяв недостатньо, потрібно збирати докази – політолог
Заява парламенту, яка визначає основні військові злочини Росії в Україні та окреслює можливі українські дії у відповідь, є правильним та своєчасним кроком. Таку оцінку висловила Радіо Свобода політолог Олеся Яхно. Водночас вона говорить, що таких заяв недостатньо для того, щоб створити правові підстави для притягнення російської влади до відповідальності та для отримання компенсацій від агресора.
Український уряд має не лише перерахувати російські військові злочини, а й зібрати доказову базу щодо нихОлеся Яхно
«Заява – адекватна та своєчасна. Інша річ, чи переведе Україна подібні заяви у практичну площину. Український уряд має не лише перерахувати російські військові злочини, а й зібрати доказову базу щодо них. Щоб не сталося, як із колишніми українськими посадовцями, проти яких Захід спершу запровадив санкції, а потім почав скасовувати через те, що за рік Україна не зібрала доказів їхньої причетності до злочинів. Вважаю, що Донбас у будь-якому випадку знову стане українським, і влада Росії рано чи пізно визнає свої нинішні дії помилковими. Щоб тоді Україна могла вимагати відшкодування – збирати докази потрібно вже зараз», – наголошує Олеся Яхно.
У цьому контексті вона вважає позитивною тенденцією те, що український Генштаб та частина депутатів днями озвучили назви конкретних російських військових частин, які ідентифіковані на Донбасі. Відтак, на її думку, офіційна позиція Кремля про те, що його військ на Донбасі немає, виглядає дедалі менш переконливо.
Водночас, практичні кроки української влади щодо протидії російським військам – кульгають, визнають представники парламентської фракції «Самопопоміч». Про це після відвідання фронту біля Маріуполя представник фракції Єгор Соболєв заявив на брифінгу у Верховній Раді.
«Якщо люди в тилу сподіваються, що хтось робить великі справи для оборони Маріуполя, то Генштаб і Міноборони роблять ці справи на словах. Серйозної фортифікації для Маріуполя не починали споруджувати. З капітальних добре облаштованих укріплень є тільки одне, на всю лінію зіткнення з росіянами, за умови різноманітних можливих кутів атаки. Найсмішніше, що його зробив своїм коштом місцевий бізнесмен, який втомився чекати, що це зробить держава», – зазначив Соболєв.
Форт за сім днів звели за кресленнями військових інженерів, без жодних контрактів із МіноборониЄгор Соболєв
«Цей форт за сім днів звели за кресленнями військових інженерів, без жодних контрактів із Міноборони. Він перекриває чотири кілометри фронту, але далі обабіч нього оборонних споруд немає», – додав парламентар.
За його словами, у результаті такого підходу до оборони диверсійні групи бойовиків обходять розташовані на віддалі один від одного опорні пункти і можуть атакувати їх із тилу, як, наприклад, це відбувається в Широкиному. Окрім того, Єгор Соболєв вказує на недостатню, за його словами, кількість українських військ на схід від Маріуполя, що мали б за потреби зупинити можливий російський наступ. Соболєв і його колеги по фракції закликають президента і Генштаб негайно вирішити ці проблеми.
Раніше у Міністерстві оборони прозвітували про те, що продовжують зводити оборонні рубежі для захисту від можливого нападу. Ці оборонні споруди, за даними відомства, складатимуться з сотень бліндажів та окопів різного призначення, десятків опорних пунктів і вогневих споруд.
На цю ж тему:
 21.04.2015«Ми голосували за Україну!» – жінка у розпачі через обстріли на Донбасі Село Гранітне знаходиться безпосередньо на лінії фронту. Сепаратисти обстрілюють його та позиції українських військових кожного дня, порушуючи Мінські домовленості. далі  21.04.201565 годин тиші у Широкиному минули. Почалась перестрілка Журналіст став свідком запеклої перестрілки, яка тривала понад шість годин далі  20.04.201565 годин тиші в Широкиному закінчились. Почався бій Війну в селищі Широкиному (поблизу Маріуполя) не вдається зупинити – незважаючи на зусилля місії ОБСЄ. 65 годин тиші перервала запекла перестрілка. (Відео підготовлене в рамках проекту «Настоящее Время»). далі |
