Київ – У Національному художньому музеї у Києві відкрили виставку «Герої. Спроба інвентаризації», присвячену особам, навколо яких у різні періоди української історії існував культ. Серед них – Ленін, Шевченко, Богдан Хмельницький та ліквідатор аварії на ЧАЕС. В експозиції представлено близько 180 різних творів, переважно соцреалістичного напряму, а її куратором став берлінський мистецтвознавець Міхаель Фер. Організатори кажуть: «Герої» – це намагання зрозуміти, кого і як ми зводимо на п’єдестал.
Експозицію виставки «Герої. Спроба інвентаризації» відкриває скульптура Леніна, яку понад 20 років до того ховали за стіною. Ще більше Ленінів – вічно молодих, в незмінному костюмі-тройці – у наступному залі. Тут же, поряд – герої праці. Окремий зал відведено для солдатів радянської армії. Наступну частину виставки присвячено козакам – зокрема, Богдану Хмельницькому та Козаку Мамаю. Зал про Тараса Шевченка описує життєвий шлях Кобзаря, як житіє мученика: від приниження до визнання.
Завершує експозицію портрет ліквідатора аварії на ЧАЕС та картина сучасного художника Олександра Гнилицького під назвою «Папа, шлем давит» – як символ відмови від статусу героя. Останнє приміщення першого поверху музею залишили порожнім – тут, за задумом, кураторів, має відбуватись дискусія про те, хто є українським героєм сьогодні.
На тлі появи Небесної сотні та героїв АТО ця тема набула актуальності, розповідає кураторка НХМУ Оксана Баршинова. Український культурний міф заснований на двох героях: це збірний образ козака та Шевченко. Але є й інші, тимчасові герої, які постали завдяки ідеології. Для Міхаеля Фера ця виставка була певним викликом, каже Оксана Баршинова, незважаючи на те, що Німеччина також знає досвід тоталітаризму. Однак у цій країні усе, пов’язане з ним, витіснене з культурного простору, зазначає вона.
Завдання цієї виставки – декомунізація громадської думки. Тому що існує безліч непроговорених тем, пов’язаних із радянськими часами, що продовжують на нас впливатиОксана Баршинова
«У нас інша ситуація. Завдання цієї виставки – це, серед іншого, декомунізація громадської думки. Тому що існує безліч непроговорених тем, пов’язаних із радянськими часами, мистецтвом того періоду, що продовжують на нас впливати», – вважає кураторка.
Уся експозиція складається з фондів самого музею. Міхаель Фер пояснює: хотів таким чином оживити музейну колекцію. Українські герої відрізняються від німецьких, вважає він. «У Німеччині герої – це передусім громадські альтруїсти. Немає суспільства без таких людей. Але зовсім інша справа – кого суспільство робить своїм героєм», – каже куратор.
Мусимо не боятися дивитись в очі минулому – Скирда
Виставка «Герої. Спроба інвентаризації» ставить питання про те, як ми будемо творити нових героїв: насаджувати їх чи визначати усвідомлено, вважає заступниця директора НХМУ Марина Скирда. Каже, що не бачить нічого страшного у тому, щоб поєднати в одній експозиції Пророка і Вождя світового пролетаріату.
Зараз в Україні «ленінопад». Як громадянка я цілком згодна, що їх потрібно прибирати з вулиць. Але чи маємо ми викидати їх з музейних колекцій?Марина Скирда
«Якби ви потрапили до музею 25 років тому, ви нічого б не побачили, окрім Леніна і соцреалізму. Ікони і козаків не можна було показувати у великій кількості. А Шевченка – лише через призму ідеології. Зараз в Україні «ленінопад». Як громадянка я цілком згодна, що їх потрібно прибирати з вулиць. Але чи маємо ми викидати їх з музейних колекцій? Чи не будемо ми тоді схожі на комісарів, що у 37-му році прийшли чистити цю колекцію і пересаджали усіх співробітників? Нам треба не боятися подивитися в очі своєму минулому», – переконана Марина Скирда.
Це не останній проект НХМУ, присвячений радянському минулому. У січні планують відкрити проект-реставрацію «Спецфонд 1937-1939», яка представить роботи «ворогів народу», що підлягали знищенню, але збереглися завдяки музейникам. Ці твори також презентували ідеальну радянську людину, але були занадто авангардистськими для тодішньої влади.
Виставка «Герої. Спроба інвентаризації» триватиме в НХМУ до 29 березня 2015 року.
