Київ – Укрзалізниця незаконно збирає і зберігає дані пасажирів з іменних квитків, заявили правозахисники після проведеної перевірки. Закон забороняє це робити, кажуть вони. Крім того, немає ніякої гарантії, що вказані відомості не будуть передані в розпорядження зацікавлених осіб, в тому числі правоохоронним органам.
При купівлі іменного квитка ім’я та прізвище, яке людина вказала касиру, а також напрямок та час поїздки опиняються у базі даних Укрзалізниці – Єдиній автоматизованій системі керування пасажирськими перевезеннями, каже програмний директор Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Щербатюк. Така база існувала до 2007 року. Потім наповнювати її перестали через заборону іменних квитків, а з 6 квітня цього року, коли знову почали запроваджувати іменні квитки в Україні, робота бази теж відновилась.
По-перше, пасажирам не повідомляють про ведення такої бази, а по-друге, не питають дозволу на збирання й використання цих даних. Відтак збір такої інформації може становити загрозу для права на приватність.
«Були приклади, коли активістів просто не пускали в поїзди. Це такий маленький приклад, яким чином може бути використана ця інформація. Вона може бути використана і проти громадських активістів, і проти журналістів. Для звичайних людей є теж певні ризики. Коли ця інформація потрапляє до рук злочинців, то ці люди можуть знати, коли вас немає вдома і це може становити небезпеку для власності, майна», – перелічує Максим Щербатюк.
Вносити, але не зберігати
Укрзалізниця і підпорядковані їй структури, хоча й зобов’язані вносити прізвище та ім’я до квитка, не мають права зберігати ці відомості, наголошує керівник правових проектів Інституту масової інформації, член комісії Державної служби з питань захисту персональних даних щодо перевірки Укрзалізниці Роман Головенко.
«Ми говоримо про законодавство, бо Укрзалізниця не є власним підприємством, це є управлінський орган, створений урядовими структурами України. Оскільки це управлінський орган, то за 19 статтею Конституції, він може діяти лише в тих межах, які визначені законодавством. Отже, якщо постанова Кабміну говорить про внесення прізвища, імені до квитка і все, то буквально лише це може запровадити залізниця. Щось додатково, наприклад, зберігання цих даних, повноважень у залізниці немає», – пояснює Роман Головенко.
Бази імен немає, всі дані у квитку, кажуть працівники залізниці
Як повідомляло раніше Міністерство інфраструктури, іменні квитки запровадили у зв’язку з поетапним переходом на електронні квитки, а також для боротьби з перекупщиками. Говорилось, що це також допомагатиме правоохоронцям виявляти злочинців чи терористів.
Проте в Укрзалізниці Радіо Свобода запевнили, що ніякої окремої бази немає. Усі дані фіксуються по факту продажу квитка, каже працівниця Львівської залізниці Юлія Грабова.
«Ми не зберігаємо імен і прізвищ людей, у нас є просто фіксація того, що квиток проданий. Просто є документ. А бази імен, бази людей – такого немає. Але якщо є потреба з’ясувати, хто їхав п’ятого числа на місці номер три в вагоні такому-то поїзда такого-то, то система «Експрес» дозволяє нам з’ясувати, оце місце відкрити і побачити, що це був Іванов Іван Іванович», – розповідає працівниця Укрзалізниці.
Для того, щоб припинити незаконний збір відомостей, державна служба з питань захисту персональних даних уже надіслала припис, яким зобов’язала Укрзалізницю до 29 листопада припинити внесення персональних даних пасажирів до бази. З вимогою вилучити інформацію про пасажирів з бази готує колективний позов до Укрзалізниці і Гельсінська спілка з прав людини.
Іменні квитки в Україні вдруге ввели 6 квітня цього року. Аби купити квиток, потрібно сказати касиру ім’я та прізвище особи, яка збирається їхати і при посадці у потяг показати документи (паспорт, студентський квиток, посвідчення водія тощо), що підтвердять відповідність даних на квитку. До того ж, квиток є дійсним, навіть якщо у імені та прізвищі пасажира буде три помилки.
При купівлі іменного квитка ім’я та прізвище, яке людина вказала касиру, а також напрямок та час поїздки опиняються у базі даних Укрзалізниці – Єдиній автоматизованій системі керування пасажирськими перевезеннями, каже програмний директор Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Щербатюк. Така база існувала до 2007 року. Потім наповнювати її перестали через заборону іменних квитків, а з 6 квітня цього року, коли знову почали запроваджувати іменні квитки в Україні, робота бази теж відновилась.
По-перше, пасажирам не повідомляють про ведення такої бази, а по-друге, не питають дозволу на збирання й використання цих даних. Відтак збір такої інформації може становити загрозу для права на приватність.
«Були приклади, коли активістів просто не пускали в поїзди. Це такий маленький приклад, яким чином може бути використана ця інформація. Вона може бути використана і проти громадських активістів, і проти журналістів. Для звичайних людей є теж певні ризики. Коли ця інформація потрапляє до рук злочинців, то ці люди можуть знати, коли вас немає вдома і це може становити небезпеку для власності, майна», – перелічує Максим Щербатюк.
Вносити, але не зберігати
Укрзалізниця і підпорядковані їй структури, хоча й зобов’язані вносити прізвище та ім’я до квитка, не мають права зберігати ці відомості, наголошує керівник правових проектів Інституту масової інформації, член комісії Державної служби з питань захисту персональних даних щодо перевірки Укрзалізниці Роман Головенко.
«Ми говоримо про законодавство, бо Укрзалізниця не є власним підприємством, це є управлінський орган, створений урядовими структурами України. Оскільки це управлінський орган, то за 19 статтею Конституції, він може діяти лише в тих межах, які визначені законодавством. Отже, якщо постанова Кабміну говорить про внесення прізвища, імені до квитка і все, то буквально лише це може запровадити залізниця. Щось додатково, наприклад, зберігання цих даних, повноважень у залізниці немає», – пояснює Роман Головенко.
Бази імен немає, всі дані у квитку, кажуть працівники залізниці
Як повідомляло раніше Міністерство інфраструктури, іменні квитки запровадили у зв’язку з поетапним переходом на електронні квитки, а також для боротьби з перекупщиками. Говорилось, що це також допомагатиме правоохоронцям виявляти злочинців чи терористів.
Проте в Укрзалізниці Радіо Свобода запевнили, що ніякої окремої бази немає. Усі дані фіксуються по факту продажу квитка, каже працівниця Львівської залізниці Юлія Грабова.
«Ми не зберігаємо імен і прізвищ людей, у нас є просто фіксація того, що квиток проданий. Просто є документ. А бази імен, бази людей – такого немає. Але якщо є потреба з’ясувати, хто їхав п’ятого числа на місці номер три в вагоні такому-то поїзда такого-то, то система «Експрес» дозволяє нам з’ясувати, оце місце відкрити і побачити, що це був Іванов Іван Іванович», – розповідає працівниця Укрзалізниці.
Для того, щоб припинити незаконний збір відомостей, державна служба з питань захисту персональних даних уже надіслала припис, яким зобов’язала Укрзалізницю до 29 листопада припинити внесення персональних даних пасажирів до бази. З вимогою вилучити інформацію про пасажирів з бази готує колективний позов до Укрзалізниці і Гельсінська спілка з прав людини.
Іменні квитки в Україні вдруге ввели 6 квітня цього року. Аби купити квиток, потрібно сказати касиру ім’я та прізвище особи, яка збирається їхати і при посадці у потяг показати документи (паспорт, студентський квиток, посвідчення водія тощо), що підтвердять відповідність даних на квитку. До того ж, квиток є дійсним, навіть якщо у імені та прізвищі пасажира буде три помилки.
