Брюссель – Україна, Молдова й Грузія – держави, які рішуче налаштовані на євроатлантичну інтеграцію та припинення політики збереження сфер впливу, сповідуваної Кремлем. Агресія щодо Грузії 6 років тому й щодо України сьогодні – це докази того, що Москва не зупиниться ні перед чим, констатують експерти.
Протистояти євроатлантичним прагненням своїх сусідів стало однією із головних складових політики сучасної Росії. Коли у 2008 році відбулася російсько-грузинська війна, багато людей вважали, що це був одноразовий епізод і аж ніяк не ознака нової тенденції в російській зовнішній політиці.
Тепер, коли йде військова агресія росіян в Україні через її рішення підписати Угоду про асоціацію з ЄС, світ побачив безпосередній зв’язок двох подій та далекосяжні наслідки євроатлантичного вибору сусідів Росії. Що ж надалі чекає ці країни на шляху до ЄС і НАТО?
У своєму останньому дослідженні аналітик з Європейського політичного центру Аманда Пол пише, що Молдова постала перед «гарячою осінню». Тимчасове застосування положень угоди про асоціацію та її зближення з ЄС супроводжуються значним зростанням російського тиску в регіоні, зокрема, у Гагаузії та Придністров’ї, каже вона.
Грузинсько-російська війна була попередженням
На прикладі Грузії нині ми бачимо, що війна 2008-го була тільки попередженням, після якого, на жаль, Захід наївно перезавантажував стратегічні відносини із Росією, каже грузинський міністр із євроатлантичної інтеграції Алекс Петріашвілі.
Москва вже провокує та грає м’язами щодо балтійських держав. Не треба недооцінювати ні її намірів, ні так званого «покликання йти на допомогу російськомовному населенню»Алекс Петріашвілі
«Нині слід бути дієвими, зупиняючи Росію, бо інакше вона на Україні не зупиниться, – каже представник Грузії. – Москва вже провокує та грає м’язами щодо балтійських держав. Не треба недооцінювати ні її намірів, ні так званого «покликання йти на допомогу російськомовному населенню». Просування в бік ЄС і НАТО – це найкращий спосіб мати передбачуваних сусідів».
Латвія, яка з нового року розпочне головування у Раді ЄС, має намір звернути першочергову увагу на країни Східного партнерства. Тому, як каже Юріс Поікенс, дипломат, що у МЗС Латвії відповідає за Східне партнерство, головним викликом для цих країн, «як засвідчив гіркий приклад Криму та східної України, має стати зміцнення їхньої державності та національної єдності».
Директор «Центру ЄС-Росія» Фразер Камерон не оминає нагоди нагадати позицію російського МЗС:
«В Україні сталося незаконне захоплення влади, жодної окупації російськими військами територій України немає, на сході держави існує загроза російськомовному населенню, Крим «сам захотів назад до Росії», а сфери впливу має не лише Російська Федерація, а й США й інші великі держави світу», – жартома цитує він заяви російського МЗС. Втім, на його власну думку, вихід із ситуації складний, але не неможливий.
«Гібридна війна Росії триватиме» – Камерон
Якщо ми не йдемо на військову відповідь, то слід забезпечити добре продуманий крок санкцій, які повинні діяти і вони вже дають результатиФразер Камерон
«Реальність така: якщо ми не йдемо на військову відповідь, то слід забезпечити добре продуманий крок санкцій, які повинні діяти і вони вже дають результати, – пояснює Камерон. – Відповідь ЄС має бути прагматичною, захищати наші інтереси і доносити до Росії сигнал: те, що ви робите – глибоко тривожить, є неприйнятним і за це доведеться поплатитися».
Водночас Україна, Грузія чи Молдова мають відчувати якнайбільшу підтримку з боку європейців, бути непохитними, наполегливими та послідовними на своєму європейському шляху, вважає Камерон. Він додає, що варто бути готовими й до того, що Росія продовжуватиме свою стратегію гібридної війни, застосовуючи і відчайдушну медіапропаганду, й економічно-торговельні важелі, і дипломатичний тиск і, можливо й військові потужності – все, що може створити бар’єри на шляху Грузії, Молдови чи України в бік ЄС і НАТО.
