Правозахисна організація «Міжнародна амністія» зібрала свідчення про побиття та тортури активістів, протестувальників та журналістів у Східній Україні протягом останніх трьох місяців. Немає наразі точних даних про викрадення людей чи взяття заручників, але за даними Міністерства внутрішніх справ України, сталося приблизно 500 викрадень людей з квітня по червень 2014 року. Моніторингова місія ООН з прав людини, яка працює в Україні, каже, що зафіксувала 222 випадки викрадень за останні три місяці.
Як кажуть міжнародні правозахисники, немає повної та достовірної інформації щодо кількості викрадень людей і дані МВС України та Моніторингової місії ООН розходяться на кілька сотень.
«На тлі викрадень сотень людей протягом останніх трьох місяців, наспів час поглянути, що сталося і зупинити цю огидну практику. Більша частина викрадень здійснена озброєними сепаратистами, жертви яких часто піддаються жахливим побиттям та тортурам. Також є свідчення щодо меншої кількості зловживань з боку контрольованих Києвом сил», – каже Денис Кривошеєв, заступник директора «Міжнародної амністії» по Європі та Середній Азії.
Як говориться в доповіді, викрадення сталися в Донецькій та Луганській областях. Жертвами були не лише співробітники міліції, військові та представники місцевої влади, але й також і журналісти, політики, громадські активісти, члени виборчих комісій та підприємці.
«Нині, коли контрольовані Києвом сили поновлюють контроль над Слов’янськом, Краматорськом та іншими містами Східної України, заручників випускають майже щоденно, і нині якраз час ретельно задокументувати всі ці випадки, притягнути винних до відповідальності, а жертвам виділити компенсації», – каже Кривошеєв.
Мішень – проукраїнські активісти
Ганна, проукраїнська активістка, сказала «Міжнародній амністії», що її викрали в Донецьку 27 травня. Її тримали шість днів перед тим як обміняти на інших полонених.
Він вдарив мене в обличчя кулаком, намагався побити всю мене. Він вийшов і повернувся з ножем
Вона описала представникам «Міжнародної амністії», як проводили її допити: «Моє обличчя розбили, він вдарив мене в обличчя кулаком, він намагався побити всю мене, я прикривала себе руками. Я тулилася в куточку, згорнулася клубочком довкола моїх колін. Його злило, що я захищала себе. Він вийшов і повернувся з ножем».
Ганна показала правозахисникам шрами на її шиї, руках, ногах, де були сліди порізів. Вона має ножове поранення на коліні, а її правий вказівний палець все ще в гіпсі. Вона також каже, що проросійський активіст, який вів допит, змушував її писати на стіні сепаратистські гасла її власною кров’ю.
Тримали заради викупу
В той час як переважна більшість викрадень, як виглядає, мали «політичний» мотив, існують чіткі свідчення, що викрадення та тортури здійснювались озброєними угрупованнями для залякувань та контролю над місцевим населенням. Також деяких людей викрадали заради викупу.
19-річний проукраїнський активіст Сашко втік до Києва після того, як був викрадений озброєними сепаратистами в Луганську. Він каже, що його били цілу добу.
Вони були мене кулаками, стільцем, усім, що було під рукою. Вони гасили цигарки на моїй нозі і застосували проти мене електричний струм
«Вони були мене кулаками, стільцем, усім, що було під рукою. Вони гасили цигарки на моїй нозі і застосували проти мене електричний струм. Це тривало так довго, що я вже нічого не відчував, а просто відключився», – пригадує Сашко.
Його зрештою відпустили після того, як його батько заплатив викрадачам 60 тисяч доларів викупу.
Зловживання з боку українських сил
В той час як левова частка звинувачень щодо викрадень та випадків тортур лунає на адресу проросійських сепаратистів, проти українських сил – зокрема груп самооборони – також є певна кількість свідчень щодо неналежного поводження з захопленими в полон.
Представники «Міжнародної амністії» побували в Маріуполі, який двічі переходив з рук в руки за останні два місяці. 13 червня українські сили перебрали контроль над містом від озброєних угруповань так званої «ДНР», яку в Україні визнано терористичною організацією.
Один представник місцевої влади, який побажав, щоб його не називали, сказав правозахисникам, що чув стогін від болю одного сепаратиста, від якого українські бійці хотіли отримати інформацію про позиції проросійських сил.
«У Маріуполі під час нашого візиту не було видно ані міліції, ані військових. Був повний безпековий та владний вакуум і серед людей існували побоювання помсти, викрадень, тортур», – каже Кривошеєв.
«Міжнародна амністія» закликає уряд України створити єдиний та постійно оновлюваний реєстр випадків викрадень і ретельно розслідувати кожен випадок зловживання силою, неналежного ставлення до людей та тортур.
