(Рубрика «Точка зору»)
Зламана в нестямі ручка – саме в той момент, коли Віктор Янукович повинен був перейти до вибачень перед українським народом – назавжди стане символом першої після втечі з країни прес-конференції одіозного політика. Саме цей жест на мить продемонстрував, що насправді відчуває людина, яка намагалася виглядати впевненою перед присутніми в Ростові журналістами, які емоції охоплюють її і як вона роздратована раптовою втратою влади і фінансових можливостей.
Обговорювати те, що говорив Янукович, як на мене, особливого сенсу немає. Просто тому, що це говорив не він. Янукович і так вже з моменту своєї капітуляції перед Путіним перетворився на звичайнісіньку маріонетку Кремля – він їздив до Росії частіше, ніж у свою резиденцію на Банковій і дзвонив Путіну з будь-якого принципового питання. Ну а після появи в Росії Янукович просто перестав бути гравцем. І те, що він говорив – вірніше, найчастіше читав – на цій прес-конференції – було продиктовано господарями і вивчено гостем.
Тому важливо не те, що говорив Янукович, а сам факт його публічної появи. Тепер у російського президента є можливість «пограти» з новим українським керівництвом – не визнавати його, демонструвати наявність в Росії «легітимного президента України», згортати під цим приводом двосторонні зв’язки, торгуватися із Заходом і – це найголовніше – влаштовувати провокації, які дозволять дестабілізувати ситуацію в сусідній країні і продемонструвати власним підданим, що Майдан – це справжнісінька катастрофа.
У появі Януковича в Ростові-на-Дону може бути і куди більш прозаїчний розрахунок. Колишній український президент просто став пересічною «фомкою» для процесу дестабілізації Криму. Днем раніше Верховна Рада автономії змістила уряд і обрала новим прем’єром Криму лідера російських шовіністів Сергія Аксьонова. Але для затвердження прем’єра необхідне подання президента України. Депутатам Верховної Ради, присутнім у нібито захопленій будівлі республіканського парламенту в Сімферополі, заявили що таке подання є. І зрозуміло, що підписав його не виконувач обов’язків президента України Олександр Турчинов, а той, кого називать президентом Аксьонов і голова Верховної Ради Криму Володимир Константинов – Віктор Янукович. Але тоді виникає наступне питання – а де він? Якщо Янукович дійсно підписав подання на Аксьонова, то необхідно було пред’явити його світові. І товар був показаний – обличчям. Показово, що під час своєї прес-конференції Янукович ні слова про це не сказав, можливо, його навіть не поінформували про роль у призначенні глави кримського уряду. Але головне було зроблено – Януковичем скористалися для створення в автономії маріонеткового проросійського уряду, який не заважатиме перетворенню колишнього курорту в плацдарм для подальших провокацій проти України.
Подальша доля Януковича залежатиме від успіху цих провокацій. Якщо вдасться дестабілізувати український південний схід, Януковича можуть привезти на захоплені «невідомими радикалами» території в якості нового Бабрака Кармаля, «легітимного президента» частини української території, що орієнтується на Москву і має заважати нормальному розвитку решти України. Не вдасться – Янукович буде вести життя пенсіонера і використовуватися в потрібні моменти для чергових торгів. Але найголовніше – людина, що вважала себе кращим картярем пострадянського простору, в результаті перетворилася на шістку в руках куди більш досвідченого шулера. У житті буває і не таке.
Віталій Портников – київський журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобод
