Кіровоград – Попри стереотип, що Кіровоградщина – російськомовна, місцеві фахівці переконують: більшість жителів регіону володіє українською, хоча суржик переважає. Щоб поліпшити лінгвістичні знання, депутати ініціювали курси вивчення державної мови. До проекту активно долучилися викладачі та вчителі-мовники. Вони запевняють, що роблять це на громадських засадах, без будь-якого політичного підґрунтя.
Російська мова поширена передусім у містах Кіровоградщини, у селах – ситуація інша: спілкуються переважно українською. Але і в обласному центрі, і в селах – вдосталь суржика, констатують місцеві експерти.
«Суржик – це зміщення мовного коду у свідомості. Коли людина плутає слова. Наприклад, є слово «первий» і «перший». А вона каже: «первий». От вам і суржик. Наша центральна область перебуває в епіцентрі цього суржикізму. Тому треба долати це явище», – зазначає співорганізатор проекту, старший викладач кафедри української літератури Кіровоградського педагогічного університету Олександр Ратушняк.
Проект не розрахований на школярів чи студентів. В аудиторію приходять люди, які вже мають освіту, але з певних причин хочуть вдосконалити мову. Організатори натякають, що курси, зокрема, потрібні за видом діяльності багатьом службовцям та народним депутатам.
Особлива увага – культурі мовлення
Згідно з програмою, особливий акцент роблять на культуру мовлення. Заняття, кажуть, кардинально відрізняються від шкільних уроків. Викладачі намагаються зробити їх цікавими й динамічними.
«Однією із рубрик нашого заняття буде пригадування призабутих слів українських. Таких дуже багато, які замінені словами іншомовного походження. І будемо з’ясовувати походження фразеологізмів», – розповідає вчитель української Наталя Вильгун.
У програмі курсів є і вивчення української літератури. Саме на ній намагаються поліпшити володіння мовою. Тут знайомлять із сучасним прочитанням творів Тараса Шевченка, Ліни Костенко, Євгена Маланюка. Розглядають і сучасних авторів.
«Ми ставимо за мету не стільки зробити з них філологів, як зробити з них просто читачів. Тому що начитана людина – це розумна людина. Її одразу чути», – говорить Олександр Ратушняк.
Заміж вийшла, а українську самотужки ще не осилила
Домогосподарка Оксана Макаренко два роки тому приїхала в Україну з Росії. Вже і оселилася тут, і заміж вийшла, а українську самотужки не осилила. Саме тому і прийшла на курси. Поки українську тільки трохи розуміє, говорити ж нею їй ще складно. Мова Оксані до вподоби, тож сподівається її швидко вивчити.
«Хотіла б говорити українською і розуміти людей. Мені це потрібно і для роботи, і в побуті», – пояснює домогосподарка Оксана Макаренко.
Кіровоградець Андрій Лаврусь українську вивчав і в школі, і в університеті, проте курси відвідує. Говорить, що вдосконалювати завжди є що і пригадує складні моменти у своїй мовній практиці.
«Є такі слова, походження яких невідоме. Тому я сподіваюсь, що знайду тут відповідь на свої запитання», – зазначає слухач.
Українську у Кіровограді вивчатимуть протягом трьох місяців. Та цей термін умовний. Вчителі готові займатися із тими, кому це необхідно, стільки, скільки треба. Курси проходять в інформаційно-аналітичному центрі «Перевесло». На перші заняття прийшли 20 кіровоградців. Серед них і депутати, і підприємці, і навіть викладачі.
Російська мова поширена передусім у містах Кіровоградщини, у селах – ситуація інша: спілкуються переважно українською. Але і в обласному центрі, і в селах – вдосталь суржика, констатують місцеві експерти.
Суржик – це зміщення мовного коду у свідомості. Коли людина плутає словаОлександр Ратушняк
Проект не розрахований на школярів чи студентів. В аудиторію приходять люди, які вже мають освіту, але з певних причин хочуть вдосконалити мову. Організатори натякають, що курси, зокрема, потрібні за видом діяльності багатьом службовцям та народним депутатам.
Особлива увага – культурі мовлення
Згідно з програмою, особливий акцент роблять на культуру мовлення. Заняття, кажуть, кардинально відрізняються від шкільних уроків. Викладачі намагаються зробити їх цікавими й динамічними.
«Однією із рубрик нашого заняття буде пригадування призабутих слів українських. Таких дуже багато, які замінені словами іншомовного походження. І будемо з’ясовувати походження фразеологізмів», – розповідає вчитель української Наталя Вильгун.
У програмі курсів є і вивчення української літератури. Саме на ній намагаються поліпшити володіння мовою. Тут знайомлять із сучасним прочитанням творів Тараса Шевченка, Ліни Костенко, Євгена Маланюка. Розглядають і сучасних авторів.
«Ми ставимо за мету не стільки зробити з них філологів, як зробити з них просто читачів. Тому що начитана людина – це розумна людина. Її одразу чути», – говорить Олександр Ратушняк.
Заміж вийшла, а українську самотужки ще не осилила
Домогосподарка Оксана Макаренко два роки тому приїхала в Україну з Росії. Вже і оселилася тут, і заміж вийшла, а українську самотужки не осилила. Саме тому і прийшла на курси. Поки українську тільки трохи розуміє, говорити ж нею їй ще складно. Мова Оксані до вподоби, тож сподівається її швидко вивчити.
Хотіла б говорити українською і розуміти людей. Мені це потрібно і для роботи, і в побутіОксана Макаренко
Кіровоградець Андрій Лаврусь українську вивчав і в школі, і в університеті, проте курси відвідує. Говорить, що вдосконалювати завжди є що і пригадує складні моменти у своїй мовній практиці.
«Є такі слова, походження яких невідоме. Тому я сподіваюсь, що знайду тут відповідь на свої запитання», – зазначає слухач.
Українську у Кіровограді вивчатимуть протягом трьох місяців. Та цей термін умовний. Вчителі готові займатися із тими, кому це необхідно, стільки, скільки треба. Курси проходять в інформаційно-аналітичному центрі «Перевесло». На перші заняття прийшли 20 кіровоградців. Серед них і депутати, і підприємці, і навіть викладачі.
