У Туреччині народилися кролики, які світяться у темряві. Такий незвичайний, на перший погляд, експеримент має на меті удосконалити ліки, які можуть врятувати від хвороб, закладених іще на генетичному рівні. Наука цього тижня обговорює також проект революційного швидкісного транспорту у США та незвичайний метод вивчення іноземної мови.
Експеримент, проведений вченими зі Стамбульського та Гавайського університетів, не має самостійного наукового значення, а є лише індикатором успішної маніпуляції з генами, пояснює The Guardian.
Для того, щоб випробувати нові методи роботи на генетичному рівні, кроликам іще на ембріональній стадії розвитку ввели ДНК медузи. Як результат, двоє з восьми кроликів народилися такими, що світяться у темряві зеленим кольором.
Як пояснює один із учасників дослідження професор Стефан Мойсяді з Університету Гаваїв, зелений колір свічення – це ефект радше косметичний, аніж науковий. «Зелений колір тут взагалі ніякого значення не має – це лише ознака того, що експеримент минув успішно», – каже професор.
Стефан Мойсяді розповідає, що їхня робота може стати знахідкою для країн третього світу, де немає великих заводів із виробництва ліків. «Вони зможуть створювати білкові препарати всередині тварин», – наголошує вчений. За задумом його команди, необхідні для медикаментів речовини можна буде – завдяки маніпуляціям на генетичному рівні – виробляти ще в організмі тварин і потім екстрагувати з їхнього молока.
Мойсяді погоджується, що дослідження порушує питання етичного характеру: зокрема, за його словами, поки що такі випробування фактично неможливі у США. «В Америці є справжня істерія щодо того, що, мовляв, трансгенних тварин не можна використовувати у жодних цілях», – каже він.
Однак Мойсяді радить критикам такого методу зважити, перш за все, всі плюси і мінуси. «Якщо у методу більше переваг, варто зосередитися саме на них», – вважає професор.
Американсько-турецька група вчених розпочала роботу над експериментом іще у 2006 році. Нині науковці очікують, чи вдасться їхній експеримент на потомстві вівці.
Понад півтисячі кілометрів – за півгодини
Американський мільярдер Елон Маск планує втілити в життя ідею революційної транспортної системи, яка працювала б від сонячної енергії, повідомляє Reuters. За задумом, кабіни з пасажирами рухатимуться по сталевих тунелях зі швидкістю близько 1300 кілометрів на годину.
Проект, названий Hyperloop, оцінюють у 6 мільярдів доларів. Засновник компаній SpaceX та Tesla Motor Елон Маск говорить поки що лише про транспортне сполучення між Лос-Анджелесом та Сан-Франциско: цю відстань у понад 650 кілометрів завдяки Hyperloop можна буде подолати за півгодини.
За розрахунками Маска, зведення такої транспортної системи триватиме від 7 до 10 років. Одна «капсула» вміщуватиме 28 пасажирів. По тунелю такі вагони рухатимуться, використовуючи ефект повітряної подушки.
(Відео Euronews)
Маск вважає, що, втіливши ідею його команди, можна буде переглянути підхід до транспортних мереж загалом. Свій проект він пропонує як альтернативу швидкісній залізниці – намір звести таку у Каліфорнії лобіює впливовий місцевий політик Джеррі Браун. Однак його проект оцінюють у 68 мільярдів доларів.
Окрім різниці у ціні, ідеї відрізняються і в питанні безпеки: Елон Маск наголошує, що ризик аварій на Hyperloop зведений до мінімуму – на відміну від швидкісних потягів. Критики ідеї натомість заявляють, що система, основу якої складають тунелі, може виявитися уразливою до теракту.
Інша їхня претензія – вартість проекту: опоненти Маска кажуть, що вона занижена. За реальних обставин – з огляду, наприклад, на всі дозволи і технічні вимоги – Hyperloop коштуватиме вдвічі дорожче, заявляють вони. З другого боку, 12 мільярдів – це все одно менше, аніж 68.
Елон Маск каже, що у разі, якщо йому дадуть зелене світло, сам він – разом зі своїми компаніями SpaceX та Tesla Motor – втілити його не зможе (хоча і готовий дати на Hyperloop частину грошей зі своєї кишені). Тому, каже, і виклав обґрунтування проекту в інтернет – можливо, знайдуться охочі долучитися.
Вчитися, співаючи
Спів може допомогти у вивченні іноземної мови: дослідження лінгвіста з Шотландії доводить, що наспівування, а не проговорювання речень мовою, яку прагнете вивчити, може виявитися значно ефективнішим.
Свій висновок автор дослідження, доктор Карен Лудке з Единбурзького університету зробила на основі вивчення її піддослідними угорської мови. Лудке каже, що угорську мову обрала з огляду на її складність, а сама ідея для наукової розвідки виникла у неї, ще коли Лудке викладала у Нью-Йорку англійську для іноземців і думала над тим, як зробити процес вивчення чужої мови ефективнішим.
Отже, групу з 60 учасників експерименту віком від 18 до 29 років поділили на три частини: для першої курс складався зі звичайного начитування перекладу англійських фраз угорською мовою, для другої – з наспівування цього самого перекладу, для третьої – з читання перекладу у певному ритмі, який повторював ритм із наспівування.
Карен Лудке каже, що найкращий результат зрештою показала група, яка вивчала угорську, співаючи (іспит, щоправда, учні складали звичайний, без співу).
Критики дослідження Лудке визнають, що запропонований нею метод цікавий, однак нагадують, що вивчення іноземної мови – це не лише зазубрювання окремих реплік. «Це і структура речення, і граматика», – цитує ABC Science професора Майкла Сота з Університету американського штату Колорадо. «Думаю, це дослідження більше стосується властивостей пам’яті, аніж когнітивного навчання», – додає він.
Карен Лудке тим часом має намір продовжити дослідження у цьому напрямку.
Експеримент, проведений вченими зі Стамбульського та Гавайського університетів, не має самостійного наукового значення, а є лише індикатором успішної маніпуляції з генами, пояснює The Guardian.
Для того, щоб випробувати нові методи роботи на генетичному рівні, кроликам іще на ембріональній стадії розвитку ввели ДНК медузи. Як результат, двоє з восьми кроликів народилися такими, що світяться у темряві зеленим кольором.
Як пояснює один із учасників дослідження професор Стефан Мойсяді з Університету Гаваїв, зелений колір свічення – це ефект радше косметичний, аніж науковий. «Зелений колір тут взагалі ніякого значення не має – це лише ознака того, що експеримент минув успішно», – каже професор.
Стефан Мойсяді розповідає, що їхня робота може стати знахідкою для країн третього світу, де немає великих заводів із виробництва ліків. «Вони зможуть створювати білкові препарати всередині тварин», – наголошує вчений. За задумом його команди, необхідні для медикаментів речовини можна буде – завдяки маніпуляціям на генетичному рівні – виробляти ще в організмі тварин і потім екстрагувати з їхнього молока.
Мойсяді погоджується, що дослідження порушує питання етичного характеру: зокрема, за його словами, поки що такі випробування фактично неможливі у США. «В Америці є справжня істерія щодо того, що, мовляв, трансгенних тварин не можна використовувати у жодних цілях», – каже він.
Однак Мойсяді радить критикам такого методу зважити, перш за все, всі плюси і мінуси. «Якщо у методу більше переваг, варто зосередитися саме на них», – вважає професор.
Американсько-турецька група вчених розпочала роботу над експериментом іще у 2006 році. Нині науковці очікують, чи вдасться їхній експеримент на потомстві вівці.
Понад півтисячі кілометрів – за півгодини
Американський мільярдер Елон Маск планує втілити в життя ідею революційної транспортної системи, яка працювала б від сонячної енергії, повідомляє Reuters. За задумом, кабіни з пасажирами рухатимуться по сталевих тунелях зі швидкістю близько 1300 кілометрів на годину.
Проект, названий Hyperloop, оцінюють у 6 мільярдів доларів. Засновник компаній SpaceX та Tesla Motor Елон Маск говорить поки що лише про транспортне сполучення між Лос-Анджелесом та Сан-Франциско: цю відстань у понад 650 кілометрів завдяки Hyperloop можна буде подолати за півгодини.
За розрахунками Маска, зведення такої транспортної системи триватиме від 7 до 10 років. Одна «капсула» вміщуватиме 28 пасажирів. По тунелю такі вагони рухатимуться, використовуючи ефект повітряної подушки.
(Відео Euronews)
Маск вважає, що, втіливши ідею його команди, можна буде переглянути підхід до транспортних мереж загалом. Свій проект він пропонує як альтернативу швидкісній залізниці – намір звести таку у Каліфорнії лобіює впливовий місцевий політик Джеррі Браун. Однак його проект оцінюють у 68 мільярдів доларів.
Окрім різниці у ціні, ідеї відрізняються і в питанні безпеки: Елон Маск наголошує, що ризик аварій на Hyperloop зведений до мінімуму – на відміну від швидкісних потягів. Критики ідеї натомість заявляють, що система, основу якої складають тунелі, може виявитися уразливою до теракту.
Інша їхня претензія – вартість проекту: опоненти Маска кажуть, що вона занижена. За реальних обставин – з огляду, наприклад, на всі дозволи і технічні вимоги – Hyperloop коштуватиме вдвічі дорожче, заявляють вони. З другого боку, 12 мільярдів – це все одно менше, аніж 68.
Елон Маск каже, що у разі, якщо йому дадуть зелене світло, сам він – разом зі своїми компаніями SpaceX та Tesla Motor – втілити його не зможе (хоча і готовий дати на Hyperloop частину грошей зі своєї кишені). Тому, каже, і виклав обґрунтування проекту в інтернет – можливо, знайдуться охочі долучитися.
Вчитися, співаючи
Спів може допомогти у вивченні іноземної мови: дослідження лінгвіста з Шотландії доводить, що наспівування, а не проговорювання речень мовою, яку прагнете вивчити, може виявитися значно ефективнішим.
Свій висновок автор дослідження, доктор Карен Лудке з Единбурзького університету зробила на основі вивчення її піддослідними угорської мови. Лудке каже, що угорську мову обрала з огляду на її складність, а сама ідея для наукової розвідки виникла у неї, ще коли Лудке викладала у Нью-Йорку англійську для іноземців і думала над тим, як зробити процес вивчення чужої мови ефективнішим.
Отже, групу з 60 учасників експерименту віком від 18 до 29 років поділили на три частини: для першої курс складався зі звичайного начитування перекладу англійських фраз угорською мовою, для другої – з наспівування цього самого перекладу, для третьої – з читання перекладу у певному ритмі, який повторював ритм із наспівування.
Карен Лудке каже, що найкращий результат зрештою показала група, яка вивчала угорську, співаючи (іспит, щоправда, учні складали звичайний, без співу).
Критики дослідження Лудке визнають, що запропонований нею метод цікавий, однак нагадують, що вивчення іноземної мови – це не лише зазубрювання окремих реплік. «Це і структура речення, і граматика», – цитує ABC Science професора Майкла Сота з Університету американського штату Колорадо. «Думаю, це дослідження більше стосується властивостей пам’яті, аніж когнітивного навчання», – додає він.
Карен Лудке тим часом має намір продовжити дослідження у цьому напрямку.
