Київ – Податкова система України залишається однією з найгірших у світі, її «з’їдає» корупція, її характеризують і складна система адміністрування та велика кількість самих податків. Дисбаланси податкової системи України створюють нерівномірні податкові навантаження та, як результат, призводять до збільшення тіньового сектору економіки. Складна система адміністрування є джерелом корупції і не дозволяє пересічному платникові податків виявити, на що саме ідуть сплачені ним гроші, зазначають фахівці. Серед тих, хто провадить моніторинг податкової системи України, такі відомі міжнародні інституції, як Світовий банк і аудиторська компанія PriceWaterHouseCoopers.
Після нещодавньої пожежі у Харкові, коли загинуло 8 людей, українці ще раз замислились, чи ефективно використовуються їхні податки, адже пожежники, технічно і професійно, виявилися неготовими рятувати життя людей. А численні перевірки від пожежників, які вже стали «притчею во язицех» українських підприємців, як вони і підозрювали, не мають нічого спільного з міркуваннями безпеки, бо об’єкт не виконував і мінімальних вимог протипожежної безпеки.
Попри те, що українці сумарно платять одні з найвищих податків у світі (в Україні існує близько 20 податків всеукраїнського значення і до десяти податків місцевого значення), вони не знають, куди ідуть їхні гроші: на зарплати і пенсії, на ремонт місцевих доріг і побудову освітніх закладів – чи на збільшення соціальних виплат чиновникам і силовикам.
Для порівняння: в Євросоюзі таких податків удвічі менше, але ЄС перебуває на першому місці у світі за виділенням коштів на соціальний захист своїх громадян – до 30 відсотків від ВВП, за даними агенції Євростат. В Україні – це лише 8 відсотків.
Особливо ця різниця помітна у сфері пенсійного забезпечення, що його українці фінансують з державного бюджету через Пенсійний фонд. У ФРН мінімальна пенсія становить 350 євро за умови відсутності жодного дня трудового стажу, середня пенсія наближається до 800 євро на місяць. У Франції мінімальна пенсія становить 500 євро на місяць, у Великобританії –760 євро. В Україні середня пенсія становить приблизно 137 євро (понад 1400 гривень). Ці дані надані експертами Інституту світової політики, які проводили відповідні дослідження з європейськими колегами.
Корупцію створює непрозоре адміністрування податків – експерти
Про невідповідність між податками і віддачею від них в Україні, пишуть, серед інших, експерти Київської школи економіки. За словами керівника школи Павла Шеремети, велика кількість податків і непрозора система їх адміністрування спричиняють корупцію і непрозорий розподіл бюджету на місцях.
«Ідеться не лише про кількість самих податків, хоча там є свої проблеми, але вони не є найголовнішими. Я думаю, що все-таки найбільша проблема – це недовіра до місцевих влад в Україні щодо використання сплачених податків, бюджетних коштів. По-друге, це корупція, яка пронизує державу зверху вниз чи зверху догори, яка існує практично на всіх рівнях. Вона ж не дозволяє по-чесному розподіляти місцеві бюджети, від чого страждають і медицина, і освіта, і пенсійне забезпечення», – каже Шеремета.
Щоб дізнатися, чи доходять гроші за призначенням, потрібно змінити закон, який би забезпечив прозорість адміністрування податків. Про це на своїй сторінці у соціальній мережі написав колишній міністр з надзвичайних ситуацій, а нині народний депутат України Віктор Балога, коментуючи для Радіо Свобода проблему непрозорого використання податків.
Нинішня влада присвятила велику увагу реформі податкової системи, але не в бік спрощення чи прозорості. Після набуття чинності з 1 січня 2011 року нового Податкового кодексу, система стягнення податків в Україні має вигляд трьох підсистем, які є в тісному взаємозв’язку між собою, зазначають у прес-службі Міністерства доходів і зборів. Це – підсистема оподаткування юридичних осіб, підсистема оподаткування фізичних осіб і збори в державні цільові фонди (Пенсійний та інші).
Після протестів та Податкового майдану, влада пообіцяла спростити податкову систему. Так, міністр доходів Олександр Клименко на прес-конференції у грудні минулого року пообіцяв у році нинішньому менше втручатись у роботу бізнесу.
«Кількість перевірок бізнесу уже зменшена на 30 відсотків, разом з тим, за рахунок об’єднаного податкового і митного аудиту ми значно збільшили ефективність. З 2014 року міністерство доходів проводитиме перевірки спільно з органами фінансового контролю, що дозволить менше відволікати бізнес від його роботи», – сказав Клименко.
Він також пообіцяв зменшити кількість всеукраїнських податків удвічі, залишивши 9 або 10. «У мене немає сумнівів, що ми зробимо це в 2014 році. Усе для цього є», – сказав Клименко.
У 2014 році серед планів міністерства також зменшення видатків на адміністрування податків і відповідно збільшення надходжень до державної казни, введення у дію змін до Податкового кодексу, які передбачають зниження податку на доходи фізичних осіб, тощо.
Податківцям потрібна нова філософія для розвитку – експерти
Але колишній міністр фінансів Віктор Пинзеник сумнівається, що чинній владі вдасться розв’язати ці проблеми, оскільки, на його думку, вона підходить до них з хибних міркувань.
«У цій чутливій сфері має бути закладена інша філософія, якою досі Україна ніколи не керувалась. Мова іде про те, щоб під контроль перевіряючих інституцій потрапляли ті, хто не платить податки. Тобто, має бути система моніторингу для виявлення тих, хто не платить податки. Перші кроки були зроблені у цьому плані у 2008 році, через електронні декларації уряд отримав можливість виявляти не тих, хто уникає сплати, а хто платить податки. Але це насправді невелика частина платників податків. І до тих, хто податки сплачує, контролюючі органи повинні, я би сказав, забути дорогу», – зазначив Пинзеник у розмові з Радіо Свобода.
Але підприємці скаржаться, що влада нічого не зробила для того, щоб змусити платити податки тих, хто нині їх може уникати, наприклад, олігархи, які виводять величезні кошти у «податковий рай» (офшори). За різними даними, унаслідок цього бюджет недоотримує податок на прибуток у розмірі до 100 мільярдів гривень на рік. Цієї суми вистачило би на проведення ще одного футбольного чемпіонату Європи, зазначають фахівці.
Тож весь тягар податків падає на малий і середній бізнес, пояснює Павло Шеремета.
«Країна практично не робила глибоких, необхідних структурних реформ, які можуть різко збільшити бюджетне наповнення. Половина економіки у тіні, її треба вивести на поверхню, і якщо зробити це не адміністративними, а економічними заходами, то зрозуміло, що і бюджет буде наповнюватися краще, і всі ті статті, які ітимуть на «маленького українця», – і це включає освіту, охорону здоров’я, пенсійне забезпечення, – буде суттєво кращим», – говорить економіст і підприємець.
Податківці тиснуть на приватну ініціативу?
А поки «великі українці» на зекономлені на податках в Україні гроші купують розкішні вілли в Європі, податківці придушують «маленьких українців», які намагаються збудувати нові підприємства з новими технологіями вдома, часом перекреслюючи цим безпекову та економічну політику тієї ж таки влади. Про це Радіо Свобода розповів власник невеликої одеської фірми з виробництва біопалива з рослинних відходів Ігор Коваленко.
«Ми нібито б’ємось за енергетичну незалежність держави, за наповнення державної скарбниці валютою, за створення нових робочих місць з нуля. Як виробники біопалива, ми звільнені до 2020 року від сплати податку на прибуток. Але податківці цього нібито не знають і звинувачують нас, що ми не платимо цього податку, – каже бізнесмен. – Для цього одеські податківці намагаються довести, що ми не є виробниками біопалива. Майже весь відділ фінансових розслідувань одеської податкової займається моїм підприємством».
Ігор Коваленко нині захищає свої права у судах. А незалежні експерти наголошують, що за нинішніх умов, якими б високими не були податки в Україні, їх все одно не вистачатиме на освіту, охорону здоров’я, соціальний захист та забезпечення безпеки.
Після нещодавньої пожежі у Харкові, коли загинуло 8 людей, українці ще раз замислились, чи ефективно використовуються їхні податки, адже пожежники, технічно і професійно, виявилися неготовими рятувати життя людей. А численні перевірки від пожежників, які вже стали «притчею во язицех» українських підприємців, як вони і підозрювали, не мають нічого спільного з міркуваннями безпеки, бо об’єкт не виконував і мінімальних вимог протипожежної безпеки.
Попри те, що українці сумарно платять одні з найвищих податків у світі (в Україні існує близько 20 податків всеукраїнського значення і до десяти податків місцевого значення), вони не знають, куди ідуть їхні гроші: на зарплати і пенсії, на ремонт місцевих доріг і побудову освітніх закладів – чи на збільшення соціальних виплат чиновникам і силовикам.
Для порівняння: в Євросоюзі таких податків удвічі менше, але ЄС перебуває на першому місці у світі за виділенням коштів на соціальний захист своїх громадян – до 30 відсотків від ВВП, за даними агенції Євростат. В Україні – це лише 8 відсотків.
Особливо ця різниця помітна у сфері пенсійного забезпечення, що його українці фінансують з державного бюджету через Пенсійний фонд. У ФРН мінімальна пенсія становить 350 євро за умови відсутності жодного дня трудового стажу, середня пенсія наближається до 800 євро на місяць. У Франції мінімальна пенсія становить 500 євро на місяць, у Великобританії –760 євро. В Україні середня пенсія становить приблизно 137 євро (понад 1400 гривень). Ці дані надані експертами Інституту світової політики, які проводили відповідні дослідження з європейськими колегами.
Корупцію створює непрозоре адміністрування податків – експерти
Про невідповідність між податками і віддачею від них в Україні, пишуть, серед інших, експерти Київської школи економіки. За словами керівника школи Павла Шеремети, велика кількість податків і непрозора система їх адміністрування спричиняють корупцію і непрозорий розподіл бюджету на місцях.
«Ідеться не лише про кількість самих податків, хоча там є свої проблеми, але вони не є найголовнішими. Я думаю, що все-таки найбільша проблема – це недовіра до місцевих влад в Україні щодо використання сплачених податків, бюджетних коштів. По-друге, це корупція, яка пронизує державу зверху вниз чи зверху догори, яка існує практично на всіх рівнях. Вона ж не дозволяє по-чесному розподіляти місцеві бюджети, від чого страждають і медицина, і освіта, і пенсійне забезпечення», – каже Шеремета.
Щоб дізнатися, чи доходять гроші за призначенням, потрібно змінити закон, який би забезпечив прозорість адміністрування податків. Про це на своїй сторінці у соціальній мережі написав колишній міністр з надзвичайних ситуацій, а нині народний депутат України Віктор Балога, коментуючи для Радіо Свобода проблему непрозорого використання податків.
Нинішня влада присвятила велику увагу реформі податкової системи, але не в бік спрощення чи прозорості. Після набуття чинності з 1 січня 2011 року нового Податкового кодексу, система стягнення податків в Україні має вигляд трьох підсистем, які є в тісному взаємозв’язку між собою, зазначають у прес-службі Міністерства доходів і зборів. Це – підсистема оподаткування юридичних осіб, підсистема оподаткування фізичних осіб і збори в державні цільові фонди (Пенсійний та інші).
Після протестів та Податкового майдану, влада пообіцяла спростити податкову систему. Так, міністр доходів Олександр Клименко на прес-конференції у грудні минулого року пообіцяв у році нинішньому менше втручатись у роботу бізнесу.
«Кількість перевірок бізнесу уже зменшена на 30 відсотків, разом з тим, за рахунок об’єднаного податкового і митного аудиту ми значно збільшили ефективність. З 2014 року міністерство доходів проводитиме перевірки спільно з органами фінансового контролю, що дозволить менше відволікати бізнес від його роботи», – сказав Клименко.
Він також пообіцяв зменшити кількість всеукраїнських податків удвічі, залишивши 9 або 10. «У мене немає сумнівів, що ми зробимо це в 2014 році. Усе для цього є», – сказав Клименко.
У 2014 році серед планів міністерства також зменшення видатків на адміністрування податків і відповідно збільшення надходжень до державної казни, введення у дію змін до Податкового кодексу, які передбачають зниження податку на доходи фізичних осіб, тощо.
Податківцям потрібна нова філософія для розвитку – експерти
Але колишній міністр фінансів Віктор Пинзеник сумнівається, що чинній владі вдасться розв’язати ці проблеми, оскільки, на його думку, вона підходить до них з хибних міркувань.
Має бути система моніторингу для виявлення тих, хто не платить податкиВіктор Пинзеник
Але підприємці скаржаться, що влада нічого не зробила для того, щоб змусити платити податки тих, хто нині їх може уникати, наприклад, олігархи, які виводять величезні кошти у «податковий рай» (офшори). За різними даними, унаслідок цього бюджет недоотримує податок на прибуток у розмірі до 100 мільярдів гривень на рік. Цієї суми вистачило би на проведення ще одного футбольного чемпіонату Європи, зазначають фахівці.
Тож весь тягар податків падає на малий і середній бізнес, пояснює Павло Шеремета.
«Країна практично не робила глибоких, необхідних структурних реформ, які можуть різко збільшити бюджетне наповнення. Половина економіки у тіні, її треба вивести на поверхню, і якщо зробити це не адміністративними, а економічними заходами, то зрозуміло, що і бюджет буде наповнюватися краще, і всі ті статті, які ітимуть на «маленького українця», – і це включає освіту, охорону здоров’я, пенсійне забезпечення, – буде суттєво кращим», – говорить економіст і підприємець.
Податківці тиснуть на приватну ініціативу?
А поки «великі українці» на зекономлені на податках в Україні гроші купують розкішні вілли в Європі, податківці придушують «маленьких українців», які намагаються збудувати нові підприємства з новими технологіями вдома, часом перекреслюючи цим безпекову та економічну політику тієї ж таки влади. Про це Радіо Свобода розповів власник невеликої одеської фірми з виробництва біопалива з рослинних відходів Ігор Коваленко.
Майже весь відділ фінансових розслідувань одеської податкової займається моїм підприємствомІгор Коваленко
Ігор Коваленко нині захищає свої права у судах. А незалежні експерти наголошують, що за нинішніх умов, якими б високими не були податки в Україні, їх все одно не вистачатиме на освіту, охорону здоров’я, соціальний захист та забезпечення безпеки.
