Із проханням про допомогу «в забезпеченні миру і спокою» у Криму до Володимира Путіна звернувся Сергій Аксьонов, обраний прем’єр-міністром Криму 27 лютого. Його обрання відбувалося за відсутності кворуму (у залі було всього 47 депутатів), без присутності преси, зате в оточенні озброєних людей, які захопили Верховну Раду Криму. «Там озброєння на цілий батальйон і на місяць оборони», – розповідав представник президента України у Криму Сергій Куніцин.
У Сергія Аксьонова, лідера партії «Російська єдність» («Русское единство»), яка набрала на виборах до Верховної Ради Криму 4% голосів, цікава біографія.
Про Аксьонова та іншого прихильника Віктора Януковича, голову Верховної Ради Криму Володимира Константинова, Радіо Свобода розповів депутат Верховної Ради України, кримчанин Андрій Сенченко.
– Володимира Константинова я знаю років 25, він завжди займався лише бізнесом, ніякого стосунку до політики не мав. Бізнес у нього дуже специфічний – це, по суті, будівельна піраміда під збірною назвою «Консоль». Ця фірма відома у Криму тим, що тисячі кримчан досі чекають на квартири, за які вони заплатили гроші і мали отримати 5, 7, 8 років тому. Вона збирала гроші по всій країні і не добудовувала житло. Ця фірма шахрайським шляхом отримувала дуже великі кредити, у тому числі в російських банках: «Сбербанку», ВТБ, «Промінвесті» і так далі. Чому шахрайським шляхом? Тому що, наприклад, у побудованому на Південному березі Криму великому житловому комплексі вони повністю продали всі апартаменти, а потім поміняли номер будинку і заклали його в банку під кредит. У Константинова жахливе матеріальне становище, він банкрут і величезні гроші винен банкам. Є кримінальні справи. Щоб уникнути відповідальності, пан Константинов за чергові кредитні гроші почав фінансувати Партію регіонів у Криму і таким чином став спікером кримського парламенту. Тобто це була форма відходу від кримінальної відповідальності за економічні злочини. Пару місяців тому Константинов почав активно їздити до Москви. І після однієї з таких поїздок він викликав керівника юрслужби Верховної Ради Криму і попросив зробити добірку документів за актом 1954 року про приєднання Криму до України – це питання, якими він у житті ніколи не цікавився. Різко змінилася поведінка Константинова, він став поводитися дуже агресивно, відчував підтримку за спиною. Тому очевидно, що сценарій, який зараз реалізується, готувався кілька місяців і, безумовно, готувався в Москві. Тобто це не спонтанна реакція кримчан на якісь події.
Сергій Аксьонов
Пан Аксьонов у середині 90-х років був звичайним бригадиром в організованому злочинному угрупованні, він був відомий у Криму у кримінальних колах і міліцейських на прізвисько «Гоблін». Людина, яка трьох слів зв’язати не може. З певного моменту він теж зайнявся політикою, я б поставив точкою відліку 2009 рік, він очолив структуру «Русское единство» знов-таки після декількох поїздок і консультацій у Москві. Ця структура підтримується фінансово, мабуть, там. Саме тому цій парочці доручили зображати нову владу у Криму.
– Тобто ви припускаєте, що цей сценарій виник задовго до Майдану?
– У всіх сценаріях дестабілізації ситуації в Україні кримська карта була передбачена. Тому я б сказав так: зараз здмухнули пил зі сценаріїв 20-річної давнини, коли у Криму обирали президента Мєшкова. Практично на 90% нинішні дії – це дії того періоду. Просто зараз більш нахабно вводяться війська Росії, а коли був ще не поділений флот, із цим пов’язана була досить мирна ситуація. Сценарії були завжди, але конкретизація сценарію сталася з початком Майдану.
– Багато хто зараз порівнюєь становище у Криму з війною в Абхазії. Чи це вірна аналогія?
– Поки, слава богу, ні, але тенденція така. Наскільки я розумію, для тих, хто стоїть за спиною Константинова і Аксьонова, цей варіант цілком прийнятний.
– Крім усього іншого, будуть списані економічні гріхи, про які ви говорили…
– Це стосується конкретно цих двох персонажів, при тому, що за Константиновим економічні гріхи, а за Аксьоновим просто трупи.
– Чи розслідували бандитські справи, про які ви говорите?
– У Криму, на жаль, багатьом кримінальним авторитетам вдалося уникнути відповідальності, справи не були дорозслідувані. Численні зміни влади у Криму, підчистка, зачистка матеріалів… За наявності волі і дії закону, а не якихось інших аргументів, я думаю, що місце Аксьонова у в’язниці.
– Чи можна вважати легітимним формування уряду Криму? Журналісти не бачили, як проходило голосування, списки депутатів, які нібито голосували у Верховній Раді Криму, виявилися неточними.
– Немає взагалі ніяких підстав говорити про легітимність. По-перше, тому, що не було кворуму. Було менш як 50 депутатів, і не всі з присутніх голосували. Це нескладно встановити, треба просто з кожним із депутатів правоохоронним органам провести розмову, і ті, хто не був, можуть написати заяву. Таким чином буде встановлено кількість людей, які точно не були або не голосували. І друге: конституція Криму, що є одночасно законом України, чітко регламентує порядок призначення прем’єр-міністра. Цей порядок такий: на засіданні Верховної Ради визначається кандидатура, далі вона узгоджується з президентом України, і після отримання письмової згоди спікер вносить кандидатуру на голосування. Тобто відбувається попереднє визначення, потім узгодження з президентом, а потім голосування. Ця процедура у Криму не порушувалася ніколи за всі роки кримської автономії. Тепер це проігноровано. Вони кажуть, що отримали усну згоду Януковича, який зараз утікач і який не є президентом країни.
– Незважаючи на всі ці кричущі порушення, все відбувається без найменшого опору. Чи можна очікувати, що якийсь опір виникне, і з якого боку його чекати?
– Думаю, що російська сторона дуже розраховує на різку реакцію у відповідь: от почнеться стрілянина, а потім вони скажуть, що ми змушені захистити мирне населення від бандитів. Саме тому в такому двозначному становищі перебувають кримські правоохоронці і військові частини України, розташовані у Криму. Тому що вони, з одного боку, не можуть не дати відсічі, з іншого ж боку, розуміють, що саме цього і чекають. Але ініціатори цього сценарію явно недооцінюють ставлення населення до того, що відбувається. Хтось думає, що окупацію зустрічатимуть із квітами, але нічого такого не відбувається.
– Підтримка Росії в Севастополі дуже серйозна.
– Звичайно, все це є, безумовно. Але нахабна окупація відштовхнула людей.
– Можна сказати, що головні супротивники окупації – кримські татари…
– Це дуже важливий стабілізувальний фактор, але є те, що, на мій погляд, на першому місці: вже виросло ціле покоління кримчан, які народилися в незалежній Україні. Те, що відбувається, – це окупація їхньої батьківщини. Питання саме так постає. Тому я думаю, що сьогодні є підстави очікувати дуже серйозного опору з боку жителів Криму різних національностей, опору окупації.
– Збройного опору?
– Чому збройного? Неприйняття цього сценарію.
Інтерв’ю взяв Дмитро Волчек, російська служба Радіо Свобода
