В Україні провели унікальну для Східної Європи операцію на серці

Київ – У Києві провели першу у Східній Європі відеотораскопічну операцію на серці з мінімальним розрізом. Операцію виконувала група лікарів на чолі з французьким кардіохірургом. Усі вони наголошують на важливості застосування подібного хірургічного втручання, яке дозволяє не протезувати, а поновлювати власний серцевий клапан хворого, а також є набагато зручнішим та високоякіснишим методом, ніж дотеперішні.

Пластику мітрального клапану з використанням відеотораскопії вперше провели у Бельгії ще у 1998 році. Сьогодні ж Україна стала першою країною у Східній Європі, де також застосували цю методику.

Операція тривала 4 години. Пацієнт – 35-річний сумчанин. Кардіохірург – професор французького центру Hôpital Louis Pradel Жан Франсуа Обадья. Він зазначає, що, попри побоювання, проводити хірургічне втручання з українськими колегами йому було надзвичайно просто.

Водночас лікар згадує, що першу таку операцію він робив ще у 2000 році у Франції. Наразі ж таке оперування у цій країні стає основним, каже Обадья.

«У Франції уже близько 95 відсотків операцій проходять саме таким чином. Все через те, що вони є набагато зручнішими і кращими. За такими операціями майбутнє. Навіть в Америці наразі застосовують їх», – каже він.

Відеокамера показує все у збільшеному вигляді – лікар

На високій якості подібних операцій наголошує й український колега-кардіохірург Олексій Крикунов – завідувач відділення хірургії інфекційного ендокардиту Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Амосова.

«Ви отримуєте інформацію за допомогою відеокамери у збільшеному вигляді (майже мікроскопію), тобто те, чого не можна отримати, навіть одягнувши оптику. Завдяки відеокамері, яка є гнучкою, можна подивитися всі нутрощі: наприклад, легеневу артерію чи наявність тромбів. Тобто це все більш радикально видаляється і більш ефективно виконується», – говорить кардіохірург.

Окрім того, перевагою подібних операцій, за словами Крикунова, є і те, що розріз на серці робиться маленьким, а відтак втрата крові і об’єми застосування препаратів скорочуються.

До того лікар зауважує, що курс реабілітації таких пацієнтів є значно коротшим: зі стаціонару їх виписують уже на четвертий день, а препарати для розрідження крові вони приймають лише перші три місяці (хворі, яким робили протезування, а не відновлення клапану, приймають ці ліки постійно). Окрім того, якщо пацієнти дотримуються медикаментозних рекомендацій, то у подальшому повторної операції не потребують.

Захворювання мітрального клапану має 15–20% українців – статистика

Тим часом, за даними Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Амосова, різноманітні форми захворювання мітрального клапану має близько 15–20 відсотків українців. Такі вади можуть бути у них як вродженими, так і набутими внаслідок травм чи інфекційних процесів.

Серед основних симптомів хвороби – нестача повітря під час фізичних навантажень, набряки ніг під кінець робочого дня чи порушення ритму серця. Щоб виявити, що саме не так з мітральним клапаном, пацієнтам із подібними скаргами проводять ехокардіографію, яка показує, чи слід його відновлювати, чи краще протезувати.

В цілому ж серцево-судинні недуги нині є одними з головних причин захворюваності та смертності серед українців.