Президент Литви Даля Ґрібаускайте бажає Україні сил, політичної волі й рішучості, щоб вистояти в умовах дедалі більшого тиску на неї й самостійно ухвалити рішення про підписання угоди про асоціацію з ЄС, що планується на саміті у Вільнюсі наприкінці листопада.
«Відлічуємо дні до саміту, тиск на нас зростає і зростатиме. Бажаю сил для опору, політичної волі та рішучості, щоб витримати. Україна занадто велика, потужна, щоб дозволяти комусь вирішувати своє майбутнє», – сказала президент на 10-й Ялтинській щорічній зустрічі.
Ґрібаускайте під час виступу, говорячи про тиск «третіх країн», не говорила прямо «Росія», але кілька разів непрямо вказала на цю країну, яка останніми місяцями обмежувала не лише український, а й литовський експорт.
«На розвиток країни не може бути нав’язувань зі сторони, це суперечить міжнародному праву», – наголосила Ґрібаускайте.
За її словами, такий тиск – це прояв слабкості, він розкриває справжнє обличчя тих, хто нав’язує такі санкції.
Минулого місяця Федерація роботодавців України заявила, що Митна служба Росії включила до переліку «ризикових» всіх без винятку українських імпортерів, що фактично на невизначений час блокувало постачання товарів з України. 18 серпня радник президента Росії Сергій Глазьєв заявив, що ускладнення митного оформлення вантажів на російсько-українському кордоні є разовою акцією, але у разі підписання Україною угоди про асоціацію з Євросоюзом митне адміністрування може бути посилене. Київ розраховує підписати цю угоду на листопадовому саміті у Вільнюсі.
Раніше цього місяця Європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій ідеться про те, що ЄС має захистити країни «Східного партнерства» з огляду на дедалі більший тиск Росії. Документ, поміж іншим, засуджує дедалі більші намагання Кремля перешкоджати поглибленню політичних і торговельних зв’язків України, Вірменії, Грузії й Молдови із Європейським союзом.
«Відлічуємо дні до саміту, тиск на нас зростає і зростатиме. Бажаю сил для опору, політичної волі та рішучості, щоб витримати. Україна занадто велика, потужна, щоб дозволяти комусь вирішувати своє майбутнє», – сказала президент на 10-й Ялтинській щорічній зустрічі.
Ґрібаускайте під час виступу, говорячи про тиск «третіх країн», не говорила прямо «Росія», але кілька разів непрямо вказала на цю країну, яка останніми місяцями обмежувала не лише український, а й литовський експорт.
«На розвиток країни не може бути нав’язувань зі сторони, це суперечить міжнародному праву», – наголосила Ґрібаускайте.
За її словами, такий тиск – це прояв слабкості, він розкриває справжнє обличчя тих, хто нав’язує такі санкції.
Минулого місяця Федерація роботодавців України заявила, що Митна служба Росії включила до переліку «ризикових» всіх без винятку українських імпортерів, що фактично на невизначений час блокувало постачання товарів з України. 18 серпня радник президента Росії Сергій Глазьєв заявив, що ускладнення митного оформлення вантажів на російсько-українському кордоні є разовою акцією, але у разі підписання Україною угоди про асоціацію з Євросоюзом митне адміністрування може бути посилене. Київ розраховує підписати цю угоду на листопадовому саміті у Вільнюсі.
Раніше цього місяця Європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій ідеться про те, що ЄС має захистити країни «Східного партнерства» з огляду на дедалі більший тиск Росії. Документ, поміж іншим, засуджує дедалі більші намагання Кремля перешкоджати поглибленню політичних і торговельних зв’язків України, Вірменії, Грузії й Молдови із Європейським союзом.
