Берлін – Незважаючи на те, що назва України практично не зникає з медіа-простору ФРН, німці надто мало знають її історію. Заповнити цю прогалину взялася Асоціація істориків Німеччини та Асоціація істориків Східної Європи, які разом з українськими колегами мають створити для німецького суспільства не тільки справжній образ України, а й виправити стереотипи, які з’явилися після розвалу Радянського Союзу та завдяки російській пропаганді.
Ініціатори створення Німецько-української історичної комісії – члени найбільшого в Європі об’єднання науковців-гуманітаріїв, які налічують понад три тисячі учених-істориків, викладачів, дослідників. Вона має на меті поглиблювати знання німецького суспільства про Україну,яка й досі часто сприймається крізь призму СРСР, як його колишня республіка.
В Німеччині не існує історичного образу України, натомість бракує знань про неї як про велику європейську державу з власною історичною і культурною традицією.
Через хибну історичну інформацію навіть деякі авторитетні німецькі політики, наприклад, сумніваються, що українська нації існує. Дехто з них вважає, що суверенітет України – умовне поняття. Тож долю країни можна вирішувати і без її участі. Німецько-українська історична комісія має це змінити, поламавши стереотипи.
Німецькі історики наголошують: фундаментом відносин з Україною передовсім має бути усвідомлення, що вона – суверенна держава з правом самостійно ухвалювати рішення щодо своєї зовнішньої політики. А відтак члени обох асоціацій разом з українськими колегами – членами комісії – окреслили спільні проекти. Мова йде, зокрема, про представлення України впродовж трьох періодів європейської трансформації – від 17 століття до часів Майдану. Також реалізовуватимуться конкретні розробки, темою яких буде історія відносин обох країн.
Друга світова війна та історія Голокосту – в центрі уваги
Увага членів німецько-української комісії зосереджуватиметься на питаннях, що наразі на часі: вивченні Другої світової війни та історії Голокосту. Історики планують детальніше дослідити нову добу з її різноманітними суспільними і релігійними традиціями, вивчити український національно-визвольний рух та видання німецького альтернативного підручника історії для школи.
Окремий розділ діяльності комісії – переосмислення історії Другої світової війни та періоду німецької окупації України, що сприятиме зміцненню української національної пам’яті про цей період. Це надзвичайно актуально нині, в умовах конфлікту на сході України, а також у пропагандистській війні Росії, про що свідчить навіть саме вживання поняття фашизму.
Напередодні 70-ї річниці закінчення Другої світової війни, історики Німеччини та України намагатимуться з’ясувати, чи є у німецькій пам’яті про перемогу над нацизмом місце для України?
Тим часом голова комітету з міжнародних справ Держдуми Російської Федерації Олексій Пушков не чекає об'єктивності від німецько-української комісії. В інтерв’ю російським ЗМІ він заявив: «Я абсолютно виключаю, що робота цієї комісії може бути об'єктивна з двох причин. По-перше, українська історична наука сьогодні – це не наука, а наукоподібна форма пропаганди, пронизана міфологією. Вона базується на перекрученні очевидних фактів, на героїзації ОУН-УПА і Бандери, на запереченні нацистського характеру українських націоналістичних рухів».
Не важко зрозуміти таку нетерпимість російського політика, кажуть історики. Адже досі перемога над нацизмом у Другій світовій війні поєднувалася лише з російською ідентичністю, тому й частина німецького суспільства надто мало усвідомлює, який внесок України в перемогу над нацизмом. А також Білорусі, яка теж зазнала великих втрат.
Хоч усі ці країни постраждали від німецької окупації, але у ФРН сприймається лише російська частина історії Другої світової війни і почуття провини німців за війну спрямоване передусім до Росії. Німецько-українській комісії належить дослідити ці сторінки історії, які з різних причин і в різні часи інтерпретувалися по-різному.
