Київ – Те, що відбувається в Криму з українською власністю, нагадує кореспондентові «Голосу України» походи корсарів і часи воєнного комунізму водночас. Тоді також більшовики нахабно привласнювали усе, що їм впадало в око, «викидали» із захоплених підприємств законних власників. Відтепер росіяни реанімували більшовицькі методи. Намісники російської влади по-піратськи і з більшовицьким розмахом заходилась «націоналізовувати» Керченську поромну переправу, морський торговельний і рибний порти, Феодосійський і Севастопольський (із рибним на додачу), Ялтинський і Євпаторійський торговельні порти. І, звісно, активи «Чорноморнафтогазу». Це було б смішно, якби не скидалося на грабіж із розбоєм під орудою кремлівських «гопників». Якби не думка про перевалювання в портах Азовського моря металургійної продукції, про тисячі українців, які мешкають у Криму. І, власне, аби не сумніви в адекватності людей, які на це зважились. Журналіст вважає, що у разі, якщо Україна оскаржить неправомірні дії кримської влади щодо націоналізації українського майна у міжнародних судах, то вони будуть на її боці на сто відсотків. Поза тим, як це зробити, якщо світова спільнота не визнала і результати референдуму, і самопроголошену кримську владу? Це, як на мене, мають підказати юристи, зазначає «Голос України».
І російські пропагандисти, й Путін намагаються показати Бандеру та його соратників фашистами і посіпаками нацистів. Наскільки ці стереотипи відповідають дійсності? Як нагадує дописувач газети «День», Бандеру та багатьох його соратників заарештувала німецька окупаційна влада. З липня 1941 року по вересень 1944 року він перебував у німецькому концтаборі. Зрештою, у 1943 році бандерівці створили загони УПА, які боролися проти німецьких окупантів. Маючи такі задокументовані факти, хіба можна говорити про те, що бандерівці знаходилися на службі в нацистів? Водночас, як наголошує автор, Путін своїми діями щодо України реально продовжує «справу Бандери». Так, провідник ОУН вважав, що ворогом №1 для українців є Росія. Проте донедавна мало хто з українців так думав. Після путінської анексії Криму добра половина українців (якщо не більше половини) нарешті теж дійшла до такої думки. Бандера не раз говорив, що українцям у визвольній боротьбі з Росією слід покладатися в першу чергу на свої сили й не мати ілюзій щодо Заходу. Нинішня ситуація з Кримом та навколо України, до якої має причетність Путін, яскраво підтверджує цю тезу. Отже, підсумовує журналіст, справа Бандери живе й перемагає – і, як не парадоксально, саме завдяки Путіну.
Кримські події продемонстрували, що справжній миротворець на планеті тільки один. Якщо комусь дійсно варто присудити Нобелівську премію миру, так це термоядерній бомбі. Саме вона, як переконує газета «Сегодня», врятувала людство від третьої світової війни. І напевно запобігла б окупації Криму – не відмовся Україна від власного ядерного арсеналу. Видання зауважує, що воднева бомба повністю стерла межу між фронтом і тилом та припинила глобальні збройні конфлікти між великими державами. Але країна, яка не володіє ядерною зброєю, як і раніше може стати жертвою локальної агресії. Той, хто хоче миру, повинен мати в запасі бойовий атом. Інакше від сусідських зазіхань не врятують ніякі пишномовні промови та меморандуми, які легко перетворюються в шматок туалетного паперу. На жаль, українці зрозуміли це занадто пізно. Поховавши бомбу в 1994-му, Україна втратила надію на мир в 2014-му, констатує автор. Заголовок статті – «Великий миротворець».
І російські пропагандисти, й Путін намагаються показати Бандеру та його соратників фашистами і посіпаками нацистів. Наскільки ці стереотипи відповідають дійсності? Як нагадує дописувач газети «День», Бандеру та багатьох його соратників заарештувала німецька окупаційна влада. З липня 1941 року по вересень 1944 року він перебував у німецькому концтаборі. Зрештою, у 1943 році бандерівці створили загони УПА, які боролися проти німецьких окупантів. Маючи такі задокументовані факти, хіба можна говорити про те, що бандерівці знаходилися на службі в нацистів? Водночас, як наголошує автор, Путін своїми діями щодо України реально продовжує «справу Бандери». Так, провідник ОУН вважав, що ворогом №1 для українців є Росія. Проте донедавна мало хто з українців так думав. Після путінської анексії Криму добра половина українців (якщо не більше половини) нарешті теж дійшла до такої думки. Бандера не раз говорив, що українцям у визвольній боротьбі з Росією слід покладатися в першу чергу на свої сили й не мати ілюзій щодо Заходу. Нинішня ситуація з Кримом та навколо України, до якої має причетність Путін, яскраво підтверджує цю тезу. Отже, підсумовує журналіст, справа Бандери живе й перемагає – і, як не парадоксально, саме завдяки Путіну.
Кримські події продемонстрували, що справжній миротворець на планеті тільки один. Якщо комусь дійсно варто присудити Нобелівську премію миру, так це термоядерній бомбі. Саме вона, як переконує газета «Сегодня», врятувала людство від третьої світової війни. І напевно запобігла б окупації Криму – не відмовся Україна від власного ядерного арсеналу. Видання зауважує, що воднева бомба повністю стерла межу між фронтом і тилом та припинила глобальні збройні конфлікти між великими державами. Але країна, яка не володіє ядерною зброєю, як і раніше може стати жертвою локальної агресії. Той, хто хоче миру, повинен мати в запасі бойовий атом. Інакше від сусідських зазіхань не врятують ніякі пишномовні промови та меморандуми, які легко перетворюються в шматок туалетного паперу. На жаль, українці зрозуміли це занадто пізно. Поховавши бомбу в 1994-му, Україна втратила надію на мир в 2014-му, констатує автор. Заголовок статті – «Великий миротворець».
