До досліджень, за які сьогодні присудили Нобелівську премію з фізики, причетні й українські вчені, заявив голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації Володимир Семиноженко.
Він нагадав, що визначальний елемент системи, що працює на Великому адронному колайдері, – спеціальний детектор був успішно розроблений і створений завдяки відкриттю вченими українського Інституту монокристалів унікального сцинтилятора (PWO), що дозволив реєструвати високоенергетичні частинки.
Крім того, додав він, нині в команді ядерників, яка працювала в Європейській організації ядерних досліджень (ЦЕРН) над виявленням бозона Гіґґза, працюють 46 українських науковців.
Нобелівський комітет оголосив сьогодні лауреатами Нобелівської премії з фізики бельгійця Франсуа Анґлера й британця Пітера Гіґґза – «за теоретичне пояснення механізму, який сприяє глибшому розумінню походження маси субатомних частинок, що було підтверджено імовірним відкриттям фундаментальної частинки під час експериментів у лабораторіях ATLAS та CMS на Великому адронному колайдері у ЦЕРНі».
Анґлера і Гіґґза відзначили за можливе відкриття бозона Гіґґза, про яке в ЦЕРНі заявили в липні минулого року, хоча цей результат іще не підтверджений остаточно.
Бозон Гіґґза – елементарна частинка, яка теоретично є важливою складовою «Стандартної моделі» походження і будови Всесвіту і якої вченим досі бракувало на практиці. Вона отримала назву на честь Пітера Гіґґза, оскільки саме він передбачив існування цієї частинки в теорії.
Він нагадав, що визначальний елемент системи, що працює на Великому адронному колайдері, – спеціальний детектор був успішно розроблений і створений завдяки відкриттю вченими українського Інституту монокристалів унікального сцинтилятора (PWO), що дозволив реєструвати високоенергетичні частинки.
Крім того, додав він, нині в команді ядерників, яка працювала в Європейській організації ядерних досліджень (ЦЕРН) над виявленням бозона Гіґґза, працюють 46 українських науковців.
Нобелівський комітет оголосив сьогодні лауреатами Нобелівської премії з фізики бельгійця Франсуа Анґлера й британця Пітера Гіґґза – «за теоретичне пояснення механізму, який сприяє глибшому розумінню походження маси субатомних частинок, що було підтверджено імовірним відкриттям фундаментальної частинки під час експериментів у лабораторіях ATLAS та CMS на Великому адронному колайдері у ЦЕРНі».
Анґлера і Гіґґза відзначили за можливе відкриття бозона Гіґґза, про яке в ЦЕРНі заявили в липні минулого року, хоча цей результат іще не підтверджений остаточно.
Бозон Гіґґза – елементарна частинка, яка теоретично є важливою складовою «Стандартної моделі» походження і будови Всесвіту і якої вченим досі бракувало на практиці. Вона отримала назву на честь Пітера Гіґґза, оскільки саме він передбачив існування цієї частинки в теорії.
