Україна сьогодні воює на два фронти. Один – наочний і всім зрозумілий: безпосередня агресія Росії із залученням місцевого люмпену. Другий – менш очевидний – внутрішній. Йдеться про намагання змінити країну і суспільство, якому противляться частина політичної та бізнес-еліт. Дописувач «Українського тижня» називає це прихованою громадянською війною. Можливо варто запровадити жорсткіше управління державою для успішного впровадження реформ? І чи є авторитарна фаза абсолютно необхідною для нейтралізації саботажу, а відтак для ефективних перетворень? Відповідь уже відома з досвіду: авторитаризм полегшує завдання організаційно, але позбавляє реформатора зворотнього зв’язку й таким чином прирікає на помилки, яких можна було б уникнути за умови, що весь процес зазнавав би конструктивної критики суспільства. На жаль, зауважує видання, публічне висвітлення перебігу реформ в Україні є епізодичним, кричуще недостатнім і, головне, несистемним. Можливо варто запровадити бодай регулярні брифінги в адміністрації президента й Кабміні за зразком США. А можна було б і самому главі держави або прем’єру виступати частіше. На цьому наголошується в статті «Непомітний фронт».
Парламентська коаліція взялася активно з’ясовувати стосунки через корупційний скандал, в епіцентрі якого опинився прем’єр Яценюк. Те, що «партія президента» та «партія прем’єра» займаються взаємопоборюванням, стає все помітніше. Відтак, як пише газета «Україна молода», напрошується висновок: ті, хто прогнозує позачергові парламентські вибори вже на зиму 2015-2016 років, не так уже й перебільшують небезпеку. Гіпотетична відставка Яценюка і розпад коаліції (плюс довге непризначення наступного глави уряду) створять підстави для розпуску парламенту. А далі слово вже за президентом.
Утім, як пише тижневик «Фокус», після того, як Україна отримала перший транш допомоги від МВФ, Москва прагне представити Київ негідним подальшої співпраці. Відставка прем'єра насамперед вигідна «Опозиційному блоку» і Кремлю. Адже «відсторонення Яценюка дає можливість Путіну урочисто сказати: ну бачите, вони там всі злодії, а ви їм гроші даєте», – зазначає експерт видання. На думку інших експертів, переформатування уряду прагнуть і українські олігархи, незадоволені переділом держвласності. Можуть скористатися ситуацією і популістські партії, що почали підготовку до місцевих виборів, призначених на жовтень. Позаяк вирішити нинішні економічні проблеми вони не в змозі, тому будуватимуть собі піар на тому, що вони «завалили» корупційний уряд. Заголовок публікації – «Зона турбулентності, або Кому може бути вигідна відставка уряду?».
На цю ж тему:
 07.04.2015Путін через агентуру в Україні реалізовує «план Б»? Окрім агентури Кремля, є армія «корисних ідіотів», які легко купляються на «ідеї» цієї агентури далі  08.04.2015Хто і для чого розхитує коаліцію? Антон Геращенко назвав Тимошенко і партію «Свобода» агентами Росії, які ведуть «нахабну цинічну кампанію під замовлення Путіна» далі |
