У Черкасах – «комедія абсурду про війну»

Черкаси – Кримський режисер-переселенець Антон Романов 4 червня у Черкасах презентує виставу «Сніданок із ворогом». Це адаптована до сучасності п’єса «Пікнік» іспанського письменника Фернандо Аррабаля. Російськомовну версію режисер встиг поставити у рідному Сімферополі. Втім, після окупації та анексії Криму Романову довелося втікати з півострова. У Черкасах глядачі побачать ще одну режисерську інтерпретацію «комедії абсурду про війну» – українською мовою.

У середині ХХ століття під враженням від громадянської війни в Іспанії письменник Фернандо Аррабаль написав п’єсу «Пікнік». Через шістдесят років в українських реаліях її по-новому потрактував кримський режисер Антон Романов. Його «Сніданок із ворогом» – комедія абсурду про безглуздість війни.

Недільного ранку 25 травня на передову до молодого солдата приїздять батьки. У хлопця цього дня день народження, тож рідні влаштовують святковий пікнік із бутербродами з салом, кримським вином та тістечками. Тут-таки, на полі бою, вони беруть в полон ворога і запрошують його на пікнік.

Навесні Антон Романов поставив «Сніданок із ворогом» у Сімферополі. До окупації та анексії півострова виставу у театрі-студії «Ми» зіграли тричі. Потім театр закрили, а Романову довелося втікати з Криму до Черкас.

Режисер, який уже отримав черкаську прописку, розповідає про відмінності між кримським та черкаським варіантом «комедії про війну».

«Спочатку ми думали її робити в контексті російсько-кримськотатарського питання. Потім, коли почалася окупація Криму, ми вже робили російсько-російське питання. Тому що насправді в Криму ворогами були російськомовні і російськомовні, там не було україномовних. Ставили виставу, зважаючи на ситуацію в Криму. Наприклад, день народження героя там у нас був 16 березня – у день Кримського референдуму. А тут, у Черкасах, я вже переклав більшість вистави українською мовою. Дещо змінив, наприклад, день народження на 25 травня», – пояснює Романов.
Черкаські актори без вагань зголошувалися грати у виставі

Актриса Черкаського театру імені Тараса Шевченка Світлана Москаленко без вагань погодилася грати у виставі. Глядач побачить її в ролі мами солдата, яка теж за мир, а не війну.

«Ми як актори хотіли б, щоб люди одумалися. Можуть бути дуже трагічні наслідки, та вже вони є. Але ми хотіли закликати, щоб вони зупинилися. Ми самі плакали, коли репетирували. І ми погодилися на ці ролі, тим паче, що хлопчина приїхав з Криму, розказав про нього. А тоді вже почався і Схід...», – розповідає актриса.

Символізм у виставі: шини і білий колір

Поринати в атмосферу поля бою глядач починає ще до початку вистави – на шляху до сцени сформований блокпост із шин. Є шини й у самій постановці. А ще багато білого – наречена у білому, що чекає коханого, білі паперові квіти, які майструє солдат-ворог та роздає полеглим у бою. А ще дівчина – білий ангел смерті, що чатує на померлих та поранених.

«Вона все робить граючись. Вона уся така світла, така добра, вона все це робить, не розуміючи, що цим усе руйнує. Вона усіх вбиває, збирає мертвих і їй це подобається. І все це у формі гри. В принципі, це те, що й нині відбувається в країні, коли нами граються політики. Вона теж як ляльковод, як деригент вистави», – розповідає Радіо Свобода одна з виконавиць ролі ангела смерті Наталія Панекіна.

Черкаську версію «Сніданку з ворогом» присвятили українським режисерам Олегу Сенцову та Павлу Юрову. Першого у Сімферополі затримала російська ФСБ, а другий наприкінці квітня зник у Слов’янську.