Чи реально прожити на мінімальну зарплату в 1218 гривень у Києві? Вирішив перевірити на собі гість програми «Молодь плюс», головний редактор інтернет-журналу про майбутнє Platfor.ma Юрій Марченко. Він каже: його медіа пише про те, якою має бути Україна і якою вона рано чи пізно стане. І сьогодні – останній день його експерименту життя на мінімалку.
Я витратив 1077 гривень. Лишилося обрати, на що витрати те, що лишилося. Теоретично можу заплатити за світло. Або можу піти «шиканути», але навряд.
За цей місяць я втратив 7 кілограмів ваги. Добре, якщо цим експериментом я підказав комусь, що економити можливо. Я й сам змінився – і я не про 7 кілограмів.
Кажуть, що хтось намагався вже провести такий експеримент, але здавалися десь на 21-25-й день. До кінця ніхто не дійшов.
Якщо ти вирішуєш долі мільйонів, то нелогічно, що ти маєш харчуватися найдешевшим рисом
Прожити в Києві на 5000 гривень можна. Я прожив практично на 1000, хоча не заплатив за комунальні послуги. Але Мустафу Найєма я підтримую (йдеться про заяву щодо необхідності підвищення зарплати депутата з 5000 гривень − ред.). Депутатська зарплата має бути більша. Якщо ти вирішуєш долі мільйонів, то нелогічно, що ти маєш харчуватися найдешевшим рисом.
Кінотеатр «Жовтень» – це великий символ, і те, як люди зібралися на його підтримку, скільки тисяч підписів зібрано – не дасть нікому побудувати на цьому місці торговельний центр.
Сайт «Платформа» − це незалежне медіа, у нас нема інвестора, ми намагаємося заробляти на собі самі, поки мабуть не дуже успішно. Але ми будемо продовжувати боротися.
Ми пишемо про те, якою має бути Україна і якою вона рано чи пізно стане − нормальною, європейською, розвинутою державою. Ми хочемо наміряти нову країну, винайти Україну заново, наш девіз "Reinvent Ukraine".
Не соромляться робити щось, боротися з системою і таким чином будувати нормальну європейську країну.
Наша аудиторія − це ті люди, яких пробудив Майдан. Ті, хто допомагає армії або йде добровольцями, хто сам влаштовує суботники чи барахолки, відкриває кав'ярні. Не соромляться робити щось, боротися з системою і таким чином будувати нормальну європейську країну.
На експерименті з мінімалкою я не зупинюся. Планую перевірити наскільки Київ – зручний як місто з точки зору урбаністики. Хоча відповідь у мене вже є – незручний.
За цей рік люди змінилися. З'явилися молоді, гарячі, допитливі голови, які готові щось робити. І я свято вірю, що цього вже не скасувати, і ця меншість, яка з'явилася, буде рухати більш пасивну більшість. Не знаю, чи був у якійсь країні світу такий зріст самосвідомості, волонтерських рухів. Хто міг рік тому припустити, що українці будуть самі утримувати свою армію?
Скоро можуть перестати кидати в смітники, кидатимуть вже в більш страшні місця
Склад нової Ради вносить певний оптимізм, думаю все буде добре, особливо враховуючи те, що кожен депутат зараз розуміє: скоро можуть перестати кидати в смітники, кидатимуть вже в більш страшні місця.
