Європарламентар Моніка Маковей закликала до посилення санкцій Євросоюзу проти Росії через підтримку Москвою проросійських сепаратистів на сході України, а також закликала ЄС рішуче позбавлятися енергетичної залежності від Москви. Моніка Маковей, яка обіймала посаду міністра юстиції в уряді Румунії перед вступом країни в ЄС у 2007 році, каже, що період виконання вимог для приєднання до ЄС та НАТО є найкращим для викорінення корупції в посткомуністичних країнах.
Моніка Маковей у попередньому складі Європарламенту брала найактивнішу участь у дебатах з українських питань – зокрема в ухваленні резолюцій після анексії Криму та дестабілізації Східної України, які обумовлювали потребу санкцій проти Росії.
Це тоді створило підставу для лідерів ЄС і Єврокомісії запровадити, – а потім і посилити – другу фазу санкцій ЄС, яка передбачає замороження активів та заборону на в’їзд причетним до анексії Криму та дестабілізації українського Сходу. Маковей була обрана і до нового Європарламенту і входить до найбільшої групи – Європейської народної партії.
У питанні санкцій, однак, Маковей розчарована, вважаючи що ЄС діяв повільно. «Росіяни з нас сміються – адже санкції недостатні», – каже вона.
«Я сподіваюся і вірю, що ЄС буде більш твердим, тому що урок засвоєний. ЄС не був твердим на початку кризи, але з допомогою Сполучених Штатів, які були більш рішучими на початку, ми можемо сказати, що разом ми нині займаємо твердішу позицію», – додає Маковей.
Енергетичний шантаж Москви
Європа, на думку, Маковей, розділена – часом Польща, країни Балтії чи Румунія розуміють російську небезпеку для України – і для себе! – краще, аніж «старі» члени ЄС. Окрім того, вона вважає, що Росії вдалося створити потужне лобі у Європі, особливо «плідно» попрацювавши в середовищі європейських лівих і крайньоправих.
Але найголовнішою проблемою Європи є російські енергоносії, зазначила в інтерв’ю Радіо Свобода румунський європарламентар.
«Ми не хочемо дозволити Російській Федерації, так би мовити, виграти цю війну, – каже Маковей. – І також ми хочемо покласти край газовій залежності. Не можна нас постійно шантажувати!»
Небезпека нинішнього моменту, на думку Маковей, полягає в тому, що після України може бути Молдова, а в тих же Балтійських країнах є значні російськомовні меншини, які Москва раптом захоче «захищати», як це було у випадку Криму.
Вона закликала ЄС значно посилити фінансову допомогу країнам «Східного партнерства», вважаючи, що і Вашингтон у плані економічної допомоги міг би бути активнішим.
Коли найкраще боротися з корупцією
Моніка Маковей досить довго працювала – в тому числі і у складі британської дипломатичної місії у Скоп’є – на Балканах, допомагаючи на законодавчому рівні боротися з корупцією.
«Без корупції перехід від комунізму до демократії і капіталізму не обходиться. Корумповані поліція, суди, багато «мутного» під час приватизації та тендерів. Головне – це підзвітність! Але тут є парадокс: членство в ЄС може «розслабляти» у порівнянні з періодом, коли країна працює над виконанням критеріїв для членства», – каже Маковей.
«Процес дороги до НАТО та ЄС, коли політики перебувають під тиском – це їх дисциплінує. Тому цей тиск на країни-кандидати в ЄС та НАТО з боку Брюсселя чи Вашингтона є дуже корисним», – додає вона.
Проблемою пострадянських країн на держав Балкан, на думку Маковей, є й те, що часом закони ухвалюються правильні, але вони не виконуються.
Моніка Маковей у попередньому складі Європарламенту брала найактивнішу участь у дебатах з українських питань – зокрема в ухваленні резолюцій після анексії Криму та дестабілізації Східної України, які обумовлювали потребу санкцій проти Росії.
Це тоді створило підставу для лідерів ЄС і Єврокомісії запровадити, – а потім і посилити – другу фазу санкцій ЄС, яка передбачає замороження активів та заборону на в’їзд причетним до анексії Криму та дестабілізації українського Сходу. Маковей була обрана і до нового Європарламенту і входить до найбільшої групи – Європейської народної партії.
У питанні санкцій, однак, Маковей розчарована, вважаючи що ЄС діяв повільно. «Росіяни з нас сміються – адже санкції недостатні», – каже вона.
«Я сподіваюся і вірю, що ЄС буде більш твердим, тому що урок засвоєний. ЄС не був твердим на початку кризи, але з допомогою Сполучених Штатів, які були більш рішучими на початку, ми можемо сказати, що разом ми нині займаємо твердішу позицію», – додає Маковей.
Енергетичний шантаж Москви
Європа, на думку, Маковей, розділена – часом Польща, країни Балтії чи Румунія розуміють російську небезпеку для України – і для себе! – краще, аніж «старі» члени ЄС. Окрім того, вона вважає, що Росії вдалося створити потужне лобі у Європі, особливо «плідно» попрацювавши в середовищі європейських лівих і крайньоправих.
Але найголовнішою проблемою Європи є російські енергоносії, зазначила в інтерв’ю Радіо Свобода румунський європарламентар.
Ми хочемо покласти край газовій залежності. Не можна нас постійно шантажувати!
«Ми не хочемо дозволити Російській Федерації, так би мовити, виграти цю війну, – каже Маковей. – І також ми хочемо покласти край газовій залежності. Не можна нас постійно шантажувати!»
Небезпека нинішнього моменту, на думку Маковей, полягає в тому, що після України може бути Молдова, а в тих же Балтійських країнах є значні російськомовні меншини, які Москва раптом захоче «захищати», як це було у випадку Криму.
Вона закликала ЄС значно посилити фінансову допомогу країнам «Східного партнерства», вважаючи, що і Вашингтон у плані економічної допомоги міг би бути активнішим.
Коли найкраще боротися з корупцією
Моніка Маковей досить довго працювала – в тому числі і у складі британської дипломатичної місії у Скоп’є – на Балканах, допомагаючи на законодавчому рівні боротися з корупцією.
«Без корупції перехід від комунізму до демократії і капіталізму не обходиться. Корумповані поліція, суди, багато «мутного» під час приватизації та тендерів. Головне – це підзвітність! Але тут є парадокс: членство в ЄС може «розслабляти» у порівнянні з періодом, коли країна працює над виконанням критеріїв для членства», – каже Маковей.
Процес дороги до НАТО та ЄС, коли політики перебувають під тиском – це їх дисциплінує
«Процес дороги до НАТО та ЄС, коли політики перебувають під тиском – це їх дисциплінує. Тому цей тиск на країни-кандидати в ЄС та НАТО з боку Брюсселя чи Вашингтона є дуже корисним», – додає вона.
Проблемою пострадянських країн на держав Балкан, на думку Маковей, є й те, що часом закони ухвалюються правильні, але вони не виконуються.
