Київ – Нахабна агресія чужинців та бізнес-інтереси «своїх» олігархів, саме ці чинники експерти визначають головними у дестабілізації ситуації на сході та півдні України. Росія намагається ще раз реалізувати «кримський» сценарій. Однак соціологи переконані, що проросійськи налаштовані люди на сході та півдні – у меншості.
Зробити все, аби кордон із Росією перемістився на кількасот кілометрів західніше, у Луганську та Донецьку готові місцеві еліти – люди, що обіймають ключові посади у більшості державних інституціях, включно із силовиками. Так вважає очільник луганського правозахисного центру «Поступ» Костянтин Реуцький. За його словами, перейти «під Росію» для багатьох із них – чи не єдиний шлях уникнення кримінальної відповідальності за свою попередню діяльність.
«Групи, озброєні як за рахунок росіян, так і за кошти місцевих еліт, захоплюють будівлі, не зустрічаючи ніякого спротиву. Власне, місцева влада абсолютно чітко показує, що цей сценарій для неї не тільки прийнятний, а й бажаний», – зауважує Реуцький.
Правозахисник у складі мобільних груп спостерігачів стежив за ситуацією у Криму від початку окупації півострова, а тепер продовжує моніторинг у Луганську. Він зазначає, що ядро сепаратистів – російські спецпідрозділи, а різниця між Сходом і Кримом полягає тільки в тому, що у Луганську та Донецьку Росія поки що побоюється відкрито демонструвати свою присутність. Хоча, на його думку, з часом ця присутність ставатиме більш явною.
Ставки Кремля вищі, ніж санкції Заходу – Сунгуровський
Ставки Кремля надзвичайно високі: їх не перевищують ані санкції Заходу, ані реакція української влади, яка наразі недостатньо переконлива, зауважує директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський. Провокації розробляються проросійськими силами, а реалізуються радикально налаштованими місцевими, вважає він. У «східного сепаратизму» – чотири складові, зауважив Сунгуровський у коментарі Радіо Свобода.
«Перша – це місцева влада, яка намагається утримати сфери впливу. Друга сила – це, власне, Кремль. Третя – це населення, що зорієнтоване або на Росію, або на «русский мир», але яке самостійно не було готове виступати проти центральної влади. І четверта сила – це, власне, той кримінальний або напівкримінальний елемент, за рахунок якого радикалізуються ці маси населення у регіонах», – пояснює військовий експерт.
Як повідомляв на своїй сторінці у Facebook керівник центру військово-політичних досліджень Дмитро Тимчук, українській антитеростичній операції на Сході заважає не тільки активний саботаж, а й «живі щити» мирного населення, за якими ховаються сепаратисти.
У Донецькій та Луганській областях підтримати відокремлення від України готові досить багато людей, зауважує соціолог, директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна.
«Ми робили заміри у цих регіонах, я маю на увазі конкретно Луганську і Донецьку область. І це 18%, це взагалі – кожен п’ятий. Але це не більшість, навіть не третина. Але таких людей досить багато, і частина з них – активні», – каже вона.
Причини таких настроїв соціолог вбачає у скрутному матеріальному становищі людей, що виходять на проросійські акції, та ностальгію за СРСР.
Зробити все, аби кордон із Росією перемістився на кількасот кілометрів західніше, у Луганську та Донецьку готові місцеві еліти – люди, що обіймають ключові посади у більшості державних інституціях, включно із силовиками. Так вважає очільник луганського правозахисного центру «Поступ» Костянтин Реуцький. За його словами, перейти «під Росію» для багатьох із них – чи не єдиний шлях уникнення кримінальної відповідальності за свою попередню діяльність.
Групи, озброєні як за рахунок росіян, так і за кошти місцевих еліт, захоплюють будівлі, не зустрічаючи ніякого спротивуКостянтин Реуцький
«Групи, озброєні як за рахунок росіян, так і за кошти місцевих еліт, захоплюють будівлі, не зустрічаючи ніякого спротиву. Власне, місцева влада абсолютно чітко показує, що цей сценарій для неї не тільки прийнятний, а й бажаний», – зауважує Реуцький.
Правозахисник у складі мобільних груп спостерігачів стежив за ситуацією у Криму від початку окупації півострова, а тепер продовжує моніторинг у Луганську. Він зазначає, що ядро сепаратистів – російські спецпідрозділи, а різниця між Сходом і Кримом полягає тільки в тому, що у Луганську та Донецьку Росія поки що побоюється відкрито демонструвати свою присутність. Хоча, на його думку, з часом ця присутність ставатиме більш явною.
Ставки Кремля вищі, ніж санкції Заходу – Сунгуровський
Ставки Кремля надзвичайно високі: їх не перевищують ані санкції Заходу, ані реакція української влади, яка наразі недостатньо переконлива, зауважує директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський. Провокації розробляються проросійськими силами, а реалізуються радикально налаштованими місцевими, вважає він. У «східного сепаратизму» – чотири складові, зауважив Сунгуровський у коментарі Радіо Свобода.
«Перша – це місцева влада, яка намагається утримати сфери впливу. Друга сила – це, власне, Кремль. Третя – це населення, що зорієнтоване або на Росію, або на «русский мир», але яке самостійно не було готове виступати проти центральної влади. І четверта сила – це, власне, той кримінальний або напівкримінальний елемент, за рахунок якого радикалізуються ці маси населення у регіонах», – пояснює військовий експерт.
Як повідомляв на своїй сторінці у Facebook керівник центру військово-політичних досліджень Дмитро Тимчук, українській антитеростичній операції на Сході заважає не тільки активний саботаж, а й «живі щити» мирного населення, за якими ховаються сепаратисти.
У Донецькій та Луганській областях підтримати відокремлення від України готові досить багато людей, зауважує соціолог, директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна.
«Ми робили заміри у цих регіонах, я маю на увазі конкретно Луганську і Донецьку область. І це 18%, це взагалі – кожен п’ятий. Але це не більшість, навіть не третина. Але таких людей досить багато, і частина з них – активні», – каже вона.
Причини таких настроїв соціолог вбачає у скрутному матеріальному становищі людей, що виходять на проросійські акції, та ностальгію за СРСР.
