Тваринництво: чи підсуне Росія «свиню» Україні?

Київ – Росія хоче відмовитися від українського молока та м’яса – нібито через те, що Україна виходить з СНД, і правила торгівлі продуктами зміняться, заявляють російські посадовці. В уряді та парламенті України такі погрози вважають доброю нагодою переорієнтуватися на західні ринки. А експерти і пересічні селяни кажуть, що не всі напрямки тваринництва до цього готові, й що для продажу українського м’яса та молока до Європи потрібно реформувати галузь.

Можливий вихід України з СНД зупинить експорт української продукції тваринництва до країн Співдружності, насамперед – до країн Митного союзу, заявив журналістам керівник Россільгоспнагляду Сергій Данкверт.

За його словами, на даний час Україна, як член СНД, постачає продукцію за спрощеними документами, а не за міжнародними ветеринарними сертифікатами. «Зараз маємо пільговий порядок, який був затверджений ще під час створення СНД», – зазначив російський посадовець.

Нині Україна продає до Російської Федерації близько 17% товарів, які виробляє на експорт, свідчить офіційна статистика. Водночас, з початку року збільшилося виробництво українського м’яса, молока та яєць, тож у разі відмови Росії від цих товарів аграрії будуть змушені «зменшувати оберти».

Російські заборони допоможуть рухатися в Європу – Розенко

Втім, в уряді та в парламентській більшості щодо таких погроз Російської Федерації не особливо переймаються. Ситуація з обмеженням експорту продуктів тваринництва до Росії стане стимулом для української економіки, заявив у коментарі Радіо Свобода депутат-ударівець, заступник голови парламентського комітету з соціальної політики Павло Розенко.

«Це стимулюватиме нас переорієнтовуватися на ринки інших країн. Ми можемо пропонувати продукцію дешевшу, ніж, наприклад, споживають у ЄС, але достатньо високої якості. Багато залежить від дій уряду, наскільки швидко він допоможе виробникам вийти на нові ринки. Євросоюз вже зробив крок назустріч, знявши або знизивши мита на українську продукцію. Наші нові партнери будуть надійними і передбачуваними, на відміну від покупців нашої продукції на ринку СНД, який є дуже залежним від політики», – підсумовує депутат.
Тим часом 21 березня, після того, як Україна підписала Асоціацію з ЄС, Європарламент проголосував за скасування мит на 98% видів українських товарів та сировини, які нині постачаються до Євросоюзу. ЄС має підтвердити це своє рішення у квітні, і тоді вони набуде чинності у травні цього року. В Євросоюзі очікують, що це дасть змогу Україні зекономити більш ніж 500 мільйонів євро на рік.

Значна частина великих виробників м’ясо-молочної продукції, птиці та яєць адаптують своє виробництво до норм Євросоюзу, частина з них – вже сертифікувала свою продукцію та продає її на захід. Між тим, більшість свинини, яловичини і понад 80% молока в Україні виробляють невеликі приватні господарства, в яких по дві-чотири корови або свині, свідчить державна статистика.

Оскільки в ЄС заборонено вживати в їжу молоко, яке доїли вручну, українське молоко продають на захід лише як сировину для глибокої переробки. В разі обмеження експорту молокопродуктів до Росії українські селяни втратять частину ринків збуту. Щоб уникнути цього, український уряд має допомагати маленьким господарствам працювати за європейськими стандартами, зокрема – надавати кредити та забезпечувати села доїльними апаратами, вважають експерти Українського клубу аграрного бізнесу. Селяни очікують на таку підтримку, але зараз багатьом селянам тримати худобу невигідно. Про це, зокрема, повідомила Радіо Свобода жителька села Городське на Житомирщині Валентина Кравченко. Вона продовжує тримати корів не так на продаж, як заради родини.

«І ми, й діти та онуки їмо натуральне молоко, сир та сметану. Але все інше дуже складно. Витрати є вищими за доходи. Чи ми здаємо за закупівельними цінами молоко державі, чи самі реалізуємо на ринку – це є невигідним», – розповідає Валентина Кравченко.

«Потрібні реформи, потрібно виконати багато роботи в аграрному секторі»

Через можливі санкції проти українського тваринництва ця галузь може недоотримати 500 мільйонів доларів на рік, прогнозує керівник Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа. Водночас він наголошує, що Україна не повинна згортати темпи євроінтеграції через такі втрати, оскільки Росія все одно регулярно розв’язує з Україною торговельні війни й через інші причини.

«Перша хвиля російських погроз щодо українського тваринництва лунала стосовно зони вільної торгівлі з ЄС, в яку має намір увійти Україна, нібито через те, що європейські товари через українську територію підуть до Росії та загрожуватимуть її економіці. Нині Євросоюз відкрив кордони для українських товарів в однобічному порядку, тобто, про цю уявну загрозу не йдеться. Друга хвиля погроз пов’язана з виходом України з СНД, про що оголосила українська сторона. Якщо переорієнтовувати український аграрний сектор на інші ринки, то з усієї продукції тваринництва до ЄС ми можемо продавати лише птицю, продукти птахівництва та молоко на переробку. Потрібні реформи, потрібно виконати багато роботи в аграрному секторі», – зауважив Володимир Лапа.
Частина експертів вказує на те, що Україна юридично не є членом СНД, бо свого часу не ратифікувала угоди про приєднання до нього. Відтак, на їхню думку, відмова від СНД не може бути підставою для змін у торгівлі з країнами-членами Співдружності, оскільки з кожною з них Україна уклала відповідні угоди, і вони продовжують діяти. Водночас російська сторона не зважала на подібні аргументи торік, коли фактично припинила на деякий час експорт більшості українських товарів до Росії.