Базований у США незалежний Оукленд інститут, який займається земельними ресурсами планети, оприлюднив доповідь, в якій каже, що зближення України з ЄС та США відкриває український сектор для великих міжнародних компаній, що може становити проблеми для соціальної ситуації на селі. Українські експерти водночас стверджують, що саме завдяки великим і ефективним агро-холдингам за участі в тому числі й іноземного капіталу, Україна вийшла на друге місце в світі за обсягом експорту зернових.
Незалежні американські експерти в своїй доповіді стверджують, що для Заходу геополітичні ставки в Україні були високими саме через її репутацію «житниці Європи». За даними інституту, в Україні останніми роками значна частина угідь потрапила під контроль іноземних компаній.
Хоча на першому та другому місті стоять Кіпр та Люксембург – це, вочевидь, українські гроші повернуті з офшорів. Але інші країни активно залучені до агросектору України. Проте як каже президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, продаж землі до 1 січня 2016 року в Україні заборонено.
«Сьогодні немає жодного юридичного факту, який би свідчив, що якась іноземна компанія купила українську землю сільськогосподарського призначення. Але якщо озирнутися на 5-10 років тому, то можна сказати, що в України присутні іноземні компанії, які володіють досить великими площами сільськогосподарських земель на умовах оренди», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода Козаченко, який колись був міністром сільського господарства України.
«Жодна іноземна або українська (компанія – ред.), або я, як громадянин України, не можу піти й купити в інших людей землю, бо законом заборонено до 1 січня 2016 року», – каже він.
Однак виконавчий директор Оукленд інституту Анурада Міттал, каже, що питання не в тому, чи скупили великі компанії землю в Україні, а навіть в оренді, яка довготермінова. Середній термін оренди – 49 років.
«Питання не в тому, чи землю купили чи ні. Питання в тому який термін оренди і які її умови. Що на тій землі вирощується і якими є вигоди для економіки України і місцевого населення. Якщо подивитися під певним кутом, то ці орендатори є напіввласниками», – каже Міттал.
Проте на думку Козаченка, мораторій на продаж землі іноземцям та юридичним особам в Україні може бути збільшений – навіть на десять років. Цим шляхом пішли деякі посткомуністичні сусіди України, які нині є членами ЄС.
Фермерам буде нелегко
Негативом, на думку як, американських, так і українських експертів, є те, що створення величезних агрохолдингів не спряє розвитку малого приватного фермерства. Фермери просто не витримують конкуренції, а в Україні ще й не мають достатньої підтримки з боку держави.
До того ж фермери в ЄС отримують допомогу з аграрних фондів Євросоюза, а суми, які щороку отримують фермери в ЄС у понад 40 разів перевищують допомогу, яку мають фермери України.
До того ж на селі в України живе 12 мільйонів людей і саме дрібні господарства і немеханізоване залучення більшої кількості робочих рук могли б вирішили проблему зайнятості. Ефективність великих агрохолдингів майже в чотири рази перевищує приватних фермерів за кількістю залучених працівників.
Зернова супердержава
Однак, на думку Леоніда Козаченка, саме великі агро-холдинги вивели Україну в топ-експортери зерна.
«Якщо говорити з точки зору потенціалу і конкурентоспроможності держави, то великі агрохолдинги – це позитив. Саме це дало можливість вийти на другу сходинку у світі по обсягах експорту зерна. І цей потенціал досягається саме за рахунок великих агрохолдингів», – каже Козаченко.
Минулого року Україна зібрала найбільший за всі часи врожай – більше 62-х мільйонів тон і стала другою, після США, країною-експортером зернових у світі. На третьому місці – Канада.
