Бідність в Україні й далі прогресує. Найважче – родинам із дітьми
Київ – Понад 2% населення України живе у багатовимірній бідності, вважають експерти ООН. Українські ждослідники кажуть про мінімум 3% громадян, які систематично не доїдають. Найважче доводиться родинам з дітьми. Бідність, що оцінюється за критерієм прожиткового мінімуму з використанням показників витрат, в Україні прогресує.
Україна займає 78-е місце серед 187 країн і територій за індексом людського розвитку (ІЛР), згідно з Доповіддю про людський розвиток ПРООН 2013року. При підрахунку індексу розвитку враховують середню тривалість життя, рівень грамотності дорослого населення й рівень життя. Очолюють рейтинг у 2013 році Норвегія, Австралія та США, а найнижчі показники людського розвитку мають Демократична Республіка Конго та Нігер.
Експерти ООН підрахували, що в Україні 2,2% населення живе у багатовимірній бідності.
В Україні рівень бідності відстежує, зокрема, Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України. Як повідомила Радіо Свобода завідувач відділу дослідження рівня життя населення Інституту демографії й соціальних досліджень імені Птухи НАН України Людмила Черенько, «офіційний моніторинг бідності в Україні ведеться за відносним підходом (розраховується рівень відносної та крайньої бідності) та за абсолютним підходом (розраховується рівень бідності за критерієм прожиткового мінімуму з використанням витрат і також із використанням доходів)». А для міжнародних порівнянь використовується такий критерій визначення бідності, як 5 доларів США на одну особу на добу, перерахованих у гривні, за паритетом купівельної спроможності, що надає Світовий банк».
«Якщо у першому кварталі 2012 року людей, які жили в Україні нижче цього рівня, було 3,2 %, то у першому кварталі цього року – 2,9%», – стверджує Черенько.
За словами експерта, «ще відбулося суттєве зниження за критерієм прожиткового мінімуму з використанням змінної доходів. У 2012 році – 15,6% а у 2013 році – 13,9%». В Україні стало менше людей, чиї доходи є менші від прожиткового мінімуму, але в цілому зниження рівня бідності незначне – «у межах похибки».
Із грудня 2013 року розмір прожиткового мінімуму в Україні, за даними Міністерства фінансів, зросте в середньому на 7,4%.
Найбідніші в Україні – це люди без вищої освіти з дітьми
Моніторинг Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України також засвідчує, що продовжує рости рівень бідності за критерієм прожиткового мінімуму з використанням показників витрат. У порівнянні з минулим роком цей показник зріс майже на один відсоток.
Людмила Черенько до Міжнародного дня ООН із боротьби з бідністю також оприлюднила дані про те, що в Україні показники бідності у сімей із дітьми вдвічі вищі, ніж у сімей без дітей. Ризикують стати бідними й ті молоді люди, які хочуть створити родину й народити дітей.
А минулорічна, підготована Інститутом демографії, комплексна оцінка бідності в Україні встановила залежність рівня бідності ще й від того, має чи ні людина вищу освіту.
(Інститут демографії та соціальних досліджень Ім. М.В. Птухи НАН України)
Оптимізм і здоровий глузд рятують українців від деградації у бідності
Рівень бідності, обрахований ученими, й відчуття «бідності», з яким живе людина, не завжди співпадають. Люди, які мають досить високі доходи, з різних причин («у сусіда є басейн, а у мене немає») можуть відчувати себе бідними. І навпаки, люди, які балансують на рівні прожиткового мінімуму, часто вміють так організовувати своє життя, що зберігають оптимізм та «пристойний соціальний вигляд».
Попри те, що за різними оцінками, в Україні приблизно чверть населення живе в бідності, у рейтингу «відчуття щастя» World Happiness Report Україна займає середні позиції, наголошує експерт Національного інституту стратегічних досліджень Тетяна Черненко.
У місцевих бюджетах немає коштів на допомогу малозабезпеченим. Міські, сільські та селищні ради допомагають людям, які потерпають від крайньої бідності, лише в надзвичайних випадках. Найскрутніше доводиться самотнім людям похилого віку, інвалідам та дітям із неблагополучних родин.
Непитущі й «загартовані життям» пенсіонери дають собі раду, навіть живучи на мінімальну пенсію.
Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа».
15.10.2013
