Я був вражений, як українська влада підходить до укладення угоди з ЄС – посол США

Гість «Вашої Свободи»: посол США в Україні Джеффрі Пайєтт.

– Президент США Барак Обама скасував зустріч з президентом Росії Володимиром Путіним після того, як Росія надала тимчасовий притулок Едварду Сноудену. Як погіршення стосунків між США і Росією може вплинути на таку державу як Україна, що декларувала стратегічні відносини і з Москвою, і з Вашингтоном?
– Я посол США в Україні. Тому про відносини з Росією нехай говорить посол Макфол та інші колеги. Стосовно американсько-українських стратегічних відносин, то вони ґрунтуються на міцній двосторонній основі. І все, що я чув і під час консультацій у Вашингтоні, і впродовж двох тижнів тут, підтверджує моє відчуття, що у нас є великі амбіції у двосторонніх відносинах і гарна основа. Ще раз хочу наголосити, що я говорю про сферу своєї відповідальності, але я не думаю, що якийсь зовнішній чинник мав би на це вплинути. Стратегічна логіка наших відносин є міцною і базується на інтересах, що сходяться, наших спільних цінностях і нашій відданості розбудові майбутнього.

– Критики кажуть, що звинувачення Сноудена нашкодили репутації США як морального лідера у світі. Що Ви можете сказати українцям, які стурбовані тим, що американський уряд програмами стеження міг порушити права своїх громадян та іноземців?

– Найкраща відповідь на це питання – це заява, яку зробив президент Обама минулої п’ятниці, коли він звернувся до американців і прямо відреагував на стурбованість, яка виникла через ці викриття. Він чітко наголосив, що заходи американського уряду мають на меті подбати про безпеку нашої країни і безпеку наших партнерів. Він також пообіцяв дуже ретельно наглядати за цим через юридичний процес, через принцип верховенства права. Він визнав, що серйозний нагляд відбувається і з боку Конгресу. Переваги американської системи полягають в окремих, але рівних гілках влади, які працюють для того, щоб запевнитися, що всі ці програми існують у контексті верховенства права. Це найкраща відповідь на стурбованість, яка може виникнути. Це царина, в якій ми готові тісно співпрацювати з нашими українськими партнерами й українським урядом. Про це свідчить той факт, що директор ФБР пан Мюллер був тут, у Києві, кілька місяців тому, зустрічався з президентом Януковичем і підтвердив свою готовність до міцного партнерства з цих питань між США і Україною.

– За твердженням колишнього американського агента Сноудена, один із американських серверів стеження – у Києві. Чи відповідає це дійсності?

– Я не можу говорити про оперативні справи чи роботу розвідки. Але я хочу наголосити, що ми зацікавлені у дуже тісному партнерстві з нашими українськими господарями. Як я вже згадав, це доводить візит директора ФБР в Україну кілька місяців тому.

– Стосовно українсько-російських відносин. Чи «торговельна війна» між Україною і Росією є політикою чи економікою? Що тут краще для України?

– Сполучені Штати дуже ретельно спостерігають за розвитком ситуації. Ці питання мають вирішувати згідно з вимогами СОТ, які Росія має щодо України і навпаки. Я також хочу наголосити на тому, що говорив під час нашої першої розмови – на дуже високому пріоритеті США щодо підтримки європейського вибору України. Ми віримо, що у перспективі економічні інтереси України, інтереси українського народу найкраще задовольнить угода про асоціацію з ЄС, включно з угодою про поглиблену і всеосяжну вільну торгівлю. Дуже важливо розуміти, що ця угода між Україною і Європою жодним чином не відвертає Україну від дуже важливих економічних, історичних, культурних відносин з Росією. Вільна торгівля з Європою не зменшить свободи України підтримувати глибокі і важливі відносини з Росією і, безперечно, не поставить під удар економічні й ділові відносини Україною з Росією. Але у перспективі ми думаємо, що правильна відповідь для України це рухатися ближче до інституційних відносин з Європою. Це сприятиме економічному зростанню, створенню робочих місць, допоможе створити міцну основу для демократії, яку сподівається збудувати український народ.

– Все-таки «торговельна війна» – це політика чи економіка?

– Занадто рано казати. Але знов-таки, з перспективи США, важлива річ тут економіка. Росія пов’язана своїми зобов’язаннями перед СОТ, це економічне питання. Стимули для України у перспективі рухатися ближче до Європи – економічні. Це визначатиме відносини у перспективі. Україна має гарні можливості: природні ресурси, людський потенціал, дуже сприятливу географію. Тому питання, як скористатися цими чинниками, щоб стимулювати зростання і створювати економічні можливості для майбутнього.

– Україна прагне підписати угоду з ЄС на вільнюському саміті. Європа критикує Україну за вибіркове правосуддя, особливо у справі Юлії Тимошенко. Що Україна має зробити, щоб підвищити шанси на підписання угоди у листопаді?

– Я був вражений, спілкуючись з людьми в уряді і за його межами після приїзду до Києва, з якою серйозністю українська влада підходить до укладення угоди про асоціацію у листопаді, зосереджуючись на різних кроках для того, щоб задовольнити стандарти Європи. Один із цих стандартів – це, звичайно, питання вибіркового правосуддя. Ми дуже підтримуємо місію Кокса-Кваснєвського, дуже сподіваємося, що українська влада і її європейські партнери зможуть знайти формулу, щоб задовольнити вимоги європейської спільноти, включно з тим, щоб припинити практику вибіркового правосуддя. Це означає питання пані Тимошенко. Специфіка – це складне правове питання. Українська влада, працюючи з Коксом та Квасневським і європейськими урядами, має знайти цей шлях, і не моя справа тут визначати, яким він має бути, але це дуже важливо. Цим стурбована не тільки Європа, не тільки Європейський суд із прав людини, який у травні вирішив, що арешт Тимошенко незаконний, – цим також стурбований уряд США. Ми не раз висловлювали свою оцінку з цього приводу. Будь-хто, хто бачив, як мене затверджували у Сенаті США, має чітке уявлення про стурбованість цим і республіканців, і демократів у нашій законодавчій гілці. Але гарна новина полягає в тому, що влада дуже зосереджена на тому, щоб досягнути цю мету. Я знаю, що Європа теж дивиться вперед. Я сподіваюся, що протягом наступних кількох тижнів і місяців буде знайдена формула, яка врахує вимоги Європи і відчинить двері для дуже важливого рішення, яке має зробити Україна стосовно свого європейського майбутнього і поглиблення відносин з установами Європи.

– Але чи має Україна шанси підписати цю угоду у листопаді?

– Абсолютно. Думаю, Україна має дуже гарні шанси. Я говорю це, базуючись на тому, що я чув від української влади та європейської сторони. Всі хочуть зробити цю роботу. Але є також важливі рішення, які українська влада має ухвалити. Ми дуже сподіваємося, що президент Янукович та його радники зможуть працювати з Коксом і Кваснєвським та іншими представниками європейської спільноти задля руху вперед. Ми віримо, що Європа тримає відкритими двері для України, і сподіваємося, що українська влада увійде у ці двері.

– Які кроки українська влада має зробити для підвищення цих шансів?

– Думаю, що найважливіший крок – це взяти до уваги стурбованість, яку висловлювала Європа та багато інших країн, щодо проблем із вибірковим правосуддям. Я казав, що для США тут йдеться не про персоналії, а про принципи. Йдеться про питання, як колишній високопосадовець притягається до кримінальної відповідальності, або ж щодо нього застосовується вибіркове правосуддя, за рішення, ухвалені під час перебування на посаді. Це є принцип, який стосується всіх, незалежно від політичних партій. Він дуже важливий для США, оскільки він відсилає нас до питання української демократії, він є основою нашого стратегічного партнерства.

– Фахівці називають український енергоринок одним із найбільш корумпованих секторів економіки. Чи заважає це американським компаніям працювати тут ефективно?

– Посол Теффт говорив про кілька випадків, коли американські компанії скаржилися щодо правових норм та бізнес клімату. Я чув те ж саме під час спілкування з торговими представниками. Але я співставлю це з тим, що я також чув від американської бізнес-спільноти: це чітка позиція щодо співпраці та роботи з українськими партнерами та наявність економічних перспектив. Енергетичний сектор є дуже важливим, про що ми говорили минулого разу. Якщо ці дві великі американські компанії увійдуть на український ринок, ExonMobile та Chevron – це провідні компанії, провідні інвестори – це буде важливим позитивним сигналом для решти американської бізнес-спільноти. Ці ж компанії обмежені Законом про іноземну корупцію – це американський закон, який перешкоджає американським компаніям бути втягнутими у будь-які форми корупції. Ці компанії працюють прозоро. Тож залучення цих компаній до українського енергоринку сприятиме підвищенню прозорості. І я думаю, що це гарний сигнал для економіки у довготерміновій перспективі. Це має відбуватися крок за кроком. І ми хочемо бути частиною цього процесу. Ми хочемо бути українськими партнерами і допомогти Україні взяти курс на розбудову сучасної європейської демократії.

– Деякі експерти говорять, що компанія з американським капіталом Westinghouse може залишити Україну через лобіювання владою інтересів їхніх конкурентів. Якою є Ваша оцінка?

– Ми бачимо Україну надзвичайно важливим партнером у всіх питаннях: у нерозповсюдженні ядерної зброї та цивільній ядерній кооперації. Після проголошення незалежності Україна відмовилася від третього найбільшого у світі арсеналу ядерної зброї. Зараз ми хочемо розширити нашу кооперацію щодо цивільної ядерної енергетики. Цьому допомагає робота компанії Westinghouse. Це американська компанія, яка має одні з найкращих у світі технологій. Половина реакторів у світі базуються на технологіях Westinghouse. Ця компанія тісно співпрацює з «Енергоатомом» для того, щоб розвивати модель постачання палива на українські реактори російського виробництва. Ми бачимо прогрес щодо цього як іншу важливу можливість для України. Сьогодні 50% електрики в Україні виробляють атомні станції. Гарантування ефективності у цьому секторі є надзвичайно важливим для конкурентоздатності української економіки. Співпраця з компанією Westinghouse дозволить постачати паливо на російські реактори, які працюють в Україні. Це буде добре для американської компанії, я зацікавлений у її підтримці, але це також вигідно для «Енергоатому». Оскільки у такому випадку «Енергоатом» зможе домовлятися не з однією компанією, а з двома потенційними постачальниками. Я зацікавлений побачити прогрес у цьому процесі. Поки що я не спілкувався з представниками «Енергоатому», але я знаю, що Westinghouse дуже зацікавлена у цьому процесі. Американський уряд також зацікавлений у розвитку цього проекту, оскільки наш енергетичний департамент надає мільярди доларів, які необхідні компанії Westinghouse для демонстрації можливостей використання її ядерних збірок для реакторів російського виробництва. Ми сподіваємося, що цей проект буде успішним.

– Але зараз ми не можемо говорити, що в Україні є ринок ядерного палива, оскільки практично всі реактори працюють на паливі російської компанії ТВЕЛ. Також ця компанія виграла тендер на будівництво заводу із виробництва ядерного палива. Чи не є, на Вашу думку, ця ситуація небезпечною у контексті української енергетичної безпеки?

– Як я казав, Westinghouse хоче допомогти «Енергоатому» розібратися із цією проблемою, оскільки ця компанія розвиває паливні збірки, які можуть продаватися Україні і допоможуть забезпечити диверсифікацію. Ніхто не говорить, що Україна не має мати тісних відносин з Росією. Щодо ядерної енергетики, Україна завжди мала тісні відносини з Росією, оскільки Росія розробляє реактори для України і є найбільшим постачальником ядерного палива. Але прихід компанії Westinghouse дозволить створити конкуренцію. Це дуже добре для України, оскільки це посилить її позиції. Я переконаний, тісно працюючи з Westinghouse багато років на різних риках, що вони мають одні з найкращих інженерних розробок у світі, мають потужну культуру безпеки. Ця компанія зацікавлена мати партнерські відносини з Україною і допомогти їй розібратися з енергетичними викликами. Це те, про що ми говорили минулого тижня, що США зацікавлені допомогти Україні диверсифікувати джерела енергопостачання. Можу сказати, що я дуже задоволений тим, що відбувається у вітровій енергетиці (американські компанії зацікавлені бути залучені до цього), у сонячній, у сфері нетрадиційного газу, шельфового газу і нафти. Все це дозволяє Україні диверсифікувати джерела постачання, стабілізувати економіку, збільшувати робочі місця, покращувати конкурентоздатність, зміцнити незалежність та суверенність, територіальну цілісність, що є головними принципами для США.

– На Вашу думку, це дозволить Україні знизити енергозалежність від Росії?

– Думаю те, що сталося у США упродовж останніх років, це дуже гарний приклад. Йдеться про наш досвід із нетрадиційним газом. Американська сланцева революція кардинально змінила ситуацію на нашому ринку – це сильно знизило ціни на енергетику для американської промисловості, покращило конкурентоздатність ключових секторів нашої промисловості – таких як виробництво добрив та нафтохімія. Це також дозволило збільшити робочі місця у тих штатах, де є сланцевий газ. І це поставило США на значну позицію – ми стаємо енергетичними експортерами. Великі американські компанії, такі як ExonMobile, зараз шукають можливості експорту газу зі США на світові ринки. Це значний поворот, який не можна було передбачити ще кілька років тому. Я вірю, що ситуація в Україні дуже подібна. Думаю, що прогрес із підписанням угод про видобування сланцевого газу із компаніями ExonMobile та Chevron може дати значний поштовх для української енергетичної незалежності. Це буде важливо для створення робочих місць, для розвитку конкретності української економіки. Це все можливо зробити, якщо уряд проводитиме грамотну політику. Це не просто означає прихід американського капіталу чи американських компаній, це розширення економічного середовища, куди приходять ці інвестиції. Ми також дуже зацікавлені у розвитку потенціалу України щодо реекспорту газу з Європи. Ми розуміємо, що питання постачання енергоносіїв, енергетичної незалежності є головними для української економіки та геостратегічної позиції України. США хочуть підтримувати ці прагнення української влади.

– Що ж до сланцевого газу, то зараз багато екологів та політиків в Україні (і не тільки в Україні) говорять про небезпеку видобутку сланцевого газу. На Вашу думку, чи є це безпечним?

– Це (видобуток сланцевого газу – ред.) безпечна технологія у разі грамотного урядового регулювання. Такий досвід має США. США стали більш енергетично незалежними завдяки сланцевій революції. Я думаю, що це підходить Україні. Я знаю, що американські компанії ­( я не можу говорити про всі, але певні американські компанії) були б раді співпрацювати з центральною та місцевою владою. Уроки, які вони отримали, це те, що ми розвинули цю технологію у США. Говорячи про США, то ми вітаємо це, це здорова тенденція для української демократії. Ми також упевнені, що вивчення можливостей, вивчення усіх можливих джерел – це правильна відповідь для стратегічних інтересів України. Те, на чому я зараз наголошую, це підтримка прагнень українського народу.

– До речі, після першої частини Вашого інтерв’ю Радіо Свобода, лідер українських комуністів Петро Симоненко звинуватив Вас у лобізмі американських енергетичних компаній. Схожа реакція була і у лідера «Українського вибору» Віктора Медведчука. Чи мають вони рацію?

– Ми підтримуємо європейський вибір України. Ми віримо, що Україна є частиною Європи і має стати ближчою до європейських інституцій. Ми бачимо, що енергетика є частиною цієї дискусії. Ми розглядаємо нашу підтримку американських компаній в Україні як частину зусиль щодо допомоги українській економіці вийти на світові ринки. Ми не є опозицією Росії. Як я казав, Україна має важливі і дуже тісні зв’язки з Росією. І ніхто цього не може заперечити. Але ми не вважаємо, що Росія повинна мати можливість забороняти вибір України на шляху до зближення з Європейським Союзом. Ми впевнені, що українські економічні інтереси у довготерміновій перспективі будуть краще працювати у тісних відносинах з Європою. Я чув це від американських компаній. Їхня позиція була дуже чіткою: якщо Україна зможе досягти успіху у переговорах щодо угоди про асоціацію, а також імплементує угоду про поглиблену зону вільної торгівлі з Європою, то американські компанії збільшать інвестування. У такому випадку американські компанії зможуть використовувати Україну як базу для виробництва та обслуговування всього європейського ринку. Це надзвичайна можливість. Я знаю, що на мій коментар була реакція. Українці спостерігають, що відбувається з іншими країнами, які долучилися до Митного союзу, спостерігають за можливостями, які демонструє Європа. Думаю, що українці роблять висновки, схожі на ті, про які я говорю. Зближення відносин з ЄС не обмежує альтернативи, а лише розширює.

– Деякі правозахисні організація заявляють про поширення гомофобії в Україні. Нещодавно у першому читанні був ухвалений закон, який забороняє пропаганду гомосексуалізму. Як Ви оцінюєте ситуацію із захистом прав ЛГБТ-спільноти?

– Насамперед хочу сказати, що фундаментальним принципом для США є те, що права ЛГБТ-спільноти є правами людини. Це політика, яку просувала секретар Клінтон, яку підтримує секретар Керрі, про що говорить президент Обама, і я буду гордий підтримувати це. По-друге, ми категорично проти будь-яких законів, які захищали б будь-кого від ЛГБТ-спільноти. Зрештою, я просто зазначу: мені цікаво побачити, як українська влада реагує на ці питання, мені також цікаві деякі заяви, які робило МЗС щодо кроків, які Україна зробить, щоб виконати свої зобов’язання як європейської країни щодо захисту прав ЛГБТ-спільноти. Але повернуся до того, з чого я почав: права ЛГБГ-спільноти для США – це права людини.