Європейська преса пише про напружені відносини між Україною та Росією і звертає увагу на те, що Москва вважає абсолютно неприйнятним членство України в НАТО, маючи при цьому також і певні застереження щодо євроінтеграції України. У пресі також лунають заклики до нинішньої американської адміністрації бути рішучішою, коли йдеться про побудову відносин Заходу з Росією Путіна.
Лондонська Financial Times в статті під заголовком «Російські «червоні лінії» щодо України обмежують Порошенка» говорить, що Москва нині проводить дві межі, які не повинен перейти Київ. Однією такою межею – яскравою і чітко визначеною – є нечленство України в НАТО. Президент Путін заявив минулого тижня, що Росія змушена була анексувати Крим саме через те, що не мала гарантій того, що Україна одного дня не приєднається до НАТО. Другою межею – нечіткою і дещо розмитою – є відносини України з Європейським союзом. «Як виглядає, Москва ніби й не проти інтеграції України як такої. Але євроінтеграція нерозривно пов’язана з членством в НАТО», – зауважує газета. Ба більше, Росія виступає проти будь-якої євроінтеграції України, яка б загрожувала її тісним історичним зв’язкам в економіці та торгівлі з південним сходом України – особливо у військово-промисловій галузі. Анексія Криму Росією, пише газета, дуже ускладнила завдання Порошенка щодо відмови від потенційного членства в НАТО. Але і НАТО, і нинішнє керівництво України наполягають, що не мають наразі планів щодо членства Києва в Північноатлантичному альянсі. Навіть після Криму опитування громадської думки в Україні свідчать, що підтримка членства в НАТО є нижчою, аніж членства в Євросоюзі. Але щодо членства в ЄС, то український президент не має поля для маневру, бо будь-яка затримка на цьому шляху буде розглядатися протестувальниками Майдану як зрада, зауважує газета.
Газета Wall Street Journal Europe в статті про десяту річницю смерті 40-го президента США Рональда Рейгана каже, що нинішній американській адміністрації бракує амбітності та волі до перемоги над суперником, які були характерні для Рейгана. Рейган тоді мав набагато сильнішого супротивника, аніж його нині має президент Обама в особі Путіна. Нинішня російська армія становить лише четверту частину радянського війська 1980-х років, а ядерний арсенал – лише п’яту частину. Росії бракує ідеології на кшталт марксизму, яка приваблювала інтелектуалів та правителів-тиранів у світі. Рейган, зазначає видання, користувався підходом: ми виграємо, вони програють. А нинішня американська адміністрація у ставленні до Москви, радше, налаштована на нічию, аніж на перемогу.
Брюссельське видання EUObserver пише про неформальну зустріч лідерів Німеччини, Британії, Нідерландів та Швеції, на якій німецького канцлера намагалися переконати у тому, що кандидатура колишнього прем’єра Люксембургу Жан-Клода Юнкера на посаду президента Єврокомісії, на якій наполягає Меркель, є неприйнятною. Лідери Євросоюзу мають узгодити кандидатуру, але врахувавши результати травневих виборів до Європарламенту і проконсультуватися з ним. Наразі чутки про те, що Юнкер зніме свою кандидатуру, не підтверджуються. Але поза лаштунками все більше й більше лідерів країн ЄС схильні розглядати й інші кандидатури. Меркель між тим, не спромоглася переконати голову МВФ Крістін Лагард висунутись на посаду президента Єврокомісії, незважаючи на три їхні зустрічі протягом останніх трьох тижнів. Отже, політичні торги тривають, але лідери ЄС мають затвердити кандидатуру президента Єврокомісії на своєму саміті наприкінці червня у Брюсселі.
Лондонська Financial Times в статті під заголовком «Російські «червоні лінії» щодо України обмежують Порошенка» говорить, що Москва нині проводить дві межі, які не повинен перейти Київ. Однією такою межею – яскравою і чітко визначеною – є нечленство України в НАТО. Президент Путін заявив минулого тижня, що Росія змушена була анексувати Крим саме через те, що не мала гарантій того, що Україна одного дня не приєднається до НАТО. Другою межею – нечіткою і дещо розмитою – є відносини України з Європейським союзом. «Як виглядає, Москва ніби й не проти інтеграції України як такої. Але євроінтеграція нерозривно пов’язана з членством в НАТО», – зауважує газета. Ба більше, Росія виступає проти будь-якої євроінтеграції України, яка б загрожувала її тісним історичним зв’язкам в економіці та торгівлі з південним сходом України – особливо у військово-промисловій галузі. Анексія Криму Росією, пише газета, дуже ускладнила завдання Порошенка щодо відмови від потенційного членства в НАТО. Але і НАТО, і нинішнє керівництво України наполягають, що не мають наразі планів щодо членства Києва в Північноатлантичному альянсі. Навіть після Криму опитування громадської думки в Україні свідчать, що підтримка членства в НАТО є нижчою, аніж членства в Євросоюзі. Але щодо членства в ЄС, то український президент не має поля для маневру, бо будь-яка затримка на цьому шляху буде розглядатися протестувальниками Майдану як зрада, зауважує газета.
Газета Wall Street Journal Europe в статті про десяту річницю смерті 40-го президента США Рональда Рейгана каже, що нинішній американській адміністрації бракує амбітності та волі до перемоги над суперником, які були характерні для Рейгана. Рейган тоді мав набагато сильнішого супротивника, аніж його нині має президент Обама в особі Путіна. Нинішня російська армія становить лише четверту частину радянського війська 1980-х років, а ядерний арсенал – лише п’яту частину. Росії бракує ідеології на кшталт марксизму, яка приваблювала інтелектуалів та правителів-тиранів у світі. Рейган, зазначає видання, користувався підходом: ми виграємо, вони програють. А нинішня американська адміністрація у ставленні до Москви, радше, налаштована на нічию, аніж на перемогу.
Брюссельське видання EUObserver пише про неформальну зустріч лідерів Німеччини, Британії, Нідерландів та Швеції, на якій німецького канцлера намагалися переконати у тому, що кандидатура колишнього прем’єра Люксембургу Жан-Клода Юнкера на посаду президента Єврокомісії, на якій наполягає Меркель, є неприйнятною. Лідери Євросоюзу мають узгодити кандидатуру, але врахувавши результати травневих виборів до Європарламенту і проконсультуватися з ним. Наразі чутки про те, що Юнкер зніме свою кандидатуру, не підтверджуються. Але поза лаштунками все більше й більше лідерів країн ЄС схильні розглядати й інші кандидатури. Меркель між тим, не спромоглася переконати голову МВФ Крістін Лагард висунутись на посаду президента Єврокомісії, незважаючи на три їхні зустрічі протягом останніх трьох тижнів. Отже, політичні торги тривають, але лідери ЄС мають затвердити кандидатуру президента Єврокомісії на своєму саміті наприкінці червня у Брюсселі.
