Олена Зашко
Київ – 18 грудня – Міжнародний день мігранта. Внаслідок бойових дій на Донбасі та анексії Росією Криму кількість внутрішніх мігрантів в Україні перевищила, за даними ООН, півмільйона осіб. Одна із головних проблем для цих людей – пошук роботи. Знайти її заважають вимоги працедавців і дискримінація так званих «донецьких». Водночас більшість вакансій є робітничими і передбачають зарплату до трьох тисяч гривень на місяць.
За даними на грудень цього року, до Державної служби зайнятості звернулося близько тридцяти тисяч переселенців із Криму та Донбасу. Серед них працевлаштувалися тільки п’ять тисяч осіб. Такі цифри експерти пояснюють намаганням людей отримати від держави не роботу, а соціальну допомогу. Крім того, за інформацією Міністерства соціальної політики, 70% переселенців сподіваються найближчим часом повернутися додому.
Найчастіше до служби зайнятості звертаються молоді люди, здебільшого жінки. Про це повідомила Радіо Свобода представниця Мінсоцполітики України Інна Бондіні.
Спостерігається професійний кваліфікаційний дисбаланс, з яким ми намагаємося боротися тим, що пропонуємо людям або змінити професію, або брати участь у тимчасових роботахІнна Бондіні
«Наші статистичні дані показують, що пересічний профіль переселенця – це молода особа, віком до 35 років, це переважно жінка, переважно особа, яка має вищу освіту, повну або неповну вищу освіту і особа, яка претендує на посади управлінської середньої ланки. Ми можемо зробити висновок, що люди, які звертаються до нас у пошуках роботи, є досить проблемними, зважаючи на ті вакансії, які є, і зважаючи на потребу. Тут спостерігається професійний кваліфікаційний дисбаланс, з яким ми намагаємося боротися тим, що пропонуємо людям або змінити професію, або брати участь у тимчасових роботах або громадських роботах», – зауважила представниця Мінсоцполітики.
За словами Інни Бондіні, Державна служба зайнятості пропонує переселенцям роботу на постійній основі. Фонд Мінсоцполітики готовий оплачувати професійне навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації. У міністерстві заявляють також про готовність видавати переселенцям ваучери на професійну освіту. У такому випадку людина може працювати і за кошти фонду навчатися в обраному нею навчальному закладі. Проте перелік професій не може виходити за рамки затвердженого урядом списку.
«Нам треба перенавчатися, нас треба чомусь вчити»
В Україні стартувала соціальна програма з працевлаштування внутрішньо-переміщених осіб «Донбас.ua». Експрес-навчання та рекомендації дають змогу отримати роботу або розпочати власну справу. Переселенка з Донбасу Євгенія Скибська – одна з тих, хто вже скористався послугами ресурсу.
У нас були вузькі профілі діяльності. Після того, як ми переїхали до інших регіонів України, ми виявилися соціально непристосованими. Нам треба перенавчатисяЄвгенія Скибська
«Ми всі стикнулися з однією великою проблемою – специфіка регіону в тому, що ми довгий час перебували на одному і тому ж робочому місці. У нас були вузькі профілі діяльності. Після того, як ми переїхали до інших регіонів України, ми виявилися соціально непристосованими. Нам треба перенавчатися, нас треба чомусь вчити. Особисто я не мала того інструменту навиків, необхідних для пошуку роботи, який мали кияни. Я вважаю, що такий проект може виявитися надзвичайно корисним для нас і його реалізація допоможе пристосуватися багатьом внутрішньо-переміщеним особам», – сподівається Євгенія Скибська.
Сьогодні рівень зарплат, які пропонують переселенцям у службі зайнятості, коливається від півтори до трьох тисяч гривень на місяць. Залежить це від галузі та від регіону, в якому вдається знайти вакансію. Державна служба зайнятості пропонує загалом 800 тисяч вакансій для безробітних. Більшість із них – робітничі.
Але працювати беруть далеко не всіх переселенців. Люди скаржаться на відмову роботодавців співпрацювати з тими, хто виїхав зі Сходу. Координатор волонтерської організації «Центр зайнятості вільних людей» Ірина Коваль зазначає, що проблема дискримінації вихідців із зони АТО характерна для всіх регіонів України.
Роботодавці бояться інвестувати в людей, які можуть повернутися назад. Дуже багато різних суб’єктивних речей, стереотипів, що це сепаратисти, що вони – інакшіІрина Коваль
«Є така проблема щодо дискримінації переселенців подібно до того, як їм відмовляють в оренді житла, так само є роботодавці, які не беруть на роботу. Ми теж з таким стикаємося. На ринку ми часто чуємо, що приходить людина і каже, що не беруть на роботу, тому що переселенець. Тут є і об’єктивні і суб’єктивні причини. До об’єктивних можна віднести тимчасовість. Роботодавці бояться інвестувати в людей, які можуть повернутися назад. Дуже багато різних суб’єктивних речей, стереотипів, що це сепаратисти, що вони – інакші. Є дуже багато дискримінації», – сказала волонтер.
За даними Державної служби зайнятості, найбільше звернень по вакансії надходить від людей, які перемістилися до прилеглих із зоною АТО регіонів. Серед них Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська, Харківська області. А найбільше переселенців перебуває у населених пунктах Донецької та Луганської областей, підконтрольних українській армії.
