В Україні розпочалася чергова військово-психологічна спецоперація Кремля з нагнітання панічних настроїв у суспільстві, переконує «Український тиждень». Власне, постійна інформаційна атака на психіку українців триває ще з березня. Саме для цього вздовж кордонів України перманентно курсують танки та гвинтокрили під час безкінечних навчань російської армії, кремлівський агітпроп постійно здійснює «вкиди» про те, що «завтра Росія вже точно введе війська». Москва чудово розуміє важливість психологічної війни й постійно займається підтриманням градуса істерії та тривожності в українському суспільстві на максимальному рівні. Видання пише, що досвід інформаційних провокацій в кадебешників, що нині при владі у Кремлі, є більш ніж достатнім – саме на штучній хвилі тривожності, яку вони самі й створили восени 1999-го, Путін прийшов до влади та розпочав Другу чеченську війну. Тепер наполегливо, з «ювелірною точністю бегемота», як казав Солженіцин, Москва намагається залякати українців. На жаль, як зауважує тижневик, багато українських ЗМІ їй в цьому допомагають. Конкретніше йдеться в статті «Атака панікою».
Через неповороткість держави у сфері забезпечення армії страждають солдати в зоні АТО. Адже, як пояснює тижневик «Кореспондент», всі держзакупівлі медикаментів, бронежилетів, форми, продуктів харчування відбуваються на конкурсній основі, кожна з яких триває близько двох тижнів. На виконання однієї торгової угоди йде ще 25-30 днів. Саме за такий період весь куплений товар надходить до військових. Наслідки паперової тяганини трагічні: за час проведення АТО через відсутність касок майже 200 військовослужбовців отримали поранення в голову. Ситуацію рятують волонтери, які закуповують майже все – від форми до військових топографічних карт. Про те, як скоро держава зможе оперативно забезпечувати спорядженням військових, йдеться в статті «Загальний збір».
Найбільш забутий сегмент газового ринку України – це власний видобуток газу. Про нього згадують за залишковим принципом або коли придумають схему, що там іще можна вкрасти, наголошує «Дзеркало тижня». По суті, як переконує видання, останні 20 років нічого не змінюється: старі родовища вичерпуються, великих, готових до промислової експлуатації, немає і не очікується. Нерозроблені дрібні поклади віддають «своїм» фірмам. А наявні газопромисли експлуатують на знос. Хоча саме вони постачають країну вражаюче дешевим газом. Така дешевизна пояснюється тим, що капіталовкладення в родовища зроблені давно, нових практично немає (не вистачає навіть на підтримку існуючих родовищ). Тобто експлуатовані родовища потихеньку добивають. Зате така ціна купівлі вітчизняного газу дає можливість знижувати ціну для населення і комунальних служб, які, за ідеєю, забезпечуються сумішшю дешевого українського газу і частково імпортного, що нині коштує вже в 12 разів дорожче. Війна все ж таки не навічно, а газ потрібен завжди. Те, що дешевий газ за кордоном уже закінчився, і за нього треба тепер дорого платити, чиновники в Києві вже усвідомили. Їм залишилося зрозуміти, що й український газ дістається не «майже задарма», і його видобуток треба стимулювати. І не лише словами, наголошує видання.
